пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 серпня 2023 року справа № 140/2667/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Мартинюк І.О., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 13, код ЄДРПОУ 01743401)
до відповідача: Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича (45523, Волинська область, Локачинський район, село Затурці, вулиця Липинського, будинок 66, код ЄДРПОУ 04332087)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Луцька міська рада (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 34745204)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Горблюк Роман Васильович - адвокат (довіреність від 07.08.2023 №142)
від відповідача: не прибули;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Іщик Владислав Анатолійович - головний спеціаліст, юрист відділу судового представництва юридичного департаменту Луцької міської ради (довіреність від 14.11.2022 №1.1-8/4301/2022)
Встановив: Позивач - Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулася з позовом до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича та просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення від 21.08.2019 про внесення змін (виправлень) до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776, яким до Державного реєстру прав внесено зміни про зменшення дії строку договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0710100000:11:050:006) з строку дії 1 рік до 11.06.2020 на строк дії 1 рік до 27.08.2019
- зобов'язати Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення про внесення змін (виправлень) від 21.08.2019 до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776.
В обґрунтування позовних вимог позивач доводить, що рішенням реєстратора порушено право Волинської обласної спілки споживчих товариств та підприємців на здійснення користування та провадження підприємницької діяльності.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020, апеляційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариств залишено без задоволення, рішення від 04.11.2019 залишено без змін.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 04.05.2023 касаційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариств, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 скасовано, провадження у справі закрито.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 17.05.2023 задоволено заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств про направлення справи за встановленою юрисдикцією, постановлено передати справу 140/2667/19 до Господарського суду Волинської області.
Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.06.2023.
06.06.2023 на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Луцької міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі за вх.№ 01-74/869/23 від 06.06.2023, у якому повідомляє, що на даний момент позивач не має нерухомого майна на спірній ділянці, а право оренди належить іншій особі - ТзОВ «Ритейл Луцьк», яке є власником майна, яке раніше перебувало у власності позивача, що підтверджується інформаційними довідками №333944001, 333956181, а спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 щодо якої проводилися дії не існує, відтак просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалою суду від 14.06.2023 відкладено підготовче засідання на 26.06.2023.
Ухвалою суду від 26.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2023.
Ухвалою суду від 31.07.2023 відкладено судове засідання на 15.08.2023, явку представника позивача в судове засідання постановлено визнати обов'язковою.
Ухвалою суду від 15.08.2023 відкладено судове засідання на 23.08.2023, явку представника позивача в судове засідання постановлено визнати обов'язковою.
Представник позивача в судовому засіданні просить суд задоволити позов з підстав викладених у позовній заяві. Заявив клопотання про долучення до матеріалі справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну найменування позивача з Волинської обласної спілки споживчих товариств на Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" (код ЄДРПОУ 01743401).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача позовні вимоги заперечив та просить суд відмовити в задоволені позову.
Представник відповідача не прибув у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвали суду від 29.05.2023 про відкриття провадження у справі, від 14.06.2023 про відкладення підготовчого засідання, від 26.06.2023 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, від 31.07.2023 про відкладення розгляд справи по суті, які були направлені рекомендованими листами на адресу (Волинська обл., Володимирський р-н, с. Затурці, вул. Липинського, 66) повернуті з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича (45523, Волинська область, Локачинський район, село Затурці, вулиця Липинського, будинок 66, код ЄДРПОУ 04332087), отже суд направив ухвали за місцем державної реєстрації останнього, однак останній не прибув в дане судове засідання та не виконав вимоги ухвал суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Щодо зміни позивача про зміну найменування суд зазначає, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації. Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Відтак суд встановив, що належним позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 13, код ЄДРПОУ 01743401).
В зв'язку відсутністю правових підстав для задоволення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи по суті.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
18.02.2009 між Луцькою міською радою та Волинською ОССТ було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 17.07.2009 за № 040907700397, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови), яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, на вул . Глушець , 1, кадастровий номер: 0710100000:11:050:0006. В подальшому, до вказаного Договору оренди були укладені додаткові угоди, зокрема, 01.11.2017 було укладено додаткову угоду № 3 про поновлення договору оренди землі, зареєстровану 10.11.2017, відповідно до якої поновлено Договір оренди землі від 2009 року строком на 1 (один) рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018). Вказані фактичні обставини встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 903/616/18 за позовом Волинської ОССТ до Луцької міської ради про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 у справі № 903/616/18 позов задоволено, визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2019, укладений між Луцькою міською радою та Волинською ОССТ та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за № 040907700397, строком на 10 років, визнано укладеною додаткову угоду № 4 про поновлення договору оренди землі від 18.02.2019, укладеного між Луцькою міською радою та Волинською ОССТ та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за № 040907700397, визнано недійсним та скасовано рішення Луцької міської ради № 46/3 від 29.08.2018 «Про відмову Волинській облспоживспілці у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку «Центральний» на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 903/616/18 апеляційну скаргу Луцької міської ради задоволено частково, рішення Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 змінено, зокрема, в частині строку дії договору оренди землі від 18.02.2009, визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2009, укладений між Луцькою міською радою та Волинською ОССТ та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за № 040907700397, строком на 1 рік.
12.06.2019 державний реєстратор Адамчук Р.Є., розглянувши заяву представника Волинської ОССТ Гринчука І.С. від 12.06.2019, прийняв рішення № 47327198 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого вирішив провести державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, за суб'єктом Волинською ОССТ.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.06.2019 № 170272409, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 14.11.2018, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 903/616/18 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.06.2019 індексний № 47327198, 12.06.2019 внесений запис 31974776 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,2125 га, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, кадастровий номер: 0710100000:11:050:0006 (орендар - Волинська ОССТ, орендодавець - Луцька міська рада), строком дії 1 рік до 11.06.2020.
21.08.2019 Луцька міська рада звернулася до державного реєстратора Адамчука Р.Є. із заявою про виправлення технічної помилки в рішенні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 47327198 в графі «Зміст, характеристика іншого речового права», вказавши строк дії до 27.08.2019.
21.08.2019 державний реєстратор Адамчук Р.Є., розглянувши вказану заяву Луцької міської ради, прийняв рішення № 48335654 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 711626307101.
Як вбачається із інформаційної довідки від 28.08.2019 № 178964055, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення від 21.08.2019 індексний № 48335654, 21.08.2019 внесений запис про реєстрацію виправлення іншого речового права - права оренди земельної ділянки, опис виправлень: «зміст, характеристика іншого речового права: строк дії 1 рік до 11.06.2020 змінено на строк дії 1 рік до 27.08.2019».
05.09.2019 Луцька міська рада прийняла рішення № 62/2 «Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку «Центральний» на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)», пунктом 1 якого вирішила договір оренди землі, укладений між Луцькою міською радою та Волинською ОССТ, зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за № 040907700397, поновлений додатковими угодами та судовим рішенням, вважати припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а пунктом 2 доручено юридичному департаменту Луцької міської ради подати документи на проведення державної реєстрації припинення права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вважаючи реєстраційні дії з внесення змін до запису про строк дії речового права незаконними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.1-4, 9 ч.1 ст.2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; інший правонабувач - орендар, концесіонер, приватний партнер, суб'єкт іншого права, похідного від права власності, іпотекодержатель, спадкоємець (у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно із цим Законом); реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Приписами п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Підстави для державної реєстрації прав визначені нормами ст.27 згаданого Закону, відповідно до п.9 ч.1 якої державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Порядок проведення державної реєстрації прав встановлений ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідно до якої державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з ч.2 ст.19 зазначеного Закону внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
Відповідно до ч.1 ст.26 вказаного Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, за заявою про виправлення технічної помилки від 21.08.2019 Луцької міської ради, яка є власником та орендодавцем земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, державний реєстратор Адамчук Р.Є. прийняв рішення № 48335654 від 21.08.2019 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 711626307101, та вніс зміни до запису про реєстрацію права оренди земельної ділянки (опис виправлень: «зміст, характеристика іншого речового права: строк дії 1 рік до 11.06.2020 змінено на строк дії 1 рік до 27.08.2019»).
Суд встановив, що Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р. у справі №903/616/18 визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2009р., укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009р. за №040907700397 строком на 1 рік.
Водночас запис стосовно терміну дії договору оренди вчинений державним реєстратором Адамчуком Р.Є. без врахування приписів визначених ч. 5 ст. 188 ГК України.
Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Строк набрання рішенням законної сили встановлений ст. 284 ГПК України (процесуальним законодавством), в якій зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Отже, з врахуванням обставин справи №903/616/18 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання договору оренди поновленим, термін дії договору оренди поновлено строком на 1 рік з дня набрання рішенням законної сили на підставі постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р. з 28.02.2019 по 28.02.2020.
Отже, запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776, яким до Державного реєстру прав внесено зміни про строк дії договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0710100000:11:050:006) з строку дії 1 рік до 11.06.2020 на строк дії 1 рік до 27.08.2019 є таким, що суперечить закону.
За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 21.08.2019 про внесення змін (виправлень) до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776, яким до Державного реєстру прав внесено зміни про зменшення дії строку договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0710100000:11:050:006) з строку дії 1 рік до 11.06.2020 на строк дії 1 рік до 27.08.2019 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення про внесення змін (виправлень) від 21.08.2019 до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776, суд дійшов висновку про відмову в її задоволені.
При цьому судом враховано, що позовна вимога про зобов'язання Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення про внесення змін (виправлень) від 21.08.2019 до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776 позивачем подана до суду 02.09.2019.
Справа №140/2667/19 перебувала на розгляді судових інстанцій та передана для розгляду Господарському суду Волинської області 24.05.2023.
На час розгляду справи судом позивач втратив право користування земельною ділянкою, щодо якої просить вчинити дії, позивач не має нерухомого майна на спірній ділянці, а право оренди належить іншій особі - ТОВ "Ритейл Луцьк", яке є власником майна, яке раніше перебувало у власності позивача, що підтверджується інформаційними довідками №333944001, 333956181, а спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 щодо якої проводилися дії взагалі не існує.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення про внесення змін (виправлень) від 21.08.2019 до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з покладенням судового збору на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича від 21.08.2019 про внесення змін (виправлень) до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31974776, яким до Державного реєстру прав внесено зміни про зменшення дії строку договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0710100000:11:050:006) з строку дії 1 рік до 11.06.2020 на строк дії 1 рік до 27.08.2019.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича (45523, Волинська область, Локачинський район, село Затурці, вулиця Липинського, будинок 66, код ЄДРПОУ 04332087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 13, код ЄДРПОУ 01743401) 1921 грн. витрат пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення
складено 25.08.2023.
Суддя В. М. Дем'як