65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1314/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явися;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (вх. ГСОО № 2-1170/23 від 07.08.2023) про заміну стягувача його правонаступником у справі № 916/1314/20
за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вул. Лєскова, № 9, м. Київ, 01011, адреса для листування: пр-т Ушакова, № 53, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 14305909)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 142 992,43 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 у справі №916/1314/20 позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019р. в розмірі 142 992 грн. 43 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 125 488 грн. 55 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 17 503 грн. 88 коп. та 2 144 грн. 89 коп. судового збору.
20.08.2020 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 у справі № 916/1314/20 виданий відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2022 замінено стягувача - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 916/1314/20 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019.
07.08.2023 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (вх. № 2-1170/23 від 07.08.2023) про заміну стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у справі № 916/1314/20 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/0022/28402/1.
Ухвалою суду від 08.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс” (вх. ГСОО № 2-1170/23 від 07.08.2023) про заміну стягувача його правонаступником у справі № 916/1314/20 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви "21" серпня 2023 року о 12:00.
В судове засідання 21.08.2023 учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином, відповідач причини неявки суду не повідомив, жодної письмової правової позиції по суті заяви до суду не надав, ТОВ «Дебт Форс» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» просили розгляд заяви про заміну сторони у справі здійснити без участі їх представників.
Враховуючи присічний строк розгляду даної заяви та те, що згідно з ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви за відсутності останніх за наявними у справі доказами.
Розглянувши заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Дебт Форс» зазначив, що 02.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс» було укладено договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс», а ТОВ «Кампсіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 011/0022/128402/1.
В подальшому, за ствердженням заявника, 12.05.2023 між ТОВ «Кампсіс» та ТОВ «Дебт Форс» (заявником) також було укладено договір № 12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 011/0022/128402/1.
Підсумовуючи викладене ТОВ «Дебт Форс» у заяві, заявник вважає, що оскільки відсутні докази виконання рішення суду, закриття виконавчого провадження чи повернення наказу без виконання та зважаючи на докази наявності відкритого виконавчого провадження, які залучені до даної заяви, існують всі підстави для заміни стягувача на правонаступника у виконавчому провадженні.
Господарський суд дослідивши надані документальні докази, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 у справі №916/1314/20 позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019р. в розмірі 142 992 грн. 43 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 125 488 грн. 55 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 17 503 грн. 88 коп. та 2 144 грн. 89 коп. судового збору.
20.08.2020 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 у справі № 916/1314/20 виданий відповідний наказ.
З Інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що на даний час наказ Господарського суду Одеської області від 20.08.2020 в даній справі перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М., 13.10.2020 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 63294162.
Так, судом встановлено, що 30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» (повередня назава АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до п.2.1 якого, на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст.512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель Заборгованості).
07.02.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області замінено стягувача - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 916/1314/20 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича заборгованості за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019.
Згідно із доданих до заяви документів судом встановлено, що 02.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Кампсіс Фінанс» (новий кредитор) було укладено договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 2.1. якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цнм договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення прав вимоги №114/2-47, укладеному 30.11.2021 між первісним кредитором та АТ «Райффайзен Банк».
Згідно п.п. 5.2. - 5.4. договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, первісний кредитор втрачає всі права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги і, відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника за кредитним договором.
З моменту нідступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.
Як вбачається з п.п. 7.1., 7.2. договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 566 720,18 грн без ПДВ, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, у тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 12 цього договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п. 5.6.2. цього договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору.
02.02.2023 між сторонами також підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 02-02/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 02.02.2023, з якого вбачається, що реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов вищевказаного договору, будь'яких зауважень до зазначеного реєстру немає.
Судом встановлено, що згідно витягу з реєстру боржників до договору № 02-02/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 02.02.2023, що складений сторонами, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» право вимоги заборгованостей до боржників первісного кредитора, на умовах передбачених догоовром № 02-02/23 від 02.02.2023, зокрема, за кредитним договором №011/0022/128402/1, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП Арабаджи Віталієм Сергійовичем.
Як також встановлено судом, 12.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс»» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (новий кредитор) укладено договір № 12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 2.1. якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цнм договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення прав вимоги №02-02/23, укладеному 02.02.2023 між первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал».
Згідно п.п. 5.2. - 5.4. договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, первісний кредитор втрачає всі права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги і, відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника за кредитним договором.
З моменту нідступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.
Як вбачається з п.п. 7.1., 7.2. договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 175 004,72грн без ПДВ, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 12 цього договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п. 5.6.2. цього договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору.
12.05.2023 між сторонами також підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 12-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 12.05.2023, серед іншого, про те, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням умов договору № 12-05/23 від 12.05.2023, від первісного кредитора до нового кредитора переходятьправа вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору № 12-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 12.05.2023, що складений сторонами, ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс» право вимоги заборгованостей до боржників первісного кредитора, на умовах передбачених догоовром № 12-05/23 від 12.05.2023, зокрема, за кредитним договором №011/0022/128402/1, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП Арабаджи Віталієм Сергійовичем.
Надаючи юридичну оцінку встановленим обставинам та заявленим у заяві вимогам, суд зазначає наступне.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу суду в справі на його правонаступника, у зв'язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.
За змістом ч. ч. 1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Підставою правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво в матеріальних (майнових) правовідносинах, тобто перехід суб'єктивних майнових прав чи обов'язків від одного суб'єкта майнових правовідносин до іншого на підставі договору.
Згідно з вимогами ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд зазначає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Наразі підставою відступлення права вимоги (зокрема за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019, заборгованість за яким була предметом розгляду у даній справі) є укладений між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» (новим кредитором) договір № 12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.05.2023.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсними договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 02-02/23 від 02.02.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс», і договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №12-05/23 від 12.05.2023, укладеного між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс».
Відтак, судом враховується, що в силу положень статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину. Договір відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» від 12.05.2023 є чинним, недійсним не визнаний.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Так, положеннями статті 512 ЦК України, статті 334 ГПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. На підставі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться, зокрема, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Між цим заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 по справі №2-3627/09.
Приймаючи до уваги умови вищевказаних договорів відступлення прав вимоги, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов'язанні щодо сплати боржником заборгованості, оскільки ТОВ «Кампсіс Фінанс» передало у власність, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги до боржника та майнові права, які виникли зокрема за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019, заборгованість за яким була стягнута з ФОП Арабаджи Віталя Сергійовича рішенням суду у даній справі.
Отже, за встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12-05/23 від 12.05.2023 та вчинені після його виконання дії є достатньою правовою підставою відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 334 ГПК для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у даній справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що факт правонаступництва ТОВ «Дебт Форс» щодо заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні за кредитним договором № 011/0022/128402/1 від 17.04.2019 підтверджується змістом укладеного правочину - договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12-05/23 від 12.05.2023, за яким ТОВ «Дебт Форс» набуло у день його укладення прав кредитора та підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в обсязі переданих прав вимоги та майнових прав.
Таким чином, відбулась заміна сторони (кредитора) у цивільному зобов'язанні через продаж права вимоги у відповідності до ст.ст.512, 655 Цивільного кодексу України, що дає правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) його правонаступником.
Будь-яких обставин визнання зазначеного договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12-05/23 від 12.05.2023 недійсним у визначеному законом порядку судом не встановлено, таких обставин у процесі вирішення зави про заміну сторони у виконавчому провадженні не доведено і учасниками справи, а тому з огляду на вищенаведене вчинений між сторонами правочин про відступлення права вимоги є правомірним і таким, що породжує, змінює та припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Дебт Форс» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а тому заява ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі № 916/1314/20 під час примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30 липня 2020 року згідно з наказом Господарського суду Одеської області від 20 серпня 2020 року підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 52, 76, 86, 234, 235, 255, 334 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (вх. ГСОО № 2-1170/23 від 07.08.2023) про заміну стягувача його правонаступником у справі № 916/1314/20 - задовольнити.
2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, оф. 602; код ЄДРПОУ 43577608) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.08.2020, виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2020 у справі № 916/1314/20.
Ухвала набрала законної сили 28.08.2023 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 28.08.2023 року.
Суддя Цісельський Олег Володимирович