Справа № 278/837/19
1-кп/296/325/23
Іменем України
23 серпня 2023 року.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по кримінальному провадженню № 12018060000000007 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 149 ч.2 КК України (кожного),
встановив:
На розгляді у Корольовському районному суді м. Житомира знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 149 ч.2 КК України (кожного).
Згідно пред'явленого обвинувачення викладеного в обвинувальному акті, затвердженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 28.03.2019 року - ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, а саме являючись директором КУ «Тетерівський дитячий будинок-інтернат», розташованого за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 56, в період часу з початку 2013 року по вересень 2018 року, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, а також діючи в особистих інтересах та на користь третіх осіб, систематично вчиняв торгівлю вихованцями інтернату, які є інвалідами II групи, яких передавав у найм третім особам з метою тимчасового використання (експлуатації) їх праці як за матеріальну так і нематеріальну винагороду, використовуючи уразливий стан.
Згідно пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді вихователя КУ «Тетерівський дитячий будинок-інтернат», що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 56, діючи за попередньою змовою з своєю дружиною ОСОБА_6 , яка перебувала до листопада 2017 року на посаді вихователя, вступили у попередню змову з директором ОСОБА_4 , який будучи службовою особою, що обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, а саме являючись директором вищевказаної установи, в період часу з початку 2013 року по вересень 2018 року, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, а також діючи в особистих інтересах та на користь третіх осіб, систематично вчиняв торгівлю вихованцями інтернату, які є інвалідами II групи, яких передавав у найми третім особам з метою тимчасового використання (експлуатації) як за матеріальну так і нематеріальну винагороду, з метою експлуатації їх праці, використовуючи уразливий стан.
Згідно пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_6 , перебуваючи до 15 листопада 2017 року на посаді вихователя КУ «Тетерівський дитячий будинок-інтернат», що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 56, діючи за попередньою змовою зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , який також перебуває на відповідній посаді вихователя вступили у попередню змову з батьком ОСОБА_6 - директором ОСОБА_4 , який будучи службовою особою, що обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, а саме являючись директором вищевказаної установи, в період часу з початку 2013 року по вересень 2018 року, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, а також діючи в особистих інтересах та на користь третіх осіб, систематично вчиняв торгівлю вихованцями інтернату, які є інвалідами II групи, яких передавав у найми третім особам з метою тимчасового використання (експлуатації) як за матеріальну так і нематеріальну винагороду, з метою експлуатації їх праці, використовуючи уразливий стан.
Дії, ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 149 КК України, а саме як умисні дії, які виразилися у здійсненні торгівлі людиною, її передачі з метою експлуатації праці, з використанням уразливого стану, вчиненої відносно декількох осіб, повторно, з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 149 КК України, як умисні дії, які виразились у здійсненні торгівлі людиною, її передачі та одержанні з метою експлуатації її праці, з використанням примусу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану, вчиненої відносно декількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 149 КК України, як умисні дії, які виразились у здійсненні торгівлі людиною, її одержанні з метою експлуатації праці, з використанням примусу, матеріальної та іншої залежності потерпілого, його уразливого стану, вчиненої відносно декількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
На даний час стороною захисту було заявлене клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.149 КК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення їм про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України.
Відповідно до письмового клопотання, сторона захисту, виходячи із зазначених у ньому правових висновків ВС, вважає, що в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Таким чином, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 ст. 284 КПК.
Так, положеннями ч. 2 ст. 294 КПК в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» до 16 березня 2018 року, передбачалося, що, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
Отже, продовження строків досудового розслідування злочинів до 16.03.2018р. здійснювалося лише прокурорами різних рівнів.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Таким чином, із 16 березня 2018 року після введення в дію положення ст. 294 КПК у редакції Закону № 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII).
Отже, у законі чітко зазначається про те, що починаючи з 16.03.2018р. розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування.
Таким чином, виходячи із приписів ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК, ч. 4 цієї статті, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу та зазначеного правового висновку ОПВС від 31.10.2022р. (справа №753/12578/19) суб'єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку в об'єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), є слідчий суддя, а отже, продовження строку досудового розслідування, здійснене заступником прокурора Житомирської області спочатку до 4-х, а потім і до 5-ти та 6-ти місяців, не відповідає вимогам Закону № 2147-VIII.
Отже, постанова заст. прокурора Житомирської області від 01.11.2018р. про продовження строку досудового розслідування даного кримінального провадження є чинною тільки у межах, визначених п.1 ч.3 ст.294 КПК (у редакції Закону № 2147-VIII), тобто до 06.12.2018р.
У зв'язку з чим строк досудового розслідування даного кримінального провадження закінчився саме 06.12.2018р.
Виходячи із вимог вище наведених норм чинного законодавства та зазначених правових висновків ВС саме до 06.12.2018р. обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_11 не тільки повинен бути складений, затверджений, їм вручений, а й безпосередньо направлений на адресу суду.
Проте, як видно із змісту Реєстру матеріалів досудового розслідування після спливу 06.12.2018р. даного строку слідчим та прокурором у даному кримінальному провадженні проводилися ряд слідчих дій по збиранню доказів.
Тобто виконання вимог ст.290 КПК та складання, затвердження та вручення стороні захисту обвинувального акту також здійснювалося поза межами встановлених чинним КПК строків.
Крім того, як видно із супровідного листа, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (який був складений та затверджений прокурором 28.03.2019р.) надійшов до суду лише 01.04.2019 р., тобто також після спливу встановленого чинним законодавством строку.
На підставі викладеного сторона захисту просить дане кримінальне провадження закрити та скасувати арешти, які були накладені на майно обвинувачених слідчими суддями.
Прокурор подав до суду письмове заперечення на вказане клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.149 КК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення їм про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України.
Сторона обвинувачення переконана, що подане стороною захисту клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до ЄРДР 04.01.2018. Вказана дата, відповідно до приписів ч. 1 ст. 214 КПК України, є датою початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018060000000007.
Редакція ч. 1 ст. 219 КПК України станом на 04.01.2018 не передбачала обрахунку строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких не здійснено повідомлення про підозру. Строки проведення досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях розпочиналися з дня повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 приписи ч. 1 ст. 219 КПК України викладено в іншій редакції, відповідно до якої строк досудового розслідування у кримінальному провадженні розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та становить для тяжких злочинів 18 місяців.
Крім того, вказаним законом ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено п. 10, відповідно до якого кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Окрім наведеного, приписами вказаного закону внесено зміни до ст. 294 КПК України, відповідно до яких керівник регіональної прокуратури та його заступники втратили повноваження продовжувати строк досудового розслідування на понад три місяці (такі повноваження перейшли до слідчого судді).
Разом з тим, відповідно до п. 4 § 2 р. 4 цього Закону наведені вище зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Указаний вище Закон набув чинності 15.12.2017 та введений в дію через три місяці, тобто 15.03.2018.
Таким чином, кримінально-процесуальна санкція за порушення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру у вигляді закриття кримінального провадження застосовується до кримінальних проваджень, відомості про які внесено до ЄРДР після 15.03.2018.
За умови об'єднання матеріалів декількох досудових розслідувань утворюється одне об'єднане кримінальне провадження, якому, відповідно, присвоюється номер того провадження, що було розпочато раніше, а тому й правовий режим у об'єднаному кримінальному провадженні визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження, що було розпочато раніше - окрема думка судді Верховного Суду, який не підтримав рішення ОП ККС ВС, на яке посилається сторона захисту в обґрунтування поданого клопотання.
Сторона обвинувачення вважає наведену вище позицію такою, яка відповідає букві та духу Закону. Більше того, на думку сторони обвинувачення такої ж точки зору дотримувалася і сторона захисту, оскільки клопотання про закриття кримінального провадження подано до суду у 2023 році, в той час, коли обвинувальний акт направлено для розгляду 29.03.2019 (станом на вказану дату редакція КПК України містила ч. 10 ст. 284 КПК України). Видається не зовсім зрозумілим, чому за наведених обставин відповідне клопотання подано через 4 роки після направлення обвинувального акта до суду. Єдиним логічним поясненням цього є розуміння стороною захисту змісту КПК України в такому вигляді, в якому останнє відображено в п. 4.6. заперечень.
Під час вручення стороні захисту на стадії досудового розслідування клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців, завершення досудового розслідування, будь-які заперечення чи зауваження щодо такого продовження керівником прокуратури не надходило. Більше того, на стадії досудового розслідування клопотання про закриття кримінального провадження за відповідною підставою до прокуратури не надходили.
Як вбачається зі змісту скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на постанови заступника прокурора Житомирської області від 02.01.2019 та від 04.02.2019 про продовження строку досудового розслідування, подані в рамках підготовчого провадження та зареєстровані канцелярією Корольовського районного суду м. Житомира 19.04.2020, стороною захисту не ставиться під сумнів повноваження керівника прокуратури продовжувати строк досудового розслідування до 6 місяців. Зауваження в сторони захисту викликали лише питання з приводу належного суб'єкта звернення з відповідним клопотання до керівника органу прокуратури.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої правові висновки Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (для інших суб'єктів владних повноважень встановлено обов'язковість таких висновків згідно ч. 5 ст. 13 цього Закону), сторона обвинувачення вважає, що правова позиція ОП ККС ВС, відображена у постанові від 31.10.2022 по справі №273/12578/19, не підлягає застосуванню до кримінального провадження №12018060000000007, оскільки:
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Таким чином, головним обов'язком суду є додержання вимог Закону.
Варто зауважити, що правові позиції як ОП ККС ВС так і ВП ВС часто піддаються ревізуванню та зміні цими ж палатами. Як приклад, ОП ККС ВС у постанові від 05.04.2021 по справі №328/1109/19 застосувала один підхід розуміння обрахунку строку давності притягнення до кримінальної відповідальності у випадку розшуку підозрюваного/обвинуваченого. Натомість, такий підхід який був повністю змінений ВП ВС у постанові від 02.03.2023 по справі №735/1121/20.
Відповідно до обставин справи, яка стала предметом розгляду ОП ККС ВС у справі №273/12578/19, на яку покликається захист, до кримінального провадження, відомості про яке до ЄРДР внесено до 15.03.2018, приєднано кримінальні провадження, зареєстровані після 15.03.2018. Після об'єднання матеріалів досудових розслідувань певним особам здійснено повідомлення про підозру і строк досудового розслідування починаючи на понад 3 місяці неодноразово продовжувався рішенням керівника органу прокуратури.
Натомість, відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12018060000000007 за ч. 2 ст. 149 КК України внесені 04.01.2018. У подальшому, як вбачається з позицій 1.5., 1.6., 1.11. заперечень, продовження керівником органу прокуратури строку досудового розслідування до чотирьох та п'яти місяців здійснено в той період часу, коли кримінальне провадження не було об'єднане з іншими матеріалами досудових розслідувань, відомості про які були б внесені до ЄРДР після 15.03.2018.
Таким чином, навіть з урахування позиції ОП ККС ВС, відображеній у постанові від 31.10.2022 по справі №273/12578/19, продовження строків досудового розслідування до чотирьох та п'яти місяців здійснено керівником органу прокуратури в межах визначених законом повноважень.
Таким чином, незалежно від урахування (неврахування) судом позиції ОП ККС ВС від 31.10.2022 по справі №273/12578/19, кримінальне провадження не підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд, дослідивши заявлені клопотання та заперечення на них, заслухавши учасників процесу, в тому числі обвинувачених, які повністю підтримали клопотання адвокатів, доходить наступного.
Слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018060000000007 від 04.01.2018, зареєстрованому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
В порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, 06.09.2018 затримано ОСОБА_4 (протокол затримання від 06.09.2018 року).
06.09.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення про підозру від 06.09.2018 року).
07.09.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення про підозру від 07.09.2018 року).
Постановою заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_12 від 01.11.2018 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 06.01.2019 (постанова від 01.11.2018 року).
Постановою заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_12 від 02.01.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 06.02.2019 (постанова від 02.01.2019 року).
08.01.2019 до ЄРДР внесено відомості за №12019060000000005 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України за фактом передання в найм ОСОБА_13 та інших вихованців інтернату для трудової експлуатації останніх у період часу з 2015 по 2018 роки.
08.01.2019 до ЄРДР внесено відомості за №12019060000000006 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України за фактом передання в найм ОСОБА_14 та інших вихованців інтернату для трудової експлуатації останніх у період часу з 2015 по 2017 роки.
08.01.2019 до ЄРДР внесено відомості за №12019060000000007 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України за фактом передання в найм ОСОБА_15 та інших вихованців інтернату для трудової експлуатації останніх у період часу з 2014 по 2015 роки.
08.01.2019 до ЄРДР внесено відомості за №12019060000000008 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем.
Постановою прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 від 14.01.2019 матеріали досудових розслідувань №№12018060000000007, 12019060000000005, 12019060000000006, 12019060000000007, 12019060000000008 об'єднані в одне кримінальне провадження за №12018060000000007.
04.02.2019 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення про зміну підозри від 04.02.2019 року).
04.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення про зміну підозри від 04.02.2019 року).
Постановою заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_12 від 04.02.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 06.03.2019 (постанова від 04.02.2019 року).
Постановою прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 від 12.02.2019 матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, виділені в окреме кримінальне провадження (постанова від 12.02.2019 року).
20.02.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення підозру від 20.02.2019 року).
20.02.2019 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення про зміну підозри від 20.02.2019 року).
20.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (повідомлення про зміну підозри від 20.02.2019 року).
21.02.2019 матеріали кримінального провадженні були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України (повідомлення про завершення досудового розслідування з відмітками підозрюваних та захисників про отримання від 21.02.2019 року).
У період часу з 21.02.2019 по 26.02.2019 підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 ознайомились з матеріалами кримінального провадження.
У період часу з 22.02.2019 по 25.02.2019 підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_16 ознайомились з матеріалами кримінального провадження.
У період часу з 22.02.2019 по 25.02.2019 підозрювана ОСОБА_6 ознайомилась з матеріалами кримінального провадження.
Постановою прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 від 01.03.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено (постанова від 01.03.2019 року).
05.03.2019 матеріали кримінального провадження були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15.03.2019 у справі №296/2584/19 захиснику ОСОБА_17 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 22.03.2019 включно (ухвала від 15.03.2019 року).
18.03.2019 підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 ознайомились з матеріалами кримінального провадження.
18.03.2019 підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_16 ознайомились з матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26.03.2019 у справі №296/2884/19 підозрюваній ОСОБА_6 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 27.03.2019 включно (ухвала від 26.03.2019 року).
28.03.2019 у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт, який направлено для розгляду до Житомирського районного суду поштовими засобами зв'язку.
Відповідно до принципу диспозитивності, визначеного ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ст. 5 КК України та ст. 8 КПК України, в Україні існує принцип верховенства права, тобто Закон, який пом'якшує процесуальне становище особи, що притягується до кримінальної відповідальності має зворотну силу.
Таким чином, питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України може бути розглянуто на будь-якій стадії процесу та незалежно від дати внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру кожному з обвинувачених не завершились строки, зазначені у ст. 219 КПК України (дванадцять місяців із дня повідомлення особи про вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину).
Відповідно до положень ст. 294 КПК у редакції Закону № 2147-VIII, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII).
Однак, зазначений Закон набув чинності з 01.07.2020 року, що підтверджує законність продовження строків досудового розслідування посадовими особами прокуратури на вказані вище терміни.
Відповідно до ч. 5 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Посадовою особою прокуратури строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню був продовжений до 06 березня 2019 року.
Згідно ч.5 ст. 219 КПК України період часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторони захисту, не включається у строк досудового розслідування на підставі ч.5 ст. 219 КПК України, і строки продовжуються на термін ознайомлення учасниками процесу з матеріалами досудового розслідування, який на момент отримання судом матеріалів кримінального провадження не закінчився.
Оцінивши викладене суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України задоволенню не підлягає, в зв'язку з чим також не підлягає задоволенню клопотання про скасування арештів на майно, які були накладені ухвалами слідчих суддів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. п. 10 ч.1 ст. 284, 219, 350, 392 КПК України,
постановив:
Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження № 12018060000000007 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 149 ч.2 КК України (кожного) залишити без задоволення.
Повний текст ухвали буде оголошений 28 серпня 2023 року об 11 год. 00 хв.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня проголошення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1