Постанова від 16.08.2023 по справі 917/1284/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Харків Справа № 917/1284/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

при секретарі судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Кисіль Т.В., довіреність №272 від 30.05.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.10.2014 №4792

відповідача за первісним позовом - Гречко С.І., довіреність №68 від 08.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1721 від 27.06.2017

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м. Полтава (вх. №1104 П/2)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 (суддя Тимощенко О.М., повний текст рішення складено 05.05.2023)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м. Полтава

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

про стягнення 161 225 605,49 грн заборгованості,

та за зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

про зобов'язання привести у відповідність маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про стягнення 161 225 605,49 грн заборгованості, яка складається з 121 445 204,85 грн основної заборгованості, 13 001 189,63 грн пені, 2 991 750,68 грн 3% річних та 23 787 460,33 грн інфляційних втрат (вх. №1390/22).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати добових небалансів природного газу за договором №1910000194 від 11.02.2020 про транспортування природного газу року за виставленими позивачем рахунками.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2022 залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

У листопаді 2022 Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до Господарського суду Полтавської області подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу, в кожну газову добу вересня 2021 року, жовтня 2021 року та грудня 2021 року, в яких фактично вчинялися балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 161 225 605,49 грн заборгованості, яка складається з 121 445 204,85 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 13 001 189,63 грн пені, 2 991 750,68 грн 3% річних, 23 787 460,33 грн інфляційних втрат, а також 868 350 грн витрат по сплаті судового збору.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз".

Приймаючи рішення, суд першої інстанції визнав доведеними позовні вимоги позивача за первісним позовом, оскільки вважав, що матеріалами справи доведено наявності у відповідача щодобових небалансів у вересні, жовтні, грудні 2021 року в обсягах, які зазначені позивачем за первісним позовом в Актах врегулювання щодобових небалансів: №09/2021-1910000194 від 30.09.2021 за період з 01.09.2021 по 12.09.2021; №10-2021-1910000194 від 31.10.2021 за період з 01.10.2021 по 31.10.2021; №12-2021-1910000194 від 31.12.2021 за 31.12. 2021 року.

У задоволенні зустрічного позову судом відмовлено, оскільки за висновком суду, дані Актів врегулювання щодобових небалансів за газові місяці - вересень, жовтень, грудень 2021 року, для розрахунку розміру плати за добовий небаланс в спірні періоди, маржинальна ціна придбання природного газу визначена позивачем шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу, на величину коригування, що відповідає вимогам пунктів 7, 11, 13, 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" з вищевказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

-щодо заявлених вимог про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" оплати щодобових небалансів за вересень, жовтень та грудень 2021 року, то відповідно до п.9.3 Договору Оператор ГТС (позивач за первісним позовом) за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів AT «Полтавагаз» до/з газотранспортної системи за вересень, жовтень та грудень 2021 року Оператор ГТС виявив у AT «Полтавагаз» наявність негативних щодобових небалансів як різниці між алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за первісним позовом за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць: вересень 2021 року на загальну суму 9 473 989,09 грн., в обсязі 341,75351 тис.куб.м; жовтень 2021 року на загальну суму 113 930 182,62 грн., в обсязі 3089,99041 тис.куб.м; грудень 2021 року на загальну суму 20 381 875,46 грн., в обсязі 567,70092 тис.куб.м. Водночас, апелянт вважає, що з урахуванням приписів ст.35 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, п.9.3 та п. 11.4 договору, на підтвердження факту здійснення господарської операції позивач мав довести реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов'язаних з таким балансуванням. Посилаючись на те, що складова послуги транспортування природного газу (вчинення дій з врегулювання добового небалансу) не може бути самостійним об'єктом цивільних прав, апелянт вважає, що первинно позивач мав довести факт надання послуги транспортування природного газу в межах укладеного між сторонами договору шляхом надання актів наданих послуг транспортування природного газу у спірний період, оформлених у відповідності до п.11.1 Договору. Втім, як зазначає скаржник, таких доказів в матеріали справи не містять, оскільки така послуга Оператором ГТС у спірний період не надавалась. Надані Оператором ГТС на підтвердження відбору AT «Полтавагаз» з газотранспортної системи природного газу зведені акти приймання-передачі природного газу за вересень, жовтень та грудень 2021 року за своєю суттю є технічними та, на думку апелянта, не доводять факт надання послуги за договором транспортування природного газу, укладеного між сторонами;

-відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та затверджених номінацій. Згідно пункту 2 глави 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій. Таким чином, як вважає апелянт, при встановленні факту вчинення/невчинення Оператором ГТС балансуючих дій, наявності чи відсутності врегулювання Оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які свідчать, які дії були вчинені Оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до оплати. Однак, за твердженням скаржника, в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні Оператора ГТС у вересні, жовтні та грудні 2021 року від її звичайного рівня, відсутня інформація щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби щодо якої здійснюється балансуюча дія у вересні, жовтні та грудні 2021 року, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, про тиск природного газу в газотранспортній системі. Тобто, як вважає скаржник, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, які саме дії були вчинені Оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу ГТС. Як зазначає скаржник, у вересні, жовтні та грудні 2021 року AT «Полтавагаз» номінацій Оператору ГТС не подавав, а позивач за первісним позовом обсягів газу не підтверджував, отже, оскільки загрози цілісності ГТС не було, то у позивача за первісним позовом була відсутня потреба у закупівлі природного газу внаслідок отримання послуг балансування та за відсутності замовлення AT «Полтавагаз» жодних обсягів транспортування газу на вересень, жовтень та грудень 2021 року у Оператора ГТС. Тобто на думку апелянта, у позивача були відсутні підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу. Щодо реєстру файлів завантаження з інформаційної платформи за спірний період, то, як вважає скаржник, з них не вбачається будь-якого інформаційного та доказового навантаження, яке б підтверджувало правову позицію Оператора ГТС щодо вчинення ним балансуючих дій та нарахуванню заборгованості за добовий небаланс AT «Полтавагаз». Скаржник зазначає, що щодобове балансування має здійснюватися Оператором ГТС за визначеною Кодексом ГТС процедурою, в той час як докази дотримання Оператором ГТС такої процедури щодобового балансування в матеріалах справи відсутні. Матеріали справи свідчать про направлення Оператором ГТС через інформаційну платформу відповідачу у спірний період вересня, жовтня та грудня 2021 року 9 файлів (акти врегулювання небалансів і рахунки на оплату), замість значної кількості документів які має надавати замовнику за положеннями Кодексу ГТС. Як вважає скаржник, Оператор ГТС не надав жодного документу, який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу в ГТС або відібраного з точки виходу з ГТС, між усіма замовниками послуг транспортування природного газу, в тому числі в розрізі їх споживачів;

-за твердженням позивача за первісним позовом балансуючі дії Оператором ГТС здійснюються відповідно до договору про надання послуг балансування №2101000095 від 19.01.2021, укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ «Газопостачальна компанія

Нафтогаз Трейдінг» (Виконавець). В той же час, згідно відомостей, відображених в двостороннє підписаних актах учасниками вказаного договору вбачається, що в ході виконання договору №2101000095 від 19.01.2021, Оператор ГТС як замовник не вчиняв балансуючих дій на подачу газу в газотранспортну систему, тобто не придбавав у Виконавця послуги балансування природний газ у жодну газову добу у спірний період, не поніс витрат на оплату винагороди Виконавця (маржа Виконавця за Договором про надання послуг балансування), яка присутня виключно у складі ціни придбання природного газу у Виконавця. Таким чином, маржинальна ціна придбання, що зазначена в односторонніх актах позивача від 30.09.2021 року № 09-2021-1910000194, від 31.10.2021 № 10-2021-1910000194, від 31.12.2021 року № 12-2021-1910000194 врегулювання щодобових небалансів за спірний період, на думку апелянта, сформована позивачем за первісним позовом із грубим порушенням умов Договору, суперечить положенням Кодексу ГТС та Закону України «Про ринок природного газу»; плата за добовий небаланс у спірний період сформована із грубим порушенням умов Договору;

- в Актах врегулювання щодобових небалансів за газові місяці вересень, жовтень та грудень 2021 року вказано, що ТОВ «Оператор ГТС України» застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п.7, п.11, п.14, п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи. Розрахунок ТОВ «Оператор ГТС України» маржинальних цін повинен відображати реальні витрати на закупівлю або продаж природного газу на кожну відповідну газову добу (D) та враховувати фактичну вартість вчинення балансуючих дій Оператором ГТС за цю газову добу (D). Пунктом 4.2 Договору про надання послуги балансування передбачений розрахунок ціни природного газу у випадку подачі природного газу в ГТС, тобто в розумінні п. 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС є придбанням. Вказана формула містить такий показник як «МР» - маржа виконавця (п.4.1 договору), що на момент укладення даного договору становила 1 598,55 грн. без ПДВ за 1 000 m3. В свою чергу, ціна відбору природного газу з ГТС, внаслідок отримання послуги балансування, що в розумінні положень пункту 11 глави 6 Розділу XIV Кодексу ГТС є продажем, визначена в п. 4.3. Договору про надання послуги балансування не містить такої складової як маржа виконавця. На думку апелянта, якщо позивач доручав Виконавцю послуги балансування відібрати риродний газ із газотранспортної системи, в порядку передбаченому розділом 3 Договору ро надання послуги балансування, внаслідок чого одержував від Виконавця кошти за доданий природний газ, то позивач зобов'язаний застосовувати до AT «Полтавагаз» при розрахунку маржинальних цін вартість природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за конкретну газову добу, яка ґрунтується на реальних витратах і враховує відсутність у складі врегулювання негативного небалансу такої складової як маржа Виконавця. Апелянт вважає, що в разі, якщо у певній газовій добі позивач не замовляв послугу балансування (ні подачу, ні відбір, тобто не здійснював продаж, придбання природного газу у Виконавця, внаслідок отримання послуги балансування), підстави для формування маржинальних цін придбання, та їх визначення в односторонньому порядку є неправомірними діями самого Оператора ГТС та порушенням умов Договору та положень ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України;

- постановою від 02.12.2021 Верховний Суд у справі № 922/3363/20 за позовом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про стягнення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року у розмірі 31119857,75грн, залишаючи без задоволення касаційну скаргу Оператора ГТС, визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач належними доказами не підтвердив загрозу цілісності ГТС; вчинення балансуючих дій; дотримання порядку визначення небалансу; здійснення алокації; вчинення заходів з врегулювання небалансу; наявність ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів; факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, тощо;

- в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі №918/450/20 покладено висновки, що балансування газотранспортної системи безпосередньо пов'язане із фізичним транспортуванням природного газу, а отже без замовлення послуг транспортування природного газу не могло виникнути балансування та послуг перевищення замовленої (договірної) потужності на ці обсяги негативних щодобових небалансів. Крім того, у вказаній постанові Суд дійшов висновку про обов'язковість додатків до договору транспортування та зазначив, що відсутність таких додатків свідчить про відсутність підстав для оплати заборгованості за послуги транспортування природного газу; Об'єднана палата не вбачала підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у справі №916/2090/16.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 задоволено клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" та поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" та призначено розгляд справи на 16.08.2023. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 10 днів з дня вручення ухвали.

На адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 16.08.2023 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив її залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 16.08.2023 не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Відповідно до норм частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Виходячи з вимог прохальної частини апеляційної скарги, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 та прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у задоволенні позовних вимог. Зі змісту прохальної частини скарги вбачається, що в частині зустрічних позовних вимог рішення суду першої інстанції апелянтом не оскаржується.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" було залишено без руху та зобов'язано апелянта надати уточнення вимог прохальної частини апеляційної скарги; зазначити, чи оскаржується ним рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз". В разі, якщо судове рішення оскаржується в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, апелянта було повідомлено про необхідність доплати судового збору в розмірі 3 721,50 грн.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 26.06.2023 скаржником сплачено судовий збір в розмірі 3 721,50 грн, в той же час, уточнення прохальної частини не здійснено.

До початку розгляду справи по суті, представник апелянта підтвердив суду, що судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог та не оскаржується в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

За таких підстав, перегляд рішення суду першої інстанції здійснюється в порядку приписів ст. 269 ГПК України, якими встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України та доводи відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

11.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (Оператор) (далі ТОВ «Оператор ГТС України», оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (Замовник) (далі АТ «Полтавагаз», замовник) укладено договір транспортування природного газу №1910000194.

За умовами п. 2.1. договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (т. 1 а. с. 25 - 37).

У п. 2.2. договору сторони узгодили, що послуги надаються на умовах, визначених Кодексом газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоду або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2. договору).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 договору).

Згідно із п. 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Пунктом 2.8. договору (в редакції додатково угоди №2 від 04.09.2020) передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через Інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу.

Замовник набуває права доступу до Інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи, замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з Інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 4.1 до обов'язків замовника відносяться: своєчасна та в повному обсязі оплата вартості наданих йому послуг; вчасне збалансування свого портфоліо балансування; здійснення своєчасної та повної оплати за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснення у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

У пунктах 7.1 - 7.3 договору сторонами погоджено, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsouа.com. Тарифи, передбачені пунктом 7.1, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору.

У п. 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Згідно з п. 9.3 договору передбачено, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до чотирнадцятого числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).

Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора (п. 9.6).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору (п. 11.4).

Оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до 25 числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 договору).

Згідно з пунктами 13.1, 13.2, 13.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 17.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 січня 2020 року.

Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

22.06.2022 року між оператором та замовником укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу від 11.02.2020 року (т. 1 а. с. 54), відповідно до п. 4 якої викладено пункт 7.1 розділу VII договору в такій редакції: "Вартість Послуг розраховується:

розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом."

04.09.2020 року між оператором та замовником укладено додаткову угоду №2 до договору транспортування природного газу від 11.02.2020 року №1910000194 (т. 1 а. с. 61). Відповідно до п. 3 додаткової угоди сторони вирішити викласти п. 2.8 розділу ІІ договору в такій редакції: "Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або аукціонної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом."

30.12.2020 між оператором та замовником укладено додаткову угоду №3 до договору транспортування природного газу від 11.02.2020 року №1910000194 (т. 1 а. с. 66).

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що в ході виконання сторонами умов договору, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбір відповідачем газу до/з газотранспортної системи у вересні, жовтні, грудні 2021 року оператором встановлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню та, виходячи з умов п. 11.4. договору, оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів.

Зокрема, оператором оформлено наступні акти врегулювання щодобових небалансів:

- акт №09-2021-1910000194 від 30.09.2021 за газовий місяць вересень 2021 року на суму 9473989,09 грн;

- акт №10-2021-1910000194 від 31.1.02021 за газовий місяць жовтень 2021 року на суму 113 930 182,62 грн;

-акт №12-2021-1910000194 від 31.12.2021 за газовий місяць за грудень 2021 року на суму 20381875,46 грн.

Через інформаційну платформу оператор направив замовнику рахунки на оплату щодобових небалансів, а саме:

-рахунок №09-2021-1910000194 від 30.09.2021

-рахунок №10-2021-1910000194 від 31.10.2021;

-рахунок №12-2021-1910000194 від 31.12.2021.

Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату позивач підтверджував з посиланням на «Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи», відповідно до якого, оператором направлено АТ «Полтавагаз»:

- 12.10.2021 акт та рахунок за вересень 2021 року;

- 12.11.2021 акт та рахунок за жовтень 2021 року;

- 13.01.2022 акт та рахунок за грудень 2021 року.

Як зазначав позивач, станом на 30.09.2022 відповідачем на користь оператора частково проведено оплату за щодобовий негативний небаланс за вересень 2021 року в сумі 2399109,64 грн та жовтень 2021 року на суму 19941732,68 грн, всього в розмірі 22 340 842,32 грн.

В той же час, станом на 30.09.2022 остаточні розрахунки за щодобовий негативний небаланс відповідачем не здійснено, у відповідача існує заборгованість перед оператором ГТС у сумі 121 445 204,85 грн, які позивач просив суд стягнути на свою користь. Також, посилаючись на порушення відповідачем дисципліни розрахунків щодо строків оплати заборгованості, позивачем нараховано до стягнення фінансові санкції: 13 001 189,63 грн пені, 2 991 750,68 грн 3% річних та 23 787 460,33 грн інфляційних втрат.

Рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволені є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” про стягнення з АТ «Полтавагаз» заборгованості за негативні щодобові небаланси з урахуванням маржинальної ціни придбання при вчиненні балансуючих дій, яка виникли в ході виконання сторонами умов договору на транспортування природного газу. Позовні вимоги обґрунтовані виявленням наявності небалансів за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу, на підставі чого було здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу АТ «Полтавагаз».

Пунктами 7, 45 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону україни «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи, який затверджується Регулятором, та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, виходячи із вищенаведених приписів законодавства, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору транспортування газу, укладеного між сторонами 11.02.2020 №1910000194 (з урахуванням додаткових угод), за умовами якого позивач як оператор газотранспортної системи взяв на себе зобов'язання надати відповідачу як замовнику на умовах, визначених у цьому договорі, послуги з транспортування природного газу за встановлену плату. Також у пункті 2.2 договору вказано, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 (далі НКРЕКП) затверджено Кодекс ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГТС у редакції, затвердженій постановою НКРЕКП №2493, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу:

- право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу;

- послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій;

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

ТОВ “Оператор ГТС України” є оператором ГТС, який відповідно до вимог законодавства та умов договору транспортування природного газу надає послуги транспортування природного газу, а замовник оплачує вартість таких послуг та плат (за їх наявності), які виникають при виконанні договору.

Підставою заявленого позову у даній справі є неналежне виконання АТ «Полтавагаз» зобов'язань з оплати за добові небаланси за період вересень-грудень 2021 року за договором.

Відповідно до Глави 1 розділу І Кодексу ГТС небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Відповідно до умов пункту 3.2 договору оператор має право стягувати із замовника плату за надані послуги; стягувати з замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним у газотранспортну систему,, та /або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим договором. Зміст пункту 4.1 договору свідчить, що відповідач як замовник має перед позивачем обов'язок своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, тощо.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 глави 1 розділу VIІІ Кодексу ГТС в редакції, затвердженій постановою НКРЕКП №2493, передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг з транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.

Згідно пунктів 3, 4, 5 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

За змістом п. 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Частиною 5 ст. 1 Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

За умовами п. 2.8. договору (в редакції додатково угоди №2 від 04.09.2020) взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через Інформаційну платформу.

Право доступу до Інформаційної платформи замовник набуває з моменту підписання договору (договору транспортування природного газу), а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом.

Наведені умови договору також узгоджуються з нормами п. 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, якими встановлено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування Інформаційної платформи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Відповідно до ч. 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи вебдодатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.

Таким чином, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу та визначивши у Повідомленні на створення уповноваженого запису уповноважених осіб, які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), суб'єкти ринку природного газу вчинили правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов'язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій передбачених Кодексом ГТС.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ “Полтавагаз” надано оператору оформлені належним чином повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи та довіреності на уповноважених осіб на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС (т. 1 а. с. 43 - 53, 62 - 65, 69 - 75).

Таким чином, взаємовідносини між сторонами здійснюються, у тому числі, через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу.

Крім того, наданими замовником документами підтверджується наявність у відповідача доступу до інформаційної платформи і, відповідно, можливість обміну інформацією через неї з оператором газотранспортної системи.

Пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором ( яким є НКРЕКП в силу приписів Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”) на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 №1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:

Форма №1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.

Форма №2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).

Форма №3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.

Форма №4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.

Форма №5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Форма №8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Форма №9. Повідомлення про споживачів у зон ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подів номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/ постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.

Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, згідно з яким оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми №2, №3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "г") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами №2, №3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.

Отже, виходячи з наведених приписів, надання зазначеної інформації покладено саме на оператора газорозподільної системи.

Крім того, наявність в інформаційній платформі інформації, наданої операторами ГРМ є підтвердженням вчинення уповноваженими особами оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо- технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах.

Відповідно до п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм 2, 3, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.

Інформація про обсяги виробничо-технологічних витрат визначена позивачем за первісним позовом як оператором газотранспортної системи в порядку п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС на підставі фактичних даних, завантажених відповідачем за первісним позовом як оператором газорозподільної системи до інформаційної платформи.

Згідно з п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Позивач за первісним позовом за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за вересень, жовтень, грудень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації поданої до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4) виявив наявність у відповідача за первісним позовом негативних небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за вересень 2021 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 341,75351 тис. м. куб. (3537149 кВт/год) на загальну вартість 9 473 989,09 грн;

- за жовтень 2021 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3089,99041 тис. м. куб. (31981401 кВт/год) на загальну вартість 113 930 182,62 грн;

- за грудень 2021 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 567,70092 тис. м. куб. (5875705 кВт/год) на загальну вартість 20 381 875,46 грн.

Всього на загальну суму 143 786 047,17 грн.

Також вказана інформація убачається зі змісту наданих до справи розрахунків обсягів природного газу, відібраних АТ "Полтавагаз" з газотранспортної системи України для власних потреб та/або виробничо-технологічних витрат (ВТВ) за вересень, жовтень, грудень 2021 року (т. 1 а. с. 103 - 105).

Зокрема, фактичний обсяг природного газу, що відібрано оператором ГРМ з газотранспортної системи через точки виходу у вересні 2021 року, склав 19 243 691,68 куб.м.; фактичний обсяг відборів споживачів з газорозподільної системи (комерційні обсяги) склав 18 901 938,17 куб.м. Різниця між зазначеними обсягами складає 341 753,51 куб.м. та становить фактичний обсяг природного газу, використаного відповідачем для власних та виробничо-технічних потреб.

Фактичний обсяг природного газу, що відібрано оператором ГРМ з газотранспортної системи через точки виходу у жовтні 2021 року, склав 54 447 068,35 куб.м.; обсяг комерційного відбору газу (відбір споживачів з газорозподільної системи) склав 51 357 077,94 куб.м. Різниця між зазначеними обсягами складає 3 089 990,41 куб.м. та становить фактичний обсяг природного газу, використаного Відповідачем для власних та виробничо-технічних потреб.

Фактичний обсяг природного газу, що відібрано оператором ГРМ з газотранспортної системи через точки виходу у грудні 2021 року, склав 87 774 047,68 куб.м.; обсяг комерційного відбору газу (відбір споживачів з газорозподільної системи) склав 87 206 346,76 куб.м. Різниця між зазначеними обсягами складає 567 700,92 куб.м. та становить фактичний обсяг природного газу, використаного АТ “Полтавагаз” для власних та виробничо-технічних потреб.

На підтвердження наявності у відповідача за первісним позовом небалансів Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надало акти врегулювання щодобових небалансів №09-2021-1910000194 за вересень 2021 року, №10-2021-1910000194 за жовтень 2021 року, №12-2021-1910000194 за грудень 2021 року (т. 1 а. с. 96 - 98), бухгалтерські довідки від 05.09.2022 року про добові небаланси АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" за вересень 2021 року у розмірі 341,75351 тис. куб. м., за жовтень 2021 рок у розмірі 3089,99041 тис. куб. м., за грудень 2021 року у розмірі 567,70092 тис. куб. м; скріншоти з інформаційної платформи (відображення фізичних обсягів газу з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, баланс газу з 01.09.2021 року по 30.09.2021 року для Полтавагаз АТ, відображення небалансу: остаточний небаланс станом на 30.09.2021 року, комерційний баланс газу, відображення фізичних обсягів газу з 01.09.2021 року по 30.09.2021 року, баланс газу з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року для Полтавагаз АТ, відображення небалансу: остаточний небаланс станом на 31.10.2021 року, комерційний баланс газу, відображення фізичних обсягів газу з 01.10.2021 року по 31.10.2021 року, баланс газу з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року для Полтавагаз АТ, відображення небалансу: остаточний небаланс станом на 31.12.2021 року (т. 1 а. с. 120 - 144), реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи (форми № 2, 3, 4, 9) (т. 1 а. с. 109 -119, 145, 146, 149-161, 167 - 178), Додаток № 8 Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств (т. 1 а. с. 147, 148, 162 - 166, 179 - 181).

Приймаючи рішення у справі про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції було враховано документи, надані оператором, якими він підтверджував доводи щодо обсягів відібраного відповідачем у період вересень, жовтень, грудень 2021 року природного газу в межах договору транспортування природного газу №1910000194 від 11.02.2020 та на підтвердження обсягу газу, який склав обсяги щодобового небалансу.

В матеріалах справи містяться підписані сторонами зведені акти приймання - передачі природного газу за грудень 2021 року від 04.01.2022 та від 05.01.2022, за жовтень 2021 року від 02.11.2021 та від 05.11.2021, за вересень 2021 від 04.10.2021 та від 05.10.2021. Вказаними актами підтверджується факт отримання АТ “Полтавагаз” від ТОВ «Оператор ГТС» природного газу у спірний період вересень-грудень 2021 року (а.с. 216-221 т. 1)

Колегія суддів враховує, що вказані акти не містять посилання на договір транспортування газу №1910000194 від 11.02.2020, разом з тим, відповідачем за первісним позовом не надано до суду доказів існування між сторонами іншого договору транспортування газу у спірний період.

АТ “Полтавагаз”, заперечуючи проти позовних вимог вважав, що з наданих позивачем за первісним позовом файлів завантаження з інформаційної платформи за спірний період не вбачається будь якого інформаційного та доказового навантаження, яке б підтверджувало вчинення оператором балансуючих дій, що стало підставою нарахування заборгованості за добовий небаланс.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Отже, у випадку наявності у оператора газорозподільної системи щодобових негативних небалансів, до нього застосовується плата за добовий небаланс та у нього виникає цивільний обов'язок з оплати таких щодобових небалансів.

За законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 918/450/20.

Як вже зазначалось, взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування здійснюються через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п. 9.3 договору оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що через інформаційну платформу оператором направлено відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів №09-2021-1910000194 за вересень 2021 року, №10-2021-1910000194 за жовтень 2021 року, №12-2021-1910000194 за грудень 2021 року та рахунки №09-2021/1910000194 від 30.09.2021, № 10-2021-1910000194 від 31.10.2021, № 12-2021-1910000194 від 31.12.2021, що підтверджується реєстром файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць у період вересень - жовтень, грудень 2021 року (т. 1 а. с. 96- 102).

За умовами п. 11.5 договору, у разі, якщо замовник має обґрунтовані підстави вважати, що дані, викладені в односторонніх актах, не відповідають фактичним обставинам, він може надати Оператору ГТС відповідні відомості під час звірки розрахунків згідно пункту.

Втім, відповідачем за первісним позовом не надано доказів вчинення дій щодо врегулювання розбіжностей та або спростування даних, відображених у актах врегулювання щодобових небалансів.

Судова колегія також враховує, що пунктом п. 3 глави 6 розділу III Кодексу ГРМ встановлено обов'язок оператора ГРМ надати НКРЕКП звітні дані про фактичні втрати природного газу, що за змістом п. 4 цієї глави Кодексу ГРМ розраховуються за підсумками місяця як різниця між обсягом надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і обсягом, який розподілений споживачу через ГРМ та переданий у суміжні ГРМ протягом цього періоду. Такі фактичні втрати, у разі їх покриття за рахунок відбору газу з ГТС згідно приписів п. 4 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, є відбором саме оператора ГРМ.

Дослідженням наявних в матеріалах справи звітів АТ "Полтавагаз" про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за вересень, жовтень та грудень 2021 року (форма 8в) (т. 1 а. с. 232 - 241) вбачається, що відповідач вказує об'єм/обсяг негативного небалансу за вересень - 341,75351 тис. м. куб. та за грудень 567,70092 тис. м. куб., що відповідає даним наданим позивачем.

Також, у звіті про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за жовтень 2021 (форма 8В) об'єм/обсяг негативного небалансу - 0,00 (т. 1 а. с. 235). При цьому, в реєстрі платежів на користь ТОВ "Оператор ГТС України", що наданий АБ "Укргавзбанк" як додаток до довідки №15932/23453/2022 від 04.10.2022, міститься інформація про здійснення відповідачем платежів на небаланс за жовтень 2021 року з призначенням платежу "зг. рах. № 10-2021-1910000194 від 31.10.2021 року ...".

Пунктом 4.1 договору визначено, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

До матеріалів справи оператором долучено акти звірки розрахунків за періоди з 01.001.2021 по 31.03.2021 (договір: 1910000194) (а.с. 182 т. 1), з 01.04.2021 по 30.06.2021 (договір: 1910000194) (а.с. 186 т. 1), з 01.07.2021 по 30.09.2021 (договір: 1910000194) (а.с. 192 т. 1), з 01.10.2021 по 31.12.2021 (а.с. 195 т. 1) (договір: 1910000194), з 01.01.2022 по 30.06.2022 (договір:1910000194) (а.с. 200 т. 1), які підписані представником АТ “Полтавагаз” заступником головного бухгалтера Юлією Сорочин. У вказаних актах замовником визнано існування заборгованості по договору №1910000194 від 11.02.2020 року за спірний період.

З наявних в матеріалах справи звітів АТ "Полтавагаз" про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за вересень, жовтень та грудень 2021 року (форма 8в) (т. 4 а. с. 232 - 241) також вбачається, що відповідач за первісним позовом вказує об'єм/обсяг негативного небалансу за вересень - 341,75351 тис. м. куб. та за грудень 567,70092 тис. м. куб., що відповідає даним наданим позивачем.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, у звіті про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за жовтень 2021 (форма 8В) відповідач за первісним позовом вказує об'єм/обсяг негативного небалансу - 0,00 (т. 1 а. с. 235). При цьому, в реєстрі платежів на користь ТОВ "Оператор ГТС України", що наданий АБ "Укргавзбанк" як додаток до довідки №15932/23453/2022 від 04.10.2022 року, міститься інформація про здійснення відповідачем платежів на небаланс за жовтень 2021 року з призначенням платежу "зг. рах. № 10-2021-1910000194 від 31.10.2021 року ...".

Вказані власні звіти АТ “Полтавагаз” (форма 8В) за спірний період містять відомості про обсяги негативного небалансу, зумовленого відборами газу на покриття ВТВ, які підтверджують відомості складених позивачем довідок форми 1 і 3 та правильність використання позивачем відомостей інформаційної платформи, сформованих повідомленнями оператора ГРМ, та односторонніх актів врегулювання щодобових небалансів. А інформація, надана АБ "Укргавзбанк", про здійснення відповідачем за первісним позовом платежів на небаланс за жовтень 2021 року з призначенням платежу "зг. рах. № 10-2021-1910000194 від 31.10.2021 року ..." підтверджують визнання Ат “Полтавагаз” існування негативного небалансу за жовтень 2021 року.

Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Позивачем за первісним позовом до матеріалів справи було долучено акти звірки розрахунків за періоди з 01.07.2021 по 30.09.2021 (договір: 1910000194), з 01.10.2021 по 31.12.2021 (договір: 1910000194) з 01.0.2022 по 30.06.2022 (договір:1910000194), які підписані представником відповідача заступником головного бухгалтера Юлією Сорочин, в якому відповідачем визнана заборгованість перед позивачем по договору №1910000194 від 11.02.2020 року за спірний період.

Як стверджує позивач за первісним позовом, станом на 30.09.2022 року АТ “Полтавагаз” було частково проведено оплату за негативний щодобовий небаланс за вересень 2021 року в загальній сумі 2 399 109,64 грн та за жовтень 2021 року в загальній сумі 19 941 732,68 грн. У зв'язку із чим станом на 30.09.2022 у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 121 445 204,85 грн.

В той час, доказів здійснення остаточних розрахунків за надані оператором послуги замовником не надано. За таких обставин, з урахуванням наявних у справі документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено наявності у відповідача щодобових небалансів у вересні, жовтні, грудні 2021 року в обсягах, які зазначені в Актах врегулювання щодобових небалансів: № 09/2021-1910000194 від 30.09.2021 за період з 01.09.2021 по 12.09.2021; № 10-2021-1910000194 від 31.10.2021 за період з 01.10.2021 по 31.10.2021; № 12-2021-1910000194 від 31.12.2021 за 31.12. 2021 року.

При цьому, суд враховує, що достатньою підставою для оплати послуг балансування, є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому, факт здійснення чи не здійснення Оператором ГТС заходів фізичного балансування, жодним чином не впливає на обов'язок замовника щодо оплати таких послуг.

Отже за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі №904/5698/20.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем за первісним позовом зобов'язання в частині оплати негативних небалансів за вересень, жовтень та грудень 2021 року в сумі 121 445 204,85 грн у строк визначений договором та Кодексом ГТС не виконано, внаслідок чого допущено прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім вимог про стягнення оплати за щодобові негативні небаланси, позивач просив стягнути з відповідача пеню згідно п. 13.5. договору у розмірі 13 001 189,63 грн, а також три проценти річних у розмірі 2 991 750,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 23 787 460,33 грн на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Отже, порушення відповідачем за первісним позовом строків оплати вартості врегулювання щодобових небалансів є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Згідно зі ст. 546 - 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 13.5 договору сторони передбачили, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов п. 13.5. договору, зважаючи на допущене відповідачем порушення щодо строків оплати вартості врегулювання щодобових небалансів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 13 001 189,63 грн за період з 22.10.2021 року по 22.07.2022 року.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, а також враховуючи факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості врегулювання щодобових небалансів за договором №1910000194 від 11.02.2020, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення 13 001 189,63 грн пені обґрунтованим та правомірним.

Крім того, ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки. Частиною першою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених правових норм та умов договору, позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 2 991 750,68 грн за період з 22.10.2021 по 30.09.2023 року та інфляційні втрати в загальній сумі 23 787 460,33 грн за період з 01.11.2021 по 31. 08.2022 року.

З огляду на встановлені обставини неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості врегулювання щодобових небалансів, здійснивши власний перерахунок сум заявлених у позові вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 2 991 750,68 грн 3% річних та 23 787 460,33 грн інфляційних втрат.

В апеляційній скарзі АТ “Полтавагаз” зазначає, що з урахуванням приписів ст.35 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, п.9.3 та п. 11.4 договору, на підтвердження факту здійснення господарської операції позивач мав довести реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов'язаних з таким балансуванням.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Зазначене вище вказує на те, що в період вересень, жовтень, грудень 2021 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", у відповідності до положень Кодексів ГРМ та ГТС мало вичерпну можливість здійснювати заходи спрямовані на покриття витрат оператора ГРМ, зокрема, шляхом:

- подання номінацій, як замовником послуг транспортування, на точках входу до оператора ГТС, з метою надходження природного газу для покриття витрат оператора ГРМ, у відповідності до розділу XII Кодексу ГТС;

- надання оператору ГТС торгових сповіщень на набуття природного газу, у відповідності до положень розділу XIV Кодексу ГТС;

- закупівлю природного газу для власних виробничо-технологічних потреб із ресурсу будь-якого постачальника, у встановленому законодавством порядку.

Виходячи з того, що відповідач за первісним позовом порушував свої обов'язки по своєчасному врегулюванню небалансів, що передбачені п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС та п. 4.1 договору, позивач за первісним позовом зобов'язаний був вчинити дії з врегулювання добових небалансі, у зв'язку з чим поніс відповідні витрати. Зокрема, матеріали справи свідчать, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" протягом періоду вересень, жовтень, грудень 2021 року здійснював закупівлю обсягів природного газу, в тому числі і для балансування газотранспортної системи за договором №2101000095 про надання послуг балансування від 19.01.2021 року (далі - договір балансування) укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (додаткова угода № 1 від 12.02.2021 року, № 2 від 20.12.2021 року та № 3 від 29.12.2021 року) (т. 1 а. с. 210 - 212).

Відповідно до п. 2.1.1. договору, протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов'язується надати оператору послуги балансування, які полягають в тому, що виконавець зобов'язаний за дорученням оператора у визначену Оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи оператора.

Згідно п. 2.1.2. договору балансування оператор зобов'язується прийняти послуги балансування та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.

Послуги балансування надаються на добовій основі. Газова доба, в якій надаються послуги балансування, визначається дорученням оператора (п.2.3. договору балансування).

За умовами п. 3.1. договору балансування для отримання послуги балансування оператор надсилає виконавцю доручення оператора не пізніше 18:00 за київським часом газової доби надання послуг балансування, за формою, яка визначена додатком 1 до цього договору.

Надання послуг балансування на газовий місяць, згідно п. 3.3. договору балансування, оформлюється актом надання послуг, форма якого встановлена в додатку 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору балансування у випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має позитивне значення (більше нуля), оператор здійснює оплату послуг балансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.

У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має від'ємне значення (менше нуля), то Виконавець здійснює перерахування грошових коштів на рахунок оператора на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.

На виконання вищевказаного договору балансування та підтвердження отримання протягом спірного періоду обсягів природного газу, між сторонами вищевказаних договорів було підписано акти надання послуг балансування від 30.09.2021 року № 09-2021-2101000095, від 31.10.2021 року № 10-2021-2101000095, від 31.12.2021 року №12-2021-2101000095 (т. 1 а. с. 207 - 209).

При цьому, як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідачем за первісним позовом під час розгляду справи не було надано суду жодних доказів щодо вчинення ним дій, направлених на забезпечення власних витрат, як оператора ГРМ, та дій з врегулювання щодобових небалансів природного газу.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що складова послуги транспортування природного газу (вчинення дій з врегулювання добового небалансу) не може бути самостійним об'єктом цивільних прав; первинно позивач мав довести факт надання послуги транспортування природного газу в межах укладеного між сторонами договору шляхом надання актів наданих послуг транспортування природного газу у спірний період, оформлених у відповідності до п.11.1 Договору. Надані Оператором ГТС на підтвердження відбору AT «Полтавагаз» з газотранспортної системи природного газу зведені акти приймання-передачі природного газу за вересень, жовтень та грудень 2021 року за своєю суттю є технічними та, на думку апелянта, не доводять факт надання послуги за договором транспортування природного газу, укладеного між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт посилається на п.п.4 п. 2 гл. 7 розд. ІІІ Кодексу ГТС та зазначає, що саме керуючись наведеною нормою між сторонами складено зведені акти приймання-передачі природного газу у період вересня, жовтня, грудня 2021 року, тобто скаржник сам підтверджує отримання газу від оператора з посиланням на вказані акти. При цьому, саме природний газ є предметом постачання за договором №1910000194 від 11.02.2020. Крім того, згідно з пунктом 1 розділу 1 глави VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування - договір, укладений між Оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС). Матеріали справи свідчать, що апелянтом в межах виконання договору №1910000194 від 11.02.2020 було частково сплачено кошти на його виконання, що не заперечується самим замовником. До того ж, апелянтом не доведено існування між сторонами господарських зобов'язань за будь-яким іншим договором.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про недоведеність позивачем за первісним позовом надання послуг транспортування природного газу в межах укладеного між сторонами договору за відсутністю актів, оформлених у відповідності до п. 11.1 договору.

В апеляційній скарзі АТ «Полтавагаз» також зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази понесення оператором реальних витрат на врегулювання добового небалансу.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до Кодексу ГТС балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування:

- фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу;

- комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.

Згідно пункту 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС, для відвернення загрози цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів:

1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - використання послуг балансування, тобто здійснює балансуючі дії;

2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом;

3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі.

Оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для:

- підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи;

- досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Під час здійснення балансуючих дій оператор газотранспортної системи враховує:

- власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється(-ються) балансуюча(-і) дія(-ї);

- інформацію про номінації, алокації та виміряні потоки природного газу;

- тиск природного газу в газотранспортній системі.

Згідно п.1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, саме замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (Б).

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (п.2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п.3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

Згідно п.3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом передбачені п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС та п. 4.1 договору обов'язки своєчасного врегулюванню небалансів не виконував. У зв'язку з цим, оператор зобов'язаний був вчинити дії з врегулювання добових небалансі, отже, поніс відповідні витрати. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) протягом періоду вересень, жовтень, грудень 2021 року здійснювало закупівлю обсягів природного газу, в тому числі і для балансування газотранспортної системи, за договором №2101000095 про надання послуг балансування від 19.01.2021, укладеним з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (виконавець) (додаткова угода № 1 від 12.02.2021 року, № 2 від 20.12.2021 року та № 3 від 29.12.2021 року) (т. 1 а. с. 210 - 212).

Відповідно до п. 2.1.1. договору балансування №2101000095 від 19.01.2021, протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов'язується надати оператору послуги балансування, які полягають в тому, що виконавець зобов'язаний за дорученням оператора у визначену Оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи оператора.

При цьому відповідачем за первісним позовом під час розгляду справи не було надано суду жодних доказів щодо вчинення ним дій, направлених на забезпечення власних витрат, як оператора ГРМ, та дій з врегулювання щодобових небалансів природного газу.

В апеляційній скарзі апелянт також вважає, що при встановленні факту вчинення/невчинення позивачем за первісним позовом балансуючих дій, наявності чи відсутності врегулювання оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити із доказів, які свідчать про відхилення у функціонуванні газотранспортної системи від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії вчинені оператором ГТС з врегулювання небалансів (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до сплати.

Також апелянт з приводу наведених доводів посилається на постанову Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №922/3363/20 за позовом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про стягнення заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року, в якій, залишаючи без задоволення касаційну скаргу Оператора ГТС, Суд визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач належними доказами не підтвердив загрозу цілісності ГТС; вчинення балансуючих дій; дотримання порядку визначення небалансу; здійснення алокації; вчинення заходів з врегулювання небалансу; наявність ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів; факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, тощо.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Так, в постанові від 01.02.2023 у справі №924/866/21 Верховний Суд з приводу наведених апелянтом доводів зазначив наступне.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Період балансування - газова доба (D). Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу. Алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ХІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій / реномінацій. При здійсненні таких дій оператору газотранспортної системи забороняється використовувати власний природний газ із газосховища.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

У пунктах 1, 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Правовий аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що Оператор газотранспортної системи здійснює балансування системи на постійній основі, а не лише у разі виявлення у конкретного замовника небалансу.

Однак, ні Кодекс ГТС, ні договір не пов'язують виникнення у замовника послуги з транспортування газу, обов'язку з оплати послуг з врегулювання Оператором ГТС добового небалансу саме з існуванням загрози цілісності газотранспортної системи. Підставою для оплати є , як зазначено, виникнення у замовника негативного небалансу, який розраховується для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта з приводу ненадання позивачем за первісним позовом доказів, що підтверджують відхилення у функціонуванні газотранспортної системи від її звичайного рівня, власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у спірному періоді, інформації про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в газотранспортній системі, існування загрози цілісності ГТС на підтвердження вчинення оператором дій з врегулювання небалансу.

Також, відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Таким чином, врегулювання оператором газотранспортної системи небалансів не є видом господарської діяльності, метою якої є отримання прибутку, а є передбаченим законодавством наслідком для замовників послуг транспортування, які, в порушення пункту 1 глави 1 розділу ХІV Кодексу, не збалансували свої портфоліо відборів та подач протягом газової доби.

Апелянт також зазначає, що не замовляв жодних обсягів газу на вересень, жовтень, грудень 2021 року у позивача, а тому у оператора відсутні підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що отримання відповідачем за первісним позовом у спірний період природного газу за договором №1910000194 від 11.02.2020 підтверджується наявними у справі документами, отже, доводи про неотримання жодних обсягів газу на вересень, жовтень, грудень 2021 року не може бути прийнято до уваги.

Пунктом 9 гл. 1 р. VII Кодексу ГТС встановлено, що складовими послуги транспортування є, зокрема, вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС встановлено, що врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Пунктом 4.1 Договору встановлено обов'язок замовника здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Розділ IX договору встановлює порядок визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них. Також, пункт 11.4. договору визначає, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби). Пункт 12.3. договору визначає, що фінансове забезпечення виконання замовником зобов'язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.

Вищенаведеним підтверджується, що послуга транспортування, яка надається за договором, зокрема включає в себе врегулювання щодобових небалансів. Крім того договір транспортування, укладений між сторонами прямо передбачає випадки, в яких стягується плата за добовий негативний небаланс і цей порядок не передбачає жодного порядку добровільного замовлення таких послуг.

Щодо доводів апелянта про те, що акти врегулювання щодобових небалансів є односторонніми та підписаними тільки оператором, то вони не можуть бути належними доказами у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.

Отже, положеннями Кодексу ГТС та умовами договором визначено, що достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо. Тобто, обсяг небалансів замовника встановлюється на підставі відомостей, які містяться в інформаційній платформі, та вносились до неї замовником, а також складених Оператором ГТС односторонніх актів.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №924/866/21.

З приводу доводів апелянта про те, що в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі №918/450/20 Суд дійшов висновку про обов'язковість додатків до договору транспортування та зазначив, що відсутність таких додатків свідчить про відсутність підстав для оплати заборгованості за послуги транспортування природного газу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п. 2.7. договору №1910000194 від 11.02.2020 Додаток №1 є невід'ємною частиною договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток №2 є невід'ємною частиною договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток №3 є невід'ємною частиною договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

З матеріалів справи вбачається що сторонами на виконання умов договору було підписано Додаток №3 (перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, а.с. 38 т. 1).

В постанові від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, на яку посилається апелянт, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором (у справі що розглядалась), визначається з підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та додатка 2 (транспортування), які згідно з пунктом 2.8 Договору є його невід'ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Верховний Суд зазначив, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність Договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

Враховуючи виконання сторонами умов договору №1910000194 від 11.02.2020 та за наявності підписаного сторонами додатку №3 до договору, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на висновки постанови Верховного Суду у справі №918/450/20, оскільки доводи апелянта про відсутність підстав для оплати заборгованості за послуги транспортування природного газу в разі не підписання додатків до договору спростовуються, вищезазначеними висновками Верховного Суду.

Посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 904/2334/18 колегія суддів не приймає, оскільки предметом розгляду даної справи були обставини правомірності підстав коригування розміру небалансу.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в даній постанові.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 у справі №917/1284/22 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.08.2023

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Попередній документ

113059887

Наступний документ

113059889

Інформація про рішення:

№ рішення:	113059888
№ справи:	917/1284/22
Дата рішення:	16.08.2023
Дата публікації:	29.08.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (19.07.2023)
Дата надходження:	08.06.2023
Предмет позову:	стягнення грошових коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

15.11.2022 10:00	Господарський суд Полтавської області
13.12.2022 09:30	Господарський суд Полтавської області
19.01.2023 10:00	Господарський суд Полтавської області
21.02.2023 11:00	Господарський суд Полтавської області
30.03.2023 09:00	Господарський суд Полтавської області
24.04.2023 09:00	Господарський суд Полтавської області
16.08.2023 14:00	Східний апеляційний господарський суд
11.10.2023 11:30	Господарський суд Полтавської області