Справа № 372/509/23
Провадження 1-кс-975/23
ухвала
Іменем України
15 серпня 2023 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про вирішення питання про долю речових доказів,
Прокурор звернулася до суду із клопотанням про вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні № 12023111230000451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що 07.01.2023 року о 14:29 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено пристрій схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17», без відповідних документів
07.02.2023 під час проведення огляду автомобіля розташованого за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: пристрій схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17», калібру 9 мм. з маркуванням НОМЕР_1 та предмети схожі на набої, в кількості 16 штук, які поміщено до камери схову Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 22.
Вказані предмети під час огляду були вилучені та 08.02.2023 відповідно до постанови слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2023 на пристрій схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17», калібру 9 мм. з маркуванням НОМЕР_1 та предмети схожі на набої, в кількості 16 штук накладено арешт з метою зберігання речових доказів.
31.03.2023 слідчим Обухівського РУП ГУ НП в Київській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Поряд з цим, долю речових доказів, на які ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2023 накладено арешт, не вирішено.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву в якій просила розглянути клопотання без участі прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просила не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що слідчим відділом Обухівського відділу поліції проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023111230000451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою слідчого слідчого відділу Обухівського РУП ГУ НП в Київській області від 08.02.2023 вказані предмети та цінності було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 09.02.2023 було накладено арешт на пристрій схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17», калібру 9 мм. з маркуванням НОМЕР_1 та предмети схожі на набої, в кількості 16 штук.
31.03.2023 слідчим Обухівського РУП ГУ НП в Київській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Поряд з цим, долю речових доказів не вирішено.
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У абз. 1 ч. 6 ст. 170 КПК зазначено, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч.4 ст.58 КПК України представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Є доцільним звернення до основоположних принципів законності, верховенства права та недоторканності права власності, які вимагають вирішення питання про скасування арешту майна і поновлення права власності особи, яке обмежується в даному випадку без достатніх підстав.
За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.2 ст.131 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Як вбачається із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, у зв'язку з закриттям кримінального провадження № 12023111230000451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відсутня будь-яка потреба у подальшому накладенні арешту на пристрій схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17», калібру 9 мм. з маркуванням НОМЕР_1 та предмети схожі на набої, в кількості 16 штук, а тому вважаю вимоги клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,
Клопотання прокурора про вирішення питання про долю речових доказів задовольнити.
Скасувати арешт на майно у кримінальному провадженні № 12023111230000451 від 08.02.2023 за ч. 1 ст. 263 КК України, який накладений ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2023 на пристрій схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17», калібру 9 мм. з маркуванням НОМЕР_1 та предмети схожі на набої, в кількості 16 штук, які поміщено до камери схову Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 22 та звернути зазначене майно в дохід держави в особі військової частини НОМЕР_2 на потреби Збройних сил України.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1