79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.08.2023 Справа № 914/2441/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря судового засідання Марти ПРИШЛЯК, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз»,
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,
про: стягнення 19 304 201,35 грн,
представники сторін:
від позивача: Мельник О. C.;
від відповідача: Гарбузюк Р. О.;
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.02.2023 дану справу прийнято до розгляду. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 15.052023 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання 14.08.2023 сторони забезпечили явку уповноважених представників.
Враховуючи, що зібраних матеріалів достатньо для з'ясування обставин справи та прийняття рішення, судом 14.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортування природного газу №1512000709 від 17.12.2015 у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 19 304 201,35 грн з врахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Позиція відповідача
Відповідача проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Між Акціонерним товариством “Укртрансгаз” (оператор) та ПАТ “Львівгаз” (замовник) 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу № 1512000709 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору).
В пункті 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:
- послуга замовленої потужності в точках виходу та входу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування).
Згідно з п. 2.4 договору обсяг послуг, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 договору).
Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
За умовами пунктів 2.5-2.8 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому, додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Відповідно до п. 3.2 договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему в порядку, визначеному цим договором.
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (пункт 4.1 договору).
Згідно з п. 5.1 договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Відповідно до пункту 5.4 окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ) (п.5.5 договору).
Відповідно до п.п. 6.1-6.3 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
За змістом п.п. 7.1, 7.3 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
Розділом VIII договору врегульовано порядок визначення вартості та розрахунків за договірну потужність.
Згідно з п. 8.1 договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розділу розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 8.3 договору вартість договірної потужності замовника на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця, яка розраховується за відповідною формулою, передбаченою цим пунктом договору.
Пункт 8.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017) передбачає, що у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою, передбаченою цим пунктом договору. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення суду вартість послуг визначається за даними оператора (пункти 11.1-11.3 договору).
Пункт 13.1 договору передбачає, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Згідно з п. 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В пункті п.17.1 передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме, з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пункт 17.3 договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
За умовами пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою (п.19.2 договору).
Згідно з п. 19.3 договору повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.
Сторони цього спору визнають, що додатки 1 та 2, про які йдеться у пунктах 2.4 - 2.8 розділу ІІ договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015, не були підписані.
В матеріалах справи наявна копія підписаного сторонами додатку 3 “Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу”.
Рішеннями господарських судів у справах №914/1583/16, №910/7190/19, №910/5412/19, які набрали законної сили, встановлено обставину про укладення між сторонами договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015.
Укладаючи договір №1512000709 від 17.12.2015 та додаткову угоду №1 від 29.11.2017 до нього, сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності (можливість отримання послуги) та визначили підстави і порядок виникнення обов'язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця.
Також в матеріалах справи наявні копії підписаних обома сторонами актів приймання-передачі природного газу за період з травня по грудень 2019 року, в яких відображено обсяги отриманого відповідачем газу від АТ “Укртрансгаз” у спірний період та які підтверджують факт виконання сторонами умов договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 (з наступними змінами та доповненнями).
В позовній заяві Акціонерне товариство “Укртрансгаз” зазначило, що за результатами остаточної алокації відборів та подач Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” природного газу до/з газотранспортної системи за травень-грудень 2019 року (інформація подана відповідачем до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 5, 9) виявлено наявність у відповідача перевищення договірної потужності.
На обґрунтування позовних вимог позивач надав такі докази: копії звітів про власний видобуток, транспортування та передачу AT “Укргазвидобування” та ПАТ “Укрнафта” за травень-грудень 2019, які містять інформацію про подачі природного гачу газовидобувним підприємством; копії актів приймання-передачі газу; копії реєстрів файлів завантаження до Інформаційної платформи, форми 2, 3, 5, 9; копії реєстрів файлів, відправлених з Інформаційної платформи; копії актів наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності; копії звітів про використання замовленої потужності; копії скрінів з Інформаційної платформи; копії звітів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про використання потужності форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг.
За результатами проведеного розрахунку вартості плати за перевищення договірної потужності було складено звіти про використання замовленої потужності Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, а саме: за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 14 521 804,58 тис.куб.м вартістю 2 739 218,95 грн; за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 4 106 412,25 тис.куб.м вартістю 774 584,33 грн; за липень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 6 871 120,31 тис.куб.м вартістю 1 296 085,68 грн; за серпень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 7 106 204,60 тис.куб.м вартістю 1 340 429,16 грн; за вересень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 7 405 605,22 тис.куб.м вартістю 1 396 904,50 грн; за жовтень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 5 653 441,79 тис. куб. м вартістю 1 066 397,41 грн; за листопад 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 10 033 895,38 тис. куб. м вартістю 1 892 673,61 грн; за грудень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 24 673 872,05 тис.куб.м вартістю 4 654 183,14 грн, всього на загальну суму 15 160 476,78 грн.
Через інформаційну платформу позивач відправив відповідачу звіти про використання замовленої потужності Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” за травень - грудень 2019 року, рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 15 160 476,78 грн та акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності за цей період, що підтверджується реєстрами файлів, відправлених з інформаційної платформи AT “Укртрансгаз”.
Відповідач не оплатив вищевказаних рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень - грудень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15 160 476,78 грн.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень-грудень 2019 року, позивач на підставі пунктів 13.1, 13.5 договору № 1512000709 від 17.12.2015 (з наступними змінами та доповненнями) нарахував пеню в сумі 1 870 655,38 грн, та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - 721 572,68 грн 3% річних і 1 551 496,51 грн інфляційних втрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від від 19.01.2023 у справі №914/2441/21 касаційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 скасовано, а справу № 914/2441/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про стягнення 19 304 201,35 грн, в тому числі: 15 160 476,78 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 1 870 655,38 грн пені, 721 572,68 грн 3% річних та 1 551 496,51 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство “Укртрансгаз” посилалось на те, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за надані послуги транспортування природного газу магістральним трубопровідним транспортом на такі обсяги природного газу, які ним використовуються в процесі розподілу природного газу. Якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему, перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи. За твердженням позивача така різниця складається з обсягів природного газу, які визначаються згідно з пунктом 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжній ГРМ протягом зазначеного періоду. Об'єм (обсяг) фактичних виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу складається з нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, а також понаднормованих втрат природного газу, які виникають під час переміщення природного газу газорозподільною системою. Як зазначив позивач, відповідач не закуповував природний газ для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат та не мав жодного постачальника природного газу, який би здійснював йому постачання вказаних обсягів природного газу та був замовником послуг транспортування, а отже, відповідач отримував послуги транспортування від позивача за договором протягом травня-грудня 2019 року на обсяги 80 127 754,27 м3. При цьому позивач вказав, що саме на підставі договору ним надавалися відповідачу послуги транспортування природного газу протягом травня-грудня 2019 року і у відповідача виник цивільний обов'язок на умовах договору сплатити вартість наданих послуг. Також позивач посилається на те, що оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього кодексу. За період з травня 2019 по грудень 2019, позивач надав, а відповідач отримав послуги перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи для обсягів використаного Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” природного газу. Згідно з пунктом 8.4. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.11.2017) за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення договірної потужності та здійснив розрахунок вартості плати за перевищення договірної потужності всього на загальну суму 15 160 476,78 грн.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
В пункті 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Згідно з пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства, транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Згідно з умовами укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000709 від 17.12.2015 позивач (оператор) надає відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу.
Відповідно до пунктів 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.
Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди:
1) річний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року;
2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно);
3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця);
4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.
Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об'єднує. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку 1 до договору відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період. Використання гарантованої та/або переривчастої потужності не обумовлюється підписанням вказаного додатку.
Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму веб-сайті перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.
Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.
За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
За умовами пункту 8.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017) у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою, передбаченою цим пунктом договору. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Оформлення послуг, які надаються за договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 договору.
Суд з'ясував, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень - грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу.
Оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, згідно з пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово та містять здійснений позивачем розрахунок вартості плати за перевищення договірної потужності за травень-грудень 2019 року, всього на загальну суму 15 160 476,78 грн.
Проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів, а саме копій: звітів про власний видобуток, транспортування та передачу AT “Укргазвидобування” та ПАТ “Укрнафта” за травень-грудень 2019, які містять інформацію про подачі природного газу газовидобувним підприємством; актів приймання-передачі газу; реєстрів файлів завантаження до Інформаційної платформи, форми 2, 3, 5, 9; реєстрів файлів, відправлених з Інформаційної платформи; актів наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності; звітів про використання замовленої потужності; скрінів з Інформаційної платформи; звітів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про використання потужності форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг, суд дійшов висновку про те, що вони є належними, допустимими та підтверджують факт перевищення відповідачем розміру договірних потужностей у спірному періоді.
При цьому, як встановив суд, на виконання вимог п. 8.4 договору позивач через інформаційну платформу відправив відповідачу звіти про використання замовленої потужності Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” за травень - грудень 2019 року, акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності за вказаний період та рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 15 160 476,78 грн, які відповідач не оплатив.
В силу положень п. 4.1 договору № 1512000709 від 17.12.2015 відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Матеріали справи не містять доказів про оплату відповідачем перевищеної замовленої (договірної) потужності за період травень-грудень 2019 року на підставі договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 на загальну суму 15 160 476, 78 грн.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування позовної давності суд врахував правову позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, відповідно до якої відступлено від висновку Верховного Суду про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 Господарського кодексу України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу. З врахуванням викладеного, суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що укладений між сторонами договір транспортування природного газу №1512000709 від 17 грудня 2015 року є договором перевезення та до спірних відносин застосовується шестимісячний строк позовної давності, передбачений частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України. Також суд врахував, що за загальним правилом, відповідно до статей 256, 257, 268 Цивільного кодексу України на вимоги про стягнення заборгованості поширюється позовна давність тривалістю у три роки. Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за період з травня по грудень 2019 року та похідні позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому позовна заява Акціонерного товариства “Укртрансгаз” від 29.07.2021 №1001ВИХ-21-5669 у справі №914/2441/21 подана до Господарського суду Львівської області 11.08.2021, в межах загального трирічного строку позовної давності. Таким чином, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин.
Суд вважає безпідставними аргументи відповідача про те, що відсутність додатків № 1, 2 до договору вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України є неукладеним.
По цьому питанню Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.02.2022 справа №918/450/20, зазначив таке:
« 9.14. ….відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета Договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.
9.15. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18».
У даній справі суд встановив, що при укладенні договору №1512000709 від 17.12.2015 та додаткової угоди №1 від 29.11.2017 до нього, сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності (можливість отримання послуги) та визначили підстави і порядок виникнення обов'язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця, а отже, досягли згоди щодо цієї істотної умови договору.
З аналізу змісту наявних у справі копій актів приймання-передачі природного газу за період з травня по грудень 2019 року, які підписали обидві сторони та в яких відображено обсяги отриманого відповідачем газу від АТ «Укртрансгаз» у спірний період, судом встановлено факт виконання сторонами умов договору транспортування природного газу.
Крім того, необхідно врахувати, що рішеннями господарських судів по справах №914/1583/16, №910/7190/19, №910/5412/19, які набрали законної сили, встановлено обставину щодо укладення між сторонами договору транспортування природного газу №1512000709 від 17 грудня 2015 року.
В силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вищевказане, у цій справі немає жодних підстав вважати договір транспортування природного газу неукладеним.
В контексті висновків Верховного суду, викладених у постанові від 19.01.2023 у даній справі №914/2441/21 суд зазначає наступне.
Приймаючи постанову у даній справі №914/2441/21 та направляючи її на новий розгляд, Верховний Суд, зокрема, зазначив: 5.6. Однак, Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі передчасними з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з предмета позову в цій справі до предмета доказування в цій справі входять, зокрема обставини щодо визначення вартості та порядку розрахунку зазначеної заборгованості.
Так, суд встановив, що за змістом п. п.7.1, 7.3 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
Розділом VIII договору врегульовано порядок визначення вартості та розрахунків за договірну потужність.
Згідно з п. 8.1 договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розділу розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 8.3 договору вартість договірної потужності замовника на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця, яка розраховується за відповідною формулою, передбаченою цим пунктом договору.
Пункт 8.4 договору (в редакції додаткової угоди N 1 від 29.11.2017) передбачано, що у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою, передбаченою цим пунктом договору. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.
Разом з тим суд апеляційної інстанції, а також і суд першої інстанції (оскільки як встановив суд апеляційної, місцевий господарський суд помилково визначив предмет спору в цій справі) не перевірили який тариф був застосований позивачем для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності. Крім того, суди попередніх інстанцій не перевірили формулу та порядок здійснення відповідного розрахунку. Отже, на порушення
вимог статей 73- 80, 86, 236- 238, 269 Господарського процесуального кодексу України ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції неповно дослідили та не дали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, при цьому суд апеляційної інстанції, пославшись лише на їх належність та допустимість, не перевірив відповідності відображених у них даних та правильності розрахунку заявлених до стягнення сум.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.07.2022 у справі N 921/184/21, від26.07.2022 у справіN 921/183/21, від 24.11.2022 у справі N 910/20806/21».
Таким чином, при новому розгляді справи №914/2441/21 необхідно перевірити тариф, який застосовано Позивачем при розрахунку вартості наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності та відповідність відображених у актах, розрахунках даних щодо правильності таких розрахунків.
Згідно з постановою НКРЕКП від21.12.2018 №2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и) на перший рік другого регуляторного періоду для АТ «Укртрансгаз», який становить 157,19 грн за 1000 куб. метрів на добу без ПДВ.
Постанова НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019.
Отже, до 01.05.2019 АТ «Укртрансгаз» застосовувались тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств, які були затверджені постановою НКРЕКП від 29.12.2015 №2259, а з 01.05.2019 застосовується тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и).
Вказаний тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2517 (далі- Методика).
Згідно з вищенаведеною Методикою тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу (далі- тариф для точок входу, тариф для точок виходу) - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3 (одиницях енергії) доодиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу згазотранспортної системи.
Таким чином, з 01.05.2019 Оператори газорозподільних систем, в т.ч. і Відповідач зобов'язані здійснювати розрахунки за послуги транспортування природного газу у грошовій формі вартості забезпечення замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3, що є платою за потужність.
Отже, у формулі визначення плати за використану Відповідачем потужність застосовується тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 та становить 157,19 грн за 1000 куб. метрів на добу без ПДВ.
Щодо обсягу природного газу, використаного у формулі, то він розраховується за даними Інформаційної платформи, до якої інформація завантажується самим Відповідачем, та є обсягом природного газу, який використано АТ «Львівгаз» в процесі своєї господарської діяльності.
Вказана різниця складається з обсягів природного газу, які визначаються згідно з п.4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ), об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XІI цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
За результатами проведеного розрахунку вартості плати за перевищення договірної потужності було складено звіти про використання замовленої потужності АТ "Львівгаз, а саме: за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 14 521 804,58 тис. куб. м вартістю 2 739 218,95 грн. за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 4 106 412,25 тис. куб.м вартістю 774 584,33 грн за липень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 6 871 120,31 тис. куб. м вартістю 1 296 085,68 грн за серпень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 7 106 204,60 тис. куб.м вартістю1 340 429,16 грн за вересень2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 7 405 605,22 тис. куб. м вартістю 1 396 904,50 грн за жовтень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 5 653 441,79 тис. куб. м вартістю 1 066 397,41 грн за листопад 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 10 033 895,38 тис. куб. м вартістю 1 892 673,61 грн. за грудень 2019 року виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 24 673 872,05 тис. куб. м вартістю 4 654 183,14 грн всього на загальну суму 15 160 476,78 грн.
Через інформаційну платформу позивач відправив відповідачу звіти про використання замовленої потужності АТ "Львівгаз" за травень - грудень 2019 року, рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 15 160 476,78 грн та акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності за цей період, що підтверджується реєстрами файлів, відправлених з інформаційної платформи AT Укртрансгаз.
Відповідач не оплатив вищевказаних рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень - грудень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15 160 476,78 грн».
Вартість перевищення замовленої (договірної потужності) визначена у відповідності до умов Договору, положень Кодексу ГТС та тарифу, затвердженому Регулятором.
Так, кількість замовлених точок входу і точок виходу для Відповідача є фактично однією віртуальною точкою 56ZG-DSO-2200004, яка є і точкою входу і точкою виходу, що вказано у Звітах про використання замовленої потужності та у скрінах з Інформаційної платформи.
Відповідно до Тимчасових тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для АТ «Укртрансгаз», затверджених постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 (Додаток 2) для віртуальних точок виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем, якою є віртуальна точка Відповідача, тариф для точок входу відсутній (перший доданок у формулі дорівнює0), а тариф для точок виходу (застосовується у другому доданку у формулі) становить157,19 грн.
Фактично використана потужність для i-тої точки виходу та сума договірних потужностей на добу наперед для i-тої точки виходу - дані, які наведені у Звітах про використану потужність - різниця між фактично використаними обсягами (що підтверджується скрінами з Інформаційної платформи та Звітами про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків) та замовленими Відповідача. Усі дані щодо подачі/відборів обсягів природного газу завантажуються до Інформаційної платформи самим Відповідачем.
Таким чином, розрахунок вартості наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності є наступним:
№Місяць 2019 рокуПеревищення замовленої (договірної) потужності, тис. м куб./добу Тариф, грн без ПДВСума без ПДВ, грнПДВ 20%Сума з ПДВ, грн
1травень14 521,80500157,192 282 682,46456 536,492 739 218,95
2червень4 106,41225157,19645 486,94129 097,39774 584,33
3липень6 871,12031157,191 080 071,40216 014,281 296 085,68
4серпень7 106,20460157,191 117 024,30223 404,861 340 429,16
5вересень7 405,60522157,191 164 087,08232 817,421 396 904,50
6жовтень5 653,44179157,19888 664,51177 732,901 066 397,41
7листопад10 033,89538157,191 577 228,01315 445,601 892 673,61
8грудень24 673,87205157,193 878 485,95775 697,194 654 183,14
9всього80 372,3566 15 160 476,78
Вказані вище дані підтверджуються рахунками за перевищення замовленої (договірної) потужності.
Згідно з постановою Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №904/7654/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Криворіжгаз» про стягнення заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності залишено без задоволення касаційну скаргу АТ «Криворіжгаз» та без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог АТ «Укртрансгаз». Висновки, до яких прийшов Верховний Суд у справі №904/7654/21, є наступними.
« 32. Відповідно до Кодексу ГТС в редакції від 01.08.2018, інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді вебдодатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором ГТС, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (далі - інформаційна платформа).
33. Таким чином, з 01.08.2018 Кодекс ГТС передбачає функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб'єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує оператор ГТС (функції якого на момент виникнення спірних правовідносин виконувало АТ "Укртрансгаз") задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу - оператором ГТС, операторами ГРМ та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРМ бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019.
34. Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19.
35. Постановою №580, яка набрала чинності з 01.05.2019, внесені зміни до Кодексу ГТС, якими, зокрема, змінено періоди доступу до потужності (запроваджено доступ до потужності на період на добу наперед).
36. Тобто з моменту внесення відповідними постановами НКРЕКП (які є обов'язковими до виконання суб'єктами ринку природного газу відповідно до частин 5, 9 ст.14, п.1 ч.1 ст.17 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг", пунктів1, 7, 11 ч.3 ст.4 Закону "Про ринок природного газу") змін до Кодексу ГТС, зокрема, щодо запровадження інформаційної платформи та замовлення газової потужності на добу на перед (п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС у відповідній редакції), оператор ГТС фактично був зобов'язаний здійснювати власну діяльність та надавати послуги транспортування природного газу (в тому числі щодо розподілу потужності) саме відповідно до таких змін.
37. При цьому Верховний Суд у постанові від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 (щодо стягнення заборгованості з оператора ГРМ за послуги з перевищення договірної потужності за період травень - грудень 2019 року) надав висновок про те, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватися правил, визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, навіть якщо відповідні зміни не були внесені до договору транспортування природного газу, укладеного сторонами. Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.
55. Відповідно до п.1 гл.7 розд. IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/ виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації (для точок міждержавного з'єднання - номінації / реномінації), підтвердженої оператором ГТС, відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд. ХI цього Кодексу.
56. З наведеного вбачається, що укладення додатка 1 (розподіл потужності) є обов'язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед, які надаються у разі подання замовником оператору ГТС відповідних номінації/ реномінації.
65. Однак, як вже було зазначено, незалежно від редакції договору транспортування природного газу, до спірних відносин щодо стягнення заборгованості за надання послуг розподілу замовленої потужності мають застосовуватися положення Кодексу ГТС уредакції, чинній на момент виникнення таких відносин. У постанові від29.06.2022 у справі № 906/184/21 Верховний Суд навів зазначені висновки, спираючись насамперед на положення Кодексу ГТС, які у відповідній частині є однаковими як для відносин у справі № 906/184/21, так і у справі, що переглядається. Тому такі висновки підлягають застосуванню у цій справі з урахуванням встановлених судами фактичних обставин.
66. Крім того, зазначені висновки також наведені у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №904/7656/21.
67. У зв'язку з цим Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що навіть за умови відсутності укладеного додатку 1 до Договору не можна вважати, що сторони не погодили умови надання послуг із замовлення добової потужності».
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 запозовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Дніпрогаз» про стягнення заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності залишено без задоволення касаційну скаргу АТ «Дніпрогаз» та без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог АТ «Укртрансгаз». Приймаючи цю постанову, Верховний Суд, прийшов до наступних висновків.
«Як встановлено судом апеляційної інстанції, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору (використання Замовником потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ), зокрема: Оператором складено, підписано та направлено Замовнику акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності), звіти про використання замовленої потужності за травень-грудень 2019 року, рахунки за перевищення замовленої (договірної) потужності; інформація, зазначена Замовником у формах звітності N 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна); висновки НКРЕКП, викладені в акті від13.07.2021 N 339. Згідно з пунктами1, 2, 10 глави1 розділуIX Кодексу оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди:1) річний- потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються01 жовтня,01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об'єднує.
Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).
Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку № 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.
Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.
Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.8 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки № 1 та № 2 до Договору не укладаються (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 26.07.2022 у справі № 921/183/21, від 02.08.2022 у справі № 922/3303/21 (mutatis mutandis, з урахуванням відповідних відмінностей).
З огляду на викладене та те, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватись правил визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що Договором не передбачено умов отримання Замовником послуг з розподілу потужності на добу наперед.
Вартість перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках воду/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця розраховується за формулою наведеною в пункті 8.4 Договору.
У пункті 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 N 1/1512000733, передбачено, що підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають врегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді.
Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 Договору.
У пунктах 11.2, 11.3 Договору передбачено, що Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку.
Суд з'ясував, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень- грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу. Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності.
Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.
Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, звітах та рахунках.
Замовник не підписав направлені йому Оператором акти наданих послуг, не надав в письмовій формі мотивовану відмову від підписання таких актів наданих послуг та не оплатив рахунки за перевищення замовленої потужності за травень- грудень2019 року.
Договір містить розділ VII "Тарифи", пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.
Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 N 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз", яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну (ої) систему (и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ.
Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1 000 м3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.
За результатами дослідження актів наданих послуг суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим Регулятором у відповідній точці виходу.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що: акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травня - грудня 2019 року, надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості.
Таким чином, встановивши обставини надання позивачем та отримання відповідачем послуг перевищення замовленої (договірної) потужності за період травня - грудня 2019 року, не оплату відповідачем відповідних послуг, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
До того ж, матеріали справи містять акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-IX, датований31.08.2022, укладений між позивачем та відповідачем, який свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем за перевищення потужності за 2019 рік у розмірі 3 652 578,22 грн».
Отже, обсяг природного газу, який використовується Відповідачем, включає, як обсяги газу на власні потреби, так і обсяги на виробничо-технологічні витрати, в т. ч. фізичне балансування, виходячи з яких і розраховується вартість послуги перевищення договірної потужності. Також, до обсягів ВТВ додаються обсяги несанкціонованих відборів споживачів, що передбачено п.7 глави 6 Розділу ХІІ Кодексу ГТС. інформація, яка подана самим Відповідачем у формі звітності до НКРЕКП, повністю підтверджує обсяги наданих послуг перевищення замовленої потужності та є належним доказом щодо факту та обсягу наданих послуг, так як підписана уповноваженими представниками (посадовими особами) Відповідача, тому містить достовірну інформацію.
Разом з цим, відповідно до п. 6.2. Договору розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом ГТС.
Згідно з п.17 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.
Крім того, саме на підставі Договору, Відповідач набув доступ до газотранспортної системи Позивача та користування природним газом. Факт отримання обсягів природного газу є свідченням того, що Відповідач має доступ до газотранспортної системи Позивача, отже Відповідачем використовується потужність точок виходу з газотранспортної системи до його газорозподільної системи, тим самим отримуються послуги з розподілу потужності, у зв'язку з чим діють положення Договору в частині надання таких послуг.
Таким чином, вищенаведене спростовує твердження Відповідача, оскільки умовами договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 сторони погодили його виконання відповідно до вимог Кодексу ГТС, розділом VIII якого (Договору) визначено порядок доступу до потужності, замовлення та розподіл потужності точок виходу з газотранспортної системи.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат необхідно зазначити таке.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки оплати перевищення замовленої (договірної) потужності, визначені п.п. 4.1, 8.4 договору № 1512000709 від 17 грудня 2015 року (з наступними змінами та доповненнями), позивач нарахував до стягнення з відповідача на його користь 3% річних в сумі 721 572,68 грн за період за період з 20.06.2019 по 24.05.2021 та 1 551 496,51 грн інфляційних втрат за період за період з 01.07.2019 по 24.05.2021.
Відповідач не спростував наданих позивачем розрахунків трьох відсотків річних та інфляційних втрат, не надавав у суді першої інстанції власного контррозрахунку.
З огляду встановлений факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати перевищеної замовленої (договірної) потужності, колегія суддів дійшла висновку про задоволення даних позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних в сумі 721 572,68 грн та 1 551 496,51 грн. інфляційних втрат за визначений позивачем період.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 870 655,38 грн пені за період з 20.06.2019 по 24.05.2021, необхідно зазначити таке.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 13.5 договору № 1512000709 від 17 грудня 2015 року, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені здійснено вірно, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1 870 655,38 грн пені.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заяви позивача в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України про нарахування 3 % річних та інфляційний втрат до моменту виконання рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов'язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу. Крім того вказана стаття не передбачає нарахування інфляційних втрат.
Враховуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для застосування приписів ч. 10 ст. 238 ГПК України, у зв'язку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 15 160 476,78 грн заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, 1 870 655,38 грн пені, 721 572,68 грн 3% річних та 1 551 496,51 грн інфляційних втрат.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 289 563,02 грн сплаченої суми судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.08.2023.
Суддя Горецька З.В.