про залишення апеляційної скарги без руху
28 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/3013/19
Східний апеляційний господарський суд у складі судді- доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м.Харків, (вх. №1701 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023р. у справі №922/3013/19 (суддя Калініченко Н.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 25.07.2023р.)
за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, Харківська область, місто Первомайський, в інтересах держави
до 1-го відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, місто Харків,
до 2-го відповідача: Фізичної особи-підприємця Томко Андрія Івановича, Харківська область, місто Красноград,
до 3-го відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", Харківська область, село Петрівка,
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки,
Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фізичної особи-підприємця Томко Андрія Івановича, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", в якій просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" № 1291-СГ від 18.06.2014р.;
- визнати недійсним укладений 07.07.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Томко Андрієм Івановичем договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 35,8217 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6462524 від 24.07.2014р.;
- визнати недійсним укладений 01.06.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Томко Андрієм Івановичем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 35,8217 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162789 від 17.07.2018 року;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Томко Андрія Івановича повернути, а Головне управління Держгеокадастру у Харківської області прийняти земельну ділянку загальною площею 35,8218 га, що знаходиться за адресою: Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області, кадастровий номер: 6323381000:03:000:0110 вартістю 1245452,18грн.
Спір виник у зв'язку із тим, що, за твердженням прокурора, наказ Головного управління Держземагентства в Харківській області №1291-СГ від 18.06.2014р. прийнято з порушенням положень статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України та статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", тому земельна ділянка загальною площею 35,8217га надана Томко Андрію Івановичу в оренду незаконно.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2020р. залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021р. у справі №922/3013/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2023р. у справі №922/3013/19 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021р. і рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2020р. у справі № 922/3013/19 в частині відмови в позові про визнання недійсними договорів оренди та суборенди, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення та постанову у частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 18.06.2014р. № 1291-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" залишено без змін, з мотивів, викладених у цій постанові.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2023р. у справі №922/3013/19 позов Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області задоволено частково; визнано недійсним укладений 07.07.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Томко Андрієм Івановичем договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 35,8217 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6462524 від 24.07.2014 року; визнано недійсним укладений 01.06.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Томко Андрієм Івановичем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 35,8217 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162789 від 17.07.2018р.; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 960,50грн.; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Томко Андрія Івановича на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 1921,00грн.; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 960,50грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023р. у справі №922/3013/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про повернення земельної ділянки та прийняти нове рішення, яким позов прокурора в цій частині задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.
Одночасно прокурор звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023р. у справі №922/3013/19.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 2881,50грн.
Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач зазначає, що частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Разом з тим, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, перебіг строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після настання події, яким зокрема є день вручення йому відповідного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 25.07.2023р., отже строк на апеляційне оскарження розпочався 26.07.2023р. та закінчився 14.08.2023р.
Відповідно до штрихкодового ідентифікатору ПАТ «Укрпошта» на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду, апелянт звернувся з апеляційної скаргою 16.08.2023р., тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що повний текст рішення ним було отримано 28.07.2023р., що підтверджується доданими до апеляційної скарги копією поштового конверту суду, в якому надійшло саме оскаржуване рішення та трекінгом поштового відправлення з відповідним штрих - кодовим ідентифікатором №6102272521564.
Враховуючи, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою у межах встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку з дня вручення йому повного тексту судового рішення, клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2023р. у справі №922/3013/19 залишити без руху.
2.Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов