Справа № 357/10292/23
1-кс/357/2214/23
28 серпня 2023 року м. Біла Церква. Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Житомир, громадянина України, освіта вища, розлученого, працюючого на посаді електромонтера в ПрАТ «Росава», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 18.07.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на (п'ять) років. На підставі ст.75КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки., підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 259 ч. 1 КК України
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 259 ч. 1 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні з № 12023111030004096, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
25.08.2023 близько 19:50 год. в ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прибув на залізничну станцію «Роток» Південно-Західної залізниці, що розташована в м. Біла Церква Київської області, де сів до потягу № 6237 (зі сполучення «Роток-Фастів-1»).
Цього ж дня, близько 20:00 год. у ОСОБА_4 , який перебував в першому вагоні вказаного потягу, що знаходився на території залізничної станції «Роток» Південно-Західної залізниці, що в м. Біла Церква Київської області, раптово виник протиправний умисел спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху - замінування.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, переслідуючи свій протиправний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про вибух - замінування, діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку страху у населення, а також порушить громадську безпеку та дезорганізує діяльність руху залізничного транспорту, останній підійшов та постукав до кабіни машиніста потягу № 6237 (зі сполучення «Роток-Фастів-1»), В подальшому, коли машиніст - ОСОБА_7 відчинив двері кабіни машиніста, ОСОБА_4 повідомив його про замінування вказаного потягу, що призвело до дезорганізації функціонуванні діяльності «Укразалізниці», породження паніки серед пасажирів вказаного потягу, порушило нормальний ритм життя населення та до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 .
26.08.2023 ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
1. Заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 25.08.2023;
2. Електронним рапортом, про повідомлення на лінію «102»;
3. Протоколом огляду місця події від 25.08.2023, а саме електропотягу № 6237 з маршрутом «Роток-Фастів-1», за адресою: ЗС «Роток» м. Біла Церква Київської області, де жодних небезпечних пердметів не виявлено;
4. Показаннями потерпілого ОСОБА_7 , машиніста потягу № 6237, якому ОСОБА_4 25.08.2023 близько 19:50 год. повідомив про замінування потягу;
5. Показаннями свідка ОСОБА_8 , помічника машиніста потягу, який перебував разам із машиністом в тамбурі, коли ОСОБА_4 25.08.2023 близько 19:50 год. повідомив про замінування потягу;
6. Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка близько 19:50 год. 25.08.2023 перебувала на станції «Роток» в м. Біла Церква та у цей час до неї підійшов машиніст і повідомив, що надійшло повідомлення про замінування потягу;
7. Показаннями свідка ОСОБА_10 , який повідомив що 25.08.2023 близько 20:00 години він перебував на станції «Роток» в м. Біла Церква він сів до потягу № 6237 зі сполучення «Роток-Київ», у цей час до вагону зайшов помічник машиніста, який повідомив, що електропотяг заміновано та попросив вийти з вагону.
- Показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив що 25.08.2023 близько 19:50 години на станції «Роток» в м. Біла Церква він сів до останнього вагону потягу № 6237 зі сполучення «Роток-Київ», у цей час до вагону зайшов помічник машиніста, який повідомив, що електропотяг заміновано та попросив вийти з вагону.
8. Показаннями свідка ОСОБА_12 , чергового станції «Роток», який повідомив про замінування потягу № 3237 на лінію «102»;
9. Показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що 25.08.2023 близько 19:40 він приїхав з м. Київ до станції «Роток» в м. Біла Церква Київської області, де очікував наступного потягу. Так він проходив по перону, де біля потягу «Роток-Київ» перебував невідомий йому чоловік, який повідомив, що даний потяг ніби-то заміновано.
10. Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_4 , у порядку ст. 208 КПК України.
11. Додатковими показами потерпілого ОСОБА_7 , машиніста потягу № 6237, якому ОСОБА_4 25.08.2023 близько 19:50 год. повідомив про замінування потягу, та що він може впізнати вказану особу;
12. Пред'явленням особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 ,
13. Додатковими показами свідка ОСОБА_8 , помічника машиніста потягу, який перебував разам із машиністом в тамбурі, коли ОСОБА_4 25.08.2023 близько 19:50 год. повідомив про замінування потягу, та що він може впізнати вказану особу;
14. Пред'явленням особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ;
15. Проведенням слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 ;
16. Проведенням слідчого експерименту за участі потерпілого свідка ОСОБА_8 ..
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватись від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція частини 1 статті 259 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, йому загрожує кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від двох до шести років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_4 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджати встановленню істини у справі та переховуватись цією особою від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховуватись особи від правосудді може вимірюватись суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його виним у вчиненні даних злочинів, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін.
Крім цього, ОСОБА_4 на даний час не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, міцних соціальних зв'язків, тобто відсутні сталі соціальні зв'язки, а ті що є не стали на заваді вчинення кримінального правопорушення.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві, вчинив умисний тяжкий злочин, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому наявні передумови для вчинення останнім інших злочинів. В світлі наявності зазначеного ризику необхідно враховувати період злочинного шляху ОСОБА_4 .. Так, останній достовірно знаючи про воєнний стан на території України, неспровоковану військову агресію проти українського народу з боку російської федерації, усвідомлюючи надзвичайно складний період в житті української нації, протиставив себе державі, суспільному порядку та моральності. Без будь-яких докорів сумління та співчуття вирішив вчинити тяжкий умисний злочин проти громадської безпеки. Характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_4 , вказує на його сміливість та кмітливість у вчиненні злочину, а відтак наявність у нього морального бажання та схильності до вчинення інших кримінальних правопорушень. А також, підозрюваний ОСОБА_4 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти життя та здоров'я особи. Будучи особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, під час встановленого судом іспитового строку, належних висновків для себе не зробив, не припинив свою злочинну діяльність та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину проти громадської безпеки. Зайнята позиція виправдання злочинної поведінки свідчить про відсутність каяття, та як наслідок вказує на наявність зазначеного ризику.
Більш м'які запобіжні заході не можуть бути застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 , виходячи з наступного:
- особисте зобов'язання не може бути застосоване з огляду на високий ступінь ризику вчинити інше кримінальне правопорушення;
- особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь-які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до ст.194 КПК України, і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- домашній арешт не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 оскільки у підозрюваного немає власного житла, при цьому відсутні будь-які відомості про осіб, які зможуть забезпечити перебування (утримання) підозрюваного під домашнім арештом у разі застосування такого запобіжного заходу цілодобово або у визначений час;
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слід врахувати критерії, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, відсутність у підозрюваного утриманців.
Таким чином, для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги неможливість запобіганню вище зазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, та враховуючи особу підозрюваного, є обґрунтована необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 і по даний час становить 2684 грн.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, захисника, яка у прийнятті рішення покладалась на розсуд суду, дослідивши клопотання та приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 259 ч.1 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1,5 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ст. 259 ч. 1 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені слідчим суддею.
Слідчому судді ОСОБА_4 повідомив, що він дійсно раніше судимий, вказаний злочин вчинив тому щ обув у стані алкогольного сп'яніння. Не заперечує проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 259 ч. 1 КК України (позбавлення волі до 6 років), раніше судимий, працюючого, не має міцних соціальних зв'язків, а ті які є, не являються стримуючим фактором його поведінки.
Слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може запобігти ризикам, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Слідчому судді не надані документи, які перешкоджають утриманню ОСОБА_4 під вартою.
Вирішуючи питання щодо альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя зазначає наступне.
Умисний злочин у вчинені якого повідомлено про підозру ОСОБА_4 безпосередньо пов'язаний із завідомо неправдивим повідомленням про підготовку вибуху, які загрожують загибеллю людей чи іншим тяжким наслідкам, сам по собі утворює і несе загрозу здоров'ю і життю як самого ОСОБА_4 так і інших осіб. Зважаючи на воєнний стан в Україні, наміру ОСОБА_4 спричинення наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень громадянам, тобто застосування насильства чи погрози його застосування.
Слідчий суддя при вирішенні питання зазначеного у клопотанні зважає на воєнний стан в Україні та вважає необхідним діяти для недопущення непередбачуваних наслідків, у т.ч. смерті громадян, тобто незворотних наслідків у виді вбивства громадян України.
Слідчий суддя зважаючи на вищезазначене та воєнний стан в Україні, вважає, що в підозрі інкримінованих дій ОСОБА_4 існує підстава, передбачена п.1 ч.4 ст. 183 КПК України (погроза застосування насильства), а тому дійшов висновку не можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176,177 ч.1 п.1,5,178,182,183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 259 ч. 1 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком без застосування застави на шістдесят днів, які обчислювати з 20 години 12 хвилин 25 серпня 2023 р.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується о 20 годині 12 хвилин 23 жовтня 2023 р.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного судуОСОБА_14