17 серпня 2023 року м. Харків Справа № 905/210/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю:
апелянта - не з'явився;
боржника - не з'явився;
розпорядника майна - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, м.Київ (вх.№1140 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 (суддя Харакоз К.С., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту - 05.05.2023р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекон", м.Київ,
до боржника Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", м. Мирноград, Донецька область,
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
До господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглекон" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2021р. прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.02.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну.
09.04.2021р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 7773589,68грн. основного боргу; 4540,00грн. судового збору.
Також, 12.04.2021р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 612173,10грн. основного боргу.
24.04.2023р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про заміну сторони її правонаступником, а саме ГУ ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) на Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) у зв'язку із перебуванням боржника на обліку Головного управління ДПС у місті Києві з 27.02.2023р.
Обгрунтовуючи вказану заяву заявник просив суд врахувати той факт, що згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник - ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (ЄДРПОУ 24820699) з 27.02.2023 року перейшов до іншої ДПІ (податкова адреса, 01001, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна, будинок 12 А) та перебуває на обліку згідно ідентифікаційних даних АІС "Податковий блок" ГУ ДПС у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Отже, за наведених обставин, в силу приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України та статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства наявні правові підстави для проведення процесуальної заміни кредитора ГУ ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у місті Києві.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 задоволено заяву ГУ ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником; замінено кредитора Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві; задоволено заяву Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” від 05.05.2023р. про залишення без розгляду заяви про визнання кредиторських вимог; залишено без розгляду заяву Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” №Д1/48 від 02.04.2021р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 136696,60грн. основного боргу.
Відповідні висновки місцевого господарського суду в частині задоволення заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником з посиланням на положення статей 2, 43 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 52 Господарського процесуального кодексу України мотивовані тим, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснено державну реєстрацію зміни місцезнаходження юридичної особи Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699; місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Києв, вул.Прорізна, б.12А), та станом на теперішній час вказана юридична особа перебуває на обліку у Головному Управлінні ДПС у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011) як платник податків, платник єдиного внеску.
Таким чином, оскільки Приватне акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699) знаходиться на обліку в ГУ ДПС у місті Києві, що підтверджується витягом ЄДР, а відтак останній є контролюючим органом відповідно до вимог Податкового кодексу України, уповноваженим здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, наявні правові підстави для заміни кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011).
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві з ухвалою суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 в частині заміни кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд залишив поза увагою той факт, що у відповідності до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Апелянт не заперечує, шо Приватне акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" дійсно перейшло за основним місцевим обліку до Головного управління ДПС у місті Києві. Зі змісту заяви ГУ ДПС у Донецькій області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що кредитором було заявлено кредиторські вимоги, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки; орендної плати з юридичних осіб; екологічного податку, який складається з податку на надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, податку на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, податку на розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; земельного податку та єдиного внеску.
Податки на землю, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; орендна плата з юридичних осіб, земельний податок у відповідності до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України належать до місцевих податків, та в силу приписів підпункту 266.7.5 пункту 266.7, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, підлягають сплаті до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки, а екологічний податок у відповідності до підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
Як стверджує апелянт, хоча боржник - Приватне акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" перейшов за основним місцевим обліку до Головного управління ДПС у місті Києві, Головним управлінням ДПС у Донецькій області здійснюється адміністрування сплати певних податків і зборів, зокрема: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; земельного податку; екологічного податку, який складається з податку на надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, податку на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, податку на розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; земельного податку з юридичних осіб. Сплата вказаних податків відбувається за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування, земельної ділянки, за місцевим розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів,
Враховуючи вищевикладене, на думку апелянта, місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для заміни кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2023р. поновлено Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "02" серпня 2023р. о 16:00годині.
28.07.2023р. розпорядником майна арбітражним керуючим Козловською Діаною Валеріївною подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".
02.08.2023р. розпорядником майна арбітражним керуючим Козловською Діаною Валеріївною подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№8993), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 залишити без змін.
02.08.2023р. розпорядником майна арбітражним керуючим Козловською Діаною Валеріївною подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 17.08.2023р. о 10:00год.
16.08.2023р. розпорядником майна арбітражним керуючим Козловською Діаною Валеріївною подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21:
- ву межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті КиєвіПАТ “НАК “Нафтогаз України“, а саме: в частині задоволення заяви ГУ ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником та заміни кредитора Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
За правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 50/311-б, існує суттєва відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами Закону про банкрутство (Кодексу України з процедур банкрутства) і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим ГПК України.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020р. у справі №918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
Питання заміни кредитора правонаступником врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 21 Закону про банкрутство, стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства), а отже, належить до першої групи питань.
Щодо спорів, які згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 21 Закону про банкрутство, стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, в залежності від цього мають застосовуватися стаття 8 Закону про банкрутство, частина 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства - статті 255, 287 ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020р. у справі №264/5957/17 зроблено правові висновки про те, що для постановлення ухвали про заміну учасника справи необхідно встановити факт існування у особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2021р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 7773589,68грн. основного боргу; 4540,00грн. судового збору (т.1 матеріалів оскарження а.с.1-109).
Також, 12.04.2021р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 612173,10грн. основного боргу (т.1 матеріалів оскарження а.с.110-155).
24.04.2023р. Головним управлінням ДПС у Донецькій області було подано до господарського суду Донецької області заяву про заміну сторони її правонаступником, а саме ГУ ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) на Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) у зв'язку із перебуванням боржника на обліку Головного управління ДПС у місті Києві з 27.02.2023р. (т.1 матеріалів оскарження а.с.213-230).
В заяві про заміну сторони ГУ ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у місті Києві заявник вказував про те, що згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (ЄДРПОУ 24820699) з 27.02.2023 року перейшов до іншої ДПІ (податкова адреса, 01001, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна, будинок 12 А) та перебуває на обліку згідно ідентифікаційних даних АІС "Податковий блок" ГУ ДПС у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Отже, за наведених обставин, в силу приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України та статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства наявні правові підстави для проведення процесуальної заміни кредитора ГУ ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у місті Києві.
Судова колегія зазначає, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються Податковим кодексу України, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України (пункт 41.5 статті 41 Податкового Кодексу України).
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
У відповідності до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкової боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, із змінами і доповненнями (надалі - Порядок № 1588).
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Згідно з пунктом 10.13. Порядку №1588 суб'єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням пункту 10.2 цього розділу.
Відповідно до пункту 10.2. Порядку №1588 у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження щодо юридичної особи (крім юридичних осіб, які включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується з відповідною ознакою та визначенням коду території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, що відповідає:
попередньому місцезнаходженню платника податків - до закінчення бюджетного періоду;
новому місцезнаходженню платника податків - з наступного бюджетного періоду.
Згідно з підпунктами 10.14., 10.15 Порядку №1588, якщо після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжуються процедури адміністрування податків і зборів, визначені Податковим кодексом України, платник податків продовжує перебувати на обліку в такому контролюючому органі за неосновним місцем обліку до завершення процедур такого адміністрування. Контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку у такі строки: після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у пункті 10.13 цього розділу; протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.
Матеріалами справи підтверджується, що на час подання заяви Головного управлінням ДПС у Донецькій області з грошовими вимогами до боржника (09.04.2021р.), боржник - ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (ЄДРПОУ 24820699) перебував на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, що підтверджується доданою до заяви з грошовими вимогами копією ідентифікаційних та реєстраційних даних боржника (т.1 матеріалів оскарження а.с.11-26)
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (ЄДРПОУ 24820699) з 27.02.2023 року перейшов до іншої ДПІ (податкова адреса, 01001, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна, будинок 12 А) та перебуває на обліку згідно ідентифікаційних даних АІС "Податковий блок" ГУ ДПС у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Разом з тим, судова колегія враховує, що відповідно до пункту 63.3. статті 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Зі змісту заяви Головного управлінням ДПС у Донецькій області з грошовими вимогами до боржника вбачається (т.1 матеріалів оскарження а.с.1-109), що вказані грошові вимоги складаються з:
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 128341,10грн.;
- земельного податку в сумі 600319,10грн.;
- екологічного податку, який складається з податку на надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 83850,54грн., податку на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 1636,75грн., податку на розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 1758,94грн.;
- земельного податку з юридичних осіб в сумі 88927,50грн.;
- єдиного внеску нарахованого на загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно - правовими договорам, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами в сумі 6868755,75грн.
- пені нарахованої на борг земельного податку з юридичних осіб в сумі 14,79грн.
Відповідно до підпункту 10.1.1. пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки та плати за землю.
Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 Податкового кодексу України визначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки самостійно обчислюється платником податку - юридичною особою та станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подається контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Крім того, відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Судова колегія також враховує, що відповідно до підпункту 250.2.1. пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
Таким чином, з наведених вище приписів статей Податкового кодексу України випливає, що незважаючи на те, що боржник - Приватне акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" з 27.02.2023р. перейшов за основним місцевим обліку до Головного управління ДПС у місті Києві, сплата й адміністрування податків і зборів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, екологічного податку, земельного податку з юридичних осіб відбувається за місцезнаходження об'єкта/об'єктів оподаткування, земельної ділянки, за місцевим розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів. Тобто, відповідним уповноваженим контролюючим органом щодо вказаних податків є Головне управління ДПС у Донецькій області.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником та заміни кредитора Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.
Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування ухвали господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21, з підстав наведених вище.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.
Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підлягає задоволенню з підстав викладених в мотивувальній частині постанови, а ухвала господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 254,255, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 скасувати в частині задоволення заяви ГУ ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.
В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2023р. у справі №905/210/21 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 28.08.2023
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко