Справа № 292/1025/23
Номер провадження 3/292/828/23
28 серпня 2023 року смт. Пулини
Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Лотуга В.Ф., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Житомира, громадянина України, з базовою загальною середньою
освітою, не одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей,
не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по
АДРЕСА_1 ,
військовозобов"язаного, пільг та інвалідності не має
за ст.173 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 504649 вбачається, що 12 серпня 2023 року о 00 год. 02 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив хуліганські дії, а саме: зателефонувавши на спецлінію 102 висловлювався нецензурною лайкою в бік оператора.
Дії особи кваліфіковані працівниками поліції, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 11.08.2023, близько 22 год. 40 хв., біля його будинку за місцем проживання знайомий наніс йому ножем тілесні ушкодження в праву кисть руки. У зв"язку з цим, він викликав працівників поліції по спецлінії 102 та швидку медичну допомогу. О 23 год. 20 хв., приїхали працівники поліцї, які відмовились відбирати у нього заяву про заподіяння йому тілесних ушкоджень, після чого поїхали. Через невеликий проміжок часу працівники поліції приїхали вдруге і безпричинно застосували до нього газовий балончик, після чого він забіг у хату, а співмешканка закрила вхідні двері, які працівники поліції намагалися вибити. Знаходячись в будинку, зателефонував на спецлінію 102 і повідомив про протиправність дій працівників поліції, при цьому нецензурно висловлювався під час розмови з оператором. Вийшовши через деякий час на вулицю, виявив відсутність поліцейських. Зазначив, що у його присутності працівники поліції протокол не складали, копію не вручали та з його змістом не ознайомлювали, права йому не роз"яснювали і не повідомляли, що будуть складати протокол. У протоколі зазначені неправдиві відомості про те, що він відмовився від його підпису та отримання копії.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.254 КУпАП).
У той же час, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції вказані вимоги порушені.
Так, у порушення вимог закону протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, яка притягується до відповідальності, а зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підписання, але така відмова нічим не підтверджена.
Також, із протоколу не вбачається чи роз'яснювались ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки підпис останнього з даного приводу у протоколі відсутній.
З наданого в суді пояснення ОСОБА_1 вбачається, що 12.08.2023 у його присутності працівники поліції протокол про адміністративне правопорушення у зазначений у ньому час та місці не складали, права йому не роз"яснювали, копію протоколу не вручали та з його змістом не ознайомлювали. Наданими суду матеріалами, такі доводи ОСОБА_1 , не спростовані.
Натомість у протокол внесені дані про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання його копії, які жодними матеріалами не підтверджені.
Таким чином, при складанні протоколу працівником поліції порушені права ОСОБА_1 щодо дачі пояснень, подання доказів, знайомлення з матеріалами, заявлення клопотань, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою, що є порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.
Крім того, відповідальність за ст. 173 КУпАП передбачена за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадських порядок і спокій громадян.
У той же час, передбачені у ст.173 КУпАП дії у протоколі ОСОБА_1 не інкриміновані, а з встановлених під час розгляду справи даних, не вбчається вчинення останнім дрібного хуліганства, оскільки його діями порушення громадського порядку або спокою громадян не допущено, а нецензурна лайка відбувалась за місцем проживання в будинку, який не є громадським місцем.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини», "Девеєр проти Бельгії», "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Дослідивши надані матеріали справи, враховуючи порушення права ОСОБА_1 на захист при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та відсутність належних та допустимих доказів, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.251, 283 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. Ф. Лотуга