"24" серпня 2023 р. Справа № 363/2442/23
24 серпня 2023 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської областіОлійник С.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Київського рибоохоронного патруля, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальностіза ч.4 ст. 85 КУпАП, -
встановив:
01 квітня 2023 року о 07 год. 20 хв. у Київській обл. на Канівському водосховищі біля м. Вишгород ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме проводив заборонений вилов рибисіткою-доріжкою- забороненим знаряддям лову в нерестовий період, рибу при цьому не виловив. Своїми діями порушив п.п. 1 п. 2 р. 3 та п.п. 1 п. 1 р. 4 та п.п. 4 п. 4 р. 4 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП було повернуто до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Київського рибоохоронного патруля для належного оформлення.
09 серпня 2023 року з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Київського рибоохоронного патруля надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП після належного оформлення.
ОСОБА_1 до суду не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань від нього не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/189/14.
Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову), що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Так, п орушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Так, в ідповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. №1039 «Про внесення змін у додатки 1-3 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. № 1209», таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, визначено види водних біоресурсів риби, оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги становить: карась сріблястий - 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сазан - 218 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, судак звичайний - 211 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, лящ - 97 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту п.п. 1 п. 2 р. 3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700 випливає, що одним з обов'язків рибалок є:
- дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 р. 4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700 забороняється добування (вилов) такими знаряддями, зокрема сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.
Як встановлено п.п. 4 п. 4 р. 4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700 забороняється добування (вилов) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що факт вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом № 015245 про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2023 року, який складений в присутності правопорушника та підписаний останнім, у якому зазначив у відповідній графі для пояснень, знайшов ліску, риби не було;
- протоколом огляду та вилучення речей і документів від 18 квітня 2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено - 1 сітку - доріжку L -10 м, h - 1,4 м, a - 50 мм, вилучене знаряддя зберігається до рішення по справі на складі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області за адресою: Київська область, м. Вишгород, роздільна дамба Київської ГЕС;
- квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 62, з якої вбачається, що інспектором Потієнко А.О. вилучено знаряддя лову - 1 сітку - доріжку L -10 м, h - 1,4 м, a - 50 мм - 1 шт.;
- витягом з Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700;
- витягом з Закону України «Про тваринний світ».
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 85 КУпАП, провину останнього вважаю доведеною.
Разом з тим на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду після належного оформлення, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений у ч. 2 ст. 38 КУпАП, що вираховується з дня вчинення правопорушення, закінчився, а тому провадження у справі підлягає закриттю, згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 38 та 247 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Знаряддя лову, а саме 1 сітку - доріжку L -10 м, h - 1,4 м, a - 50 мм, яка знаходиться на складі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород роздільна дамба Київської ГЕС - повернути.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.
Суддя С.В. Олійник