"25" серпня 2023 р. Справа № 363/4490/23
25 серпня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко А.С., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заява подана з порушенням вимог ЦПК України, тому дані вимоги слід залишити без руху з наступних підстав.
Адвокат Петренко А.С., яка діє в інтерсах ОСОБА_1 у поданій заяві просить суд встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Магдебург Федеративна Республіка Німеччина, актовий запис №119, а також встановити дані про його батьків, батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_2 .
Порядок розгляду судом справ окремого провадження визначено нормами розділу IV ЦПК України.
Відповідно до положень частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).
Згідно із статтею 315 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною третьою статті 315 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Згідно з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, від 19.06.2019 у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 у справі № 644/9753/19, від 16.06.2021 у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 у справі № 641/5187/20, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов, а саме якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, для чого суду потрібно з'ясувати мету встановлення факту; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, у зв'язку з чим необхідно встановлювати правову природу відносин, що виникли між учасниками справи.
Однак, варто зазначити, що у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а також в листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, і чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Окрім того, слід зазначити, що Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Також порядок внесення змін до актів цивільного стану, поновлення актових записів цивільного стану передбачено Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18 жовтня 2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 за №719/4940.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, і чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Розгляд такої заяви судом фактично є перебиранням на себе органом судової влади функції, яку покладено на спеціально уповноважений орган.
Так, як зазначено у заяві, встановлення факту народження ОСОБА_1 йому необхідно для отримання свідоцтва про народження, оригінал якого було втрачено, копію якого додано до заяви.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 вбачається, що його було видано Магдебурзьким бюро РАЦС при 86 військовій комендатурі 28 січня 1982 року.
Так, з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що адвокат Петренко А.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 зверталася до Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про повторну видачу свідоцтва про народження, нащо Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було повідомлено, що у архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану, відсутні відомості про народженняОСОБА_1 . Крім того, повідомлено, що актові записи про народження за 1981 рік, які складені м. Магдебург бюро ЗАГС при 86 військовій комендатурі були передані на зберігання російській федерації м. москва, де зберігаються по даний час.
Відповідно до статті 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану», уразі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Право на оскарження у судовому порядку відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні, також передбачено пунктом 1.15 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.
Однак, з відповіді Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не встановлено, що заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про народження, а виключно роз'яснено, що актові записи про народження за 1981 рік, які складені м. Магдебург бюро ЗАГС при 86 військовій комендатурі були передані на зберігання російській федерації м. москва, де зберігаються по даний час.
Отже, заява про встановлення факту народження заявника, з метою отримання свідоцтва про його народження, не може розглядатися судом, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулювання.
За таких обставин, заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві, наслідком чого, у відповідності до частини четвертої статті 315 ЦПК України, є відмова у відкритті провадження у справі та повернення заяви зі всіма додатками заявнику.
Крім того, проаналізувавши заяву та додані до неї документи, суд звертає увагу заявника, що ним обраний неефективний спосіб захисту, оскільки фактично ним може бути порушено питання про встановлення факту родинних відносин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 293, 315, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко А.С., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя І.Ю.Котлярова