17 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1391/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" (вх.№1412 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Хотенцем П.В., повний текст складено 04.07.2023) у справі №922/1391/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", м.Харків,
про стягнення 103 370 203,79 грн,
В квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" заборгованості за договором поставки № 2019/П/04 від 29 січня 2019 року у розмірі 103 370 203,79 грн, що складається з: заборгованості з основного боргу у розмірі 16 744 891,90 грн, пені за несвоєчасне виконання обов'язків з розрахунку у розмірі 12 402 523,05 грн, річних відсотків у розмірі 11 071 981,53 грн, інфляційних збитків у розмірі 7 790 899,46 грн та товарного кредиту у розмірі 55 359 907,85 грн. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 заяву (вхідний №17145 від 03 липня 2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
Ухвалено вжити заходи забезпечення позову у справі № 922/1391/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", м. Харків про стягнення 103 370 203,79 грн, а саме:
Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк", а також на всіх інших відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, а так само на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" на праві власності чи іншому речовому праві, в межах суми позову 103 370 203,79 грн.
В решті заяви відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 у справі №922/1391/23 скасувати.
Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ГПК України, які ставляться до судових рішень та не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків про задоволення клопотання.
Також скаржник зазначає, що основний борг, за даними позивача, складає 16 774 891,00 грн, решта - 87 741 162,82 грн це неустойка, яка майже в 7 разів перевищує суму основного боргу. Позивач обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову вказує, що згідно відомостей, наявних на сайті Судової влади України та у Єдиному державному реєстрі судових рішень, директор ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" Погребняк О.В. вироком Московського районного суду м.Харкова від 22.02.2022 у справі 643/7837/21 (набрав законної сили 26.03.2022) був засуджений за неналежне виконання ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" взятих на себе, згідно укладеного з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради договору №951 від 08.10.2019, обов'язків по виконанню робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних доріг та тротуарів в м.Харків.
Відповідач звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень не зазначаються особисті дані фізичних осіб. Реєстр містить лише Особа 1, Особа 2. З яких підстав заявник зазначає, що це саме Погребняк О.В.? Обов'язок доказування при поданні заяви про забезпечення позову покладено на заявника, в той же час жодних належних доказів заявником не надано.
Посилається на те, що заявник припускає, що посадові особи ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" можуть являтися імовірними фігурантами у розслідуваних Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 205-1, 366 КК України. Кримінальні справи, на які посилається заявник, взагалі не мають жодного відношення до відповідача. В ухвалах по справі №463/5727/22 наявні найменування більше 30 юридичних осіб, а досудове розслідування ведеться відносно іншої юридичної особи. По справі №463/5494/22 досудове розслідування також ведеться відносно іншої юридичної особи. Жодних посилань на посадових осіб відповідача дані ухвали не містять.
Відповідач наголошує, що саме ТОВ "Паркінг+" зазначено в ухвалах по справі №463/5494/22. ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" є товариством з обмеженою відповідальністю. Згідно зі ст.2 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників. Таким чином, на думку апелянта, дані твердження заявника є необґрунтованими.
10.08.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9384), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що у своїй апеляційній скарзі представник відповідача посилається на неадекватність та неспівмірність вжитих ухвалою від 04.07.2023 заходів забезпечення позову, мотивуючи свою позицію тим, що судом було застосовано подвійне забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах 103 370 203,79 грн та на майно підприємства в межах 103 370 203,79 грн, що не відповідає дійсності, оскільки згідно з ухвалою від 04.07.2023 судом були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів на майно ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" в межах суми заявлених ТОВ "Паркінг+" позовних вимог, розмір якої становить 103 370 203,79 грн, а відтак ніякого подвійного забезпечення у відношенні ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" не застосовувалося, що в свою чергу вказує на хибність тверджень представника відповідача. Вказує, що 04.05.2023 за рішенням контролюючого органу було анульоване Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ДБК Профіт" (код ЄДРПОУ 41442772; Індивідуальний податковий номер 414427720335) з підстав "ненадання підприємством декларацій протягом року" що, у свою чергу являється додатковими підставами, які вказують як на нездійснення підприємством власної господарської діяльності, так і на існування ризиків щодо можливого вчинення представниками останнього дій, спрямованих на ухилення від погашення наявної перед ТОВ "Паркінг+" заборгованості. Просить стягнути з відповідача судові витрати, яких завдано ТОВ "Паркінг+" у зв'язку із розглядом зазначеної апеляційної скарги у Східному апеляційному господарському суді. Також, до відзиву надані нові документи, а саме:
- роздруківку фінансової звітності ТОВ "ДБК Профіт" за 2020 рік;
???- копії податкових накладних №115 від 30.04.2019; №140 від 31.05.2019; №184 від 30.06.2019; №140 від 31.07.2019; № 172 від 31.08.2019; №204 від 30.09.2019; №182 від 31.10.2019; №132 від 30.11.2019; №100 від 28.12.2019;
???- досудову вимогу вих.№68 від 29.08.2022 з описом, конвертом та трекінгом поштового відправлення №6101014259247;
???- роздруківку з сайту Судової влади України по справі № 643/7837/21;
???- роздруківку з Електронного кабінету платників податків щодо анулювання Свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ДБК Профіт".
???Суд апеляційної інстанції не розглядає нові обставини, які не були заявлені в суді першої інстанції та викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема щодо анулювання Свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ДБК Пофіт" та нові докази, з огляду наступне.
Частинами 1-3 ст.269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів зазначає, що господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Разом з цим, документи, надані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, до місцевого господарського суду не подавались та не були предметом дослідження. Позивач не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції, в зв'язку з чим судом апеляційної інстанції додані до відзиву нові докази не розглядаються.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 03.08.2023.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на "05" червня 2023 р.
03.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до суду надійшла заява (вхідний № 17145) про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" (код ЄДРПОУ 41442772) банківських рахунках, у тому числі і на рахунку НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" та усе, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" майно.
Позивачем до заяви про забезпечення позову надано: довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" від 29.06.2023, копії ухвал Личаківського районного суду м.Львова від 09.08.2022 у справі №463/5727/22 та №463/5494/22 з ЄДРСР, копію вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2022 у справі 643/7837/21, копію договору поставки №2021/11/08 від 12.01.2021, копію свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , АХС 181477.
В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" посилалось на те, що впродовж 2020-2023 років позивачем неодноразово здійснювалися спроби досудового врегулювання існуючого спору, шляхом звернення до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" з пропозиціями добровільного погашення існуючої у останнього за договором поставки № 2019/П/04 від 29 січня 2019 року заборгованості, однак усі намагання ТОВ "Паркінг+" із досудового врегулювання спору представниками ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" були у категоричній формі проігноровані; на телефонні дзвінки представників позивача, ніхто з представників відповідача не відповідав; особистих зустрічей представники відповідача із представниками позивача уникали; поштова кореспонденція представниками відповідача не отримувалася, а отримана залишилася без відповідей. Існуюча у ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" перед ТОВ "Паркінг+" заборгованість, розмір якої станом на теперішній час становить 103 370 203,79 грн являється надзвичайно великою та у декілька разів перевищує розмір статутного (складеного) капіталу ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", який згідно наявних у відкритому доступі відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань становить лише 350 000,00 грн, що з урахуванням також наявних у відкритому доступі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" не зареєстровано жодного об'єкта нерухомого майна, свідчить про існування реальної загрози невиконання ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" прийнятого за результатом розгляду справи рішення суду щодо погашення наявної перед ТОВ "Паркінг+" заборгованості.
Вказувало, що згідно відомостей, наявних на сайті Судової влади України та у Єдиному державному реєстрі судових рішень, директор ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" Погребняк Олександр Вікторович вироком Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2022 року по справі 643/7837/21 (набрав законної сили 26 березня 2022 року) був засуджений за неналежне виконання ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" взятих на себе, згідно укладеного з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради договору № 951 від 08 жовтня 2019 року, обов'язків по виконанню робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних доріг та тротуарів в м. Харкові; посадові особи ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" можуть являтися імовірним фігурантами у розслідуваних Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 205-1 та 366 КК України (за які законом передбачене, окрім інших, покарання у вигляді конфіскації майна) кримінальних провадженнях № 32018220000000169 від 07 серпня 2018 року та № 62019170000000552 від 04 липня 2019 року, а також пов'язаних з ними кримінальних провадженнях, про що містяться відомості у наявних у відкритому доступі ухвалах Личаківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2022 року по справам № 463/5727/22 та № 463/5494/22; на розгляді Господарського суду Харківської області перебуває позовна заява ТОВ "Східбудпостач" про стягнення з ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" заборгованості у розмірі 2 320 846,80 грн, з яких: 829 920,00 грн сума основного боргу, 527 276,65 грн інфляційні втрати, 743 964,38 грн пеня, 219 685,77 грн 3% річних та стягнення судових витрат (справа № 922/1302/23) що, у свою чергу, з урахуванням наявної у відповідача перед ТОВ "Паркінг+" заборгованості, стосовно якої позивачем було подано позовну заяву, свідчить про існування реальних загроз, як щодо можливості здійснення представниками ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" дій, спрямованих на приховання наявних у підприємства грошових коштів та майна, задля ухилення від погашення за рішенням суду наявної перед ТОВ "Паркінг+" заборгованості, так і щодо незадоволення позовних вимог ТОВ "Паркінг+" у разі, якщо до відповідача будуть застосовані заходи арешту/конфіскації належних останньому активів, як в межах наявних кримінальних проваджень, так і в межах справи № 922/1302/23.
Зазначені загрози, з урахуванням існуючої у ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" перед позивачем заборгованості за договором поставки № 2019/П/04 від 29 січня 2019 року, у розмірі 103 370 203,79 грн, що являється надзвичайно великою та яку відповідач не бажає сплатити ТОВ "Паркінг+" у добровільному порядку, у зв'язку з чим останнє вимушене було звернутися до суду. З урахуванням заборгованостей ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" перед ТОВ "Паркінг+" за договорами поставки № 2020/П/11-1 від 29 січня 2020 року, № 2021/П/08 від 12 січня 2021 року, договорами про надання послуг 2020/У/15 від 04 лютого 2020 року; 2021/У/08 від 12 січня 2021 року, договором субпідряду № 2021/СП/13 від 14 червня 2021 року та договорами про переведення боргів б/н від 25 травня 2021 року та б/н від 30 червня 2021 року по яким позивачем, наразі здійснюються заходи по підготовці позовних заяв до суду, а також з урахуванням небажання представників відповідача здійснювати будь-які контакти (телефонні розмови, особисті зустрічі, поштова кореспонденція тощо) з представниками позивача - свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову у справі № 922/1391/23 в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання прийнятого судом рішення.
04.07.2023 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 квітня 2023 року у cправі № 914/3316/22).
Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що сума заборгованості у розмірі 103 370 203,79 грн є значною. Небажання відповідача протягом тривалого часу у добровільному порядку погасити її дає вагомі підстави вважати, що останній, під час розгляду справи у суді, маючи на меті ухилитися від погашення наявної перед позивачем заборгованості, може здійснити продаж/перереєстрацію наявного у нього майна, а також заходи спрямовані на приховання наявних у нього грошей та майна за допомогою яких, за результатом розгляду справи у суді, можуть бути задоволені позовні вимоги позивача. Майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення на підставі загальновідомої обставини проведення активних бойових дій на території, де знаходиться відповідач (його майно). Враховуючи неможливість встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", і які знаходяться на його банківських рахунках, для задоволення вимог про стягнення 103 370 203,79 грн, суд визнав за доцільне накласти арешт не тільки на грошові кошти ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", які знаходяться на його банківських рахунках, а й на майно ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. Як зазначено судом, вжиття заявлених позивачем по даній справі заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог. Забезпеченням даного позову відповідачу не буде спричинено жодних збитків.
Відповідно до частин 1,3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Пунктом 3 ч.1 ст.234 ГПК України унормовано, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Відповідно до частин 1, 5 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, ухвалене у справі судове рішення таким вимогам в повній мірі не відповідає, оскільки не надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів до забезпечення позову, не дослідивши чи доводять подані докази пов'язані з ними обставини, без належного мотивування, суд першої інстанції зробив висновок про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, в зв'язку з чим припустився порушення вимог статей 86, 236 ГПК України щодо повного та всебічно дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернула увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 квітня 2023 року у cправі № 916/3686/22.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник повинен обґрунтувати імовірність істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, в основу заяви про забезпечення позову позивачем покладено те, що згідно відомостей наявних на сайті Судової влади України та у Єдиному державному реєстрі судових рішень, директор ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" Погребняк О.В. вироком Московського районного суду м.Харкова від 22.02.2022 у справі 643/7837/21 був засуджений за неналежне виконання ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" взятих на себе обов'язків по виконанню робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних доріг та тротуарів в м.Харків. Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень не зазначаються особисті дані фізичних осіб. Реєстр містить лише Особа 1, Особа 2.
Стосовно наданих позивачем до заяви ухвал Личаківського районного суду м.Львова від 09.08.2022 у справі №463/5727/22 та №463/5494/22, вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2022 у справі 643/7837/21, які роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що в ЄДРСР не зазначаються особисті дані фізичних осіб. Реєстр містить лише Особа 1, Особа 2, тому встановити прізвища осіб у вказаних документах не вбачається за можливе.
Крім того, у вказаних справах, зокрема у справі №463/5727/22 та у справі №463/5494/22, досудове розслідування ведеться щодо іншої юридичної особи. У справі №463/5727/22 наявні найменування близько 30 юридичних осіб. У справі №463/5494/22 наявні посилання як на працівників ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт", так і на працівників ТОВ" Паркінг+".
Також колегія суддів зазначає, що ухвали суду про продовження строку досудового розслідування не є рішеннями по суті спору.
Твердження позивача про те, що посадові особи ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" можуть являтися імовірним фігурантами у розслідуваних Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 205-1 та 366 КК України, є припущеннями позивача, які повинні бути достатньо обґрунтованими.
Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За таких обставин, твердження позивача про те, що вироком Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2022 року у справі 643/7837/21 був засуджений за неналежне виконання ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" взятих на себе обов'язків саме директор ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" Погребняк Олександр Вікторович, не підтверджені матеріалами справи. А доводи стосовно того, що посадові особи ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" можуть являтися імовірним фігурантами у розслідуваних Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 205-1 та 366 КК України, не є достатньо обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи позивача про те, що на розгляді Господарського суду Харківської області перебуває позовна заява ТОВ "Східбудпостач" про стягнення з ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" заборгованості у розмірі 2 320 846,80 грн (справа № 922/1302/23), що на думку позивача, свідчить про існування реальних загроз щодо можливості здійснення представниками ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" дій, спрямованих на приховання наявних у підприємства грошових коштів та майна, з огляду на те, що наявність інших судових спорів не є підставою для накладення арешту на майно та грошові кошти.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" в заяві про забезпечення позову також посилається на те, що впродовж 2020-2023 років товариство неодноразово здійснювало спроби досудового врегулювання існуючого спору шляхом звернення до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" з пропозиціями добровільного погашення існуючої у останнього за договором поставки № 2019/П/04 від 29 січня 2019 року заборгованості, однак усі намагання ТОВ "Паркінг+" із досудового врегулювання спору представниками ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" були у категоричній формі проігноровані; на телефонні дзвінки представників позивача ніхто з представників відповідача не відповідав; особистих зустрічей представники відповідача із представниками позивача уникали; поштова кореспонденція представниками відповідача не отримувалася, а отримана залишилася без відповідей.
Проте доказів на підтвердження наведених обставин, зокрема листів, фіскальних чеків, поштових повідомлень про направлення поштової кореспонденції відповідачу, тощо до матеріалів справи не додано.
Крім того як свідчать матеріали справи, борг виник на підставі договору поставки № 2019/П/04 від 29 січня 2019 року.
Як вказує позивач, на виконання умов договору ТОВ "Паркінг+" у період з 03.04.2019 по 27.12.2019 було поставлено ТОВ "ДБК Профіт" товари на загальну суму 38 263 161,90 грн. У свою чергу відповідачем за поставлені протягом 2019 року товари було сплачено на користь ТОВ "Паркінг+" 21 518 270,00 грн, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16 744 891,90 грн.
Колегія суддів зазначає, що позивачем у даній справі заявлено вимогу за договором поставки № 2019/П/04 від 29.01.2019 про стягнення 103 370 203,79 грн, з яких: 16 774 891,00 грн основного боргу та 87 741 162,82 грн штрафних санкцій. При цьому, відповідач позов не визнає, що на даній стадії судочинства не може свідчити про ухилення відповідача від виконання зобов'язання, а є доказом того, що між сторонами існує спір про право, який буде розглянутий судом з наданням оцінки всім обставинам справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Надаючи оцінку наданим доказам, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, позивачем не доведено належними доказами існування реальних загроз, як щодо можливості здійснення представниками ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" дій, спрямованих на приховання наявних у підприємства грошових коштів та майна задля ухилення від погашення за рішенням суду наявної перед ТОВ "Паркінг+" заборгованості, так і можливості застосування заходів арешту/ конфіскації належних останньому активів.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 у справі №922/1391/23 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції -скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а у задоволенні заяви ТОВ "Паркінг+" про вжиття заходів забезпечення позову, слід відмовити
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія Профіт" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 у справі №922/1391/23 скасувати.
У задоволенні заяви (вх.№ 17145 від 03.07.2023) ТОВ "Паркінг+" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.08.2023
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова