ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"28" серпня 2023 р. Справа № 918/472/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
судді Олексюк Г.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 (суддя Романюк Р.В., м. Рівне, повний текст складено 12.06.2023)
за позовом Фізичної особи - підприємця Маджара Івана Степановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА"
про стягнення коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23.
Ухвалою суду від 04.08.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надати суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, докази надсилання копії клопотання та апеляційної скарги іншому учаснику справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів, докази сплатити судового збору у розмірі 4 026 грн. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір". Роз'яснено скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені ст.ст.260, 261 ГПК України.
21 серпня 2023 року до апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" - адвоката Кузьміна Є.В. надійшло клопотання про поновлення строку на звернення із апеляційною скаргою з додатками, до якого додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 23.08.2023 №01-05/743 у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №918/472/23 - Петухова М.Г., у період з 07 серпня 2023 р. по 01 вересня 2023 р. включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/472/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/472/23 у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В.
Як вбачається з табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" судді-учасники колегії суддів по справі - суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. у період з 07.08.2023 по 01.09.2023 включно, перебуватимуть у відпустці.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 22.08.2023 №01-05/748 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №918/472/23 - Розізнаної І.В. у період з 07 серпня 2023 р. по 01 вересня 2023 р. включно, перебування у відпустці судді-члена колегії по справі №918/472/23 - Бучинської Г.Б. у період з 07 серпня 2023 р. по 01 вересня 2023 р. включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/472/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/472/23 у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.
Розглянувши подане 21.08.2023 року представником ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" - адвокатом Кузьміним Є.В. клопотання про поновлення строку на звернення із апеляційною скаргою, колегія суддів дійшла наступних висновків.
В ухвалі суду від 04.08.2023 року судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржене рішення суду було ухвалене 07.06.2023, а його повний текст складено 12.06.2023, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України та вихідними днями, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане рішення є 03.07.2023.
Скаржник вказує, що повний текст рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі № 918/472/23 він отримав 19.06.2023.
Пунктом 1 частини 2 статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Тобто, скаржник має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі подання апеляційної скарги в строк до 10.07.2023.
Між тим, як убачається із апеляційної скарги, остання датована 27.07.2023 та була подана до суду апеляційної інстанції нарочно 27.07.2023
Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення строку не свідчать про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в цьому випадку.
За наведеного, апеляційний господарський суд в ухвалі суду від 04.08.2023 року зауважив, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду, а наведені ним обставини для поновлення відповідного строку не є підставою для його поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, судом апеляційної інстанції в ухвалі суду від 04.08.2023 року зазначено, що скаржнику слід подати суду заяву про поновлення строку, в котрій вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, суд взяв до уваги, що клопотання про поновлення строку, в силу вимог ст.258 ГПК України, є додатком до апеляційної скарги, а тому має бути надіслане іншому учаснику справи, а докази такого надіслання - подані суду.
21 серпня 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" - адвоката Кузьміна Є.В. надійшло клопотання про поновлення строку на звернення із апеляційною скаргою з додатками, зокрема з доказом направлення його Фізичній особі - підприємцю Маджарі Івану Степановичу.
У поданому клопотанні представник відповідача просить визнати причину пропуску строку на звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на судове рішення від 07.06.2023 року для апелянта - ТОВ “ПРАЙМ ГРУПП НАФТА” поважною та поновити апелянту - ТОВ “ПРАЙМ ГРУПП НАФТА” строк на звернення із апеляційною скаргою на вказане судове рішення.
Обґрунтовуючи доводи вказаного клопотання представник відповідача посилається на те, що в термін, наданий законом для звернення до суду із апеляційною скаргою - до 10.07.2023 року, відповідач - апелянт скористався та підготував апеляційну скаргу підписавши її в особі представника відповідача - адвоката Кузьміна Є.В. саме 10.07.2023 року (копію скарги від 10.07.2023 року додано до клопотання).
Представник відповідача зазначає, що 10 липня 2023 року апеляційна скарга із додатками була направлена цінною замовною кореспонденцією на адресу позивача по справі (опис вкладення, датований 10.07.2023 року, в якому вказаний перелік направлених документів, серед яких апеляційна скарга від 10.07.2023 року із додатками, а також фіскальний чек із оплатою відправлення цінного листа - дата оплати - 10.07.2023 року о 14.:11:16, додається до клопотання).
Поряд з цим, представник відповідач зазначає, що 10.07.2023 року, він, як особа яка має електронний цифровий підпис та використовує кабінет в системі ЄСІТС (довідку про використання кабінету ЄСІТС додано до клопотання), із використанням даної системи, сформував листа, до якого додав апеляційну скаргу із додатками, доказ відправлення скарги із додатками на адресу позивача по справі, та все це відправив на адресу суду апеляційної інстанції системою ЄСІТС використовуючи алгоритм підсистеми “Електронний суд”.
Після цього, представник відповідача зазначає, що чекав на отримання будь яких процесуальних документів від суду засобами “Укрпошта”, про розподіл апеляційної скарги серед суддів та прийняття того чи іншого рішення, з приводу підготування скарги до розгляду, чи то усунення певних недоліків (судовий збір станом на 10.07.2023 року оплачено з боку апелянта не було). З урахуванням того, що в суді першої інстанції апелянт не був доданий до системи ЄСІТС, він (апелянт) не мав можливості отримувати судові рішення та процесуальні документи за допомогою даної системи, саме тому чекав повідомлення із суду з приводу звернення із апеляційною скаргою, засобами “Укрпошта”
В подальшому, як зазначає, представник відповідача 27.07.2023 року не отримавши від суду будь якого процесуального документу, він перевірив відправлення скарги та її отримання у суді засобами Інтернет системи “Електронний суд” та Інтернет програми “Судова влада”, та встановив, що фактично апеляційна скарга із додатками та доказом їх відправлення на адресу позивача, через систему ЄСІТС відправлена не була. Представник відповідача зазначає, що можливо ставсятехнічний збій при формуванні та відправленні скарги до суду системою ЄСІТС; можливо представником відповідача адвокатом Кузьміну Є.В., як особою, яка формувала документ із додаванням додатків, та відправленням його через систему ЄСІТС, була виконана якась процедурна помилка, яку він, не будучи фахівцем в комп'ютерній техніці та програмуванні не зміг своєчасно розпізнати та усунути, можливо одне та й друге разом, але 27.07.2023 року апелянт констатував факт невідправлення апеляційної скарги із додатками та доказом її відправлення позивачу, за допомогою системи ЄСІТС на адресу суду апеляційної інстанції.
Саме тому 27.07.2023 року, роздрукувавши апеляційну скаргу із додатками, представник відповідача через канцелярію суду апеляційної інстанції звернувся безпосередньо до суду апеляційної інстанції зі скаргою, датованою вже 27.07.2023 року, чекаючи судового рішення про усунення недоліків.
Таким чином, представник відповідача просить визнати причину пропуску строку на апеляційне звернення поважною та врахувати той факт, що з боку апелянта були виконані усі можливі дії, задля своєчасного звернення зі скаргою до суду апеляційної інстанції у встановленому законом порядку та строк.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06, п. 34, від 20.06.2011).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд бере до уваги, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, із яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у клопотанні про поновлення строку.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012, зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1)недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3)відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України. У постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
При цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Юридична особа зобов'язана проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України).
Враховуючи доводи клопотання представника відповідача, яке надійшло на адресу суду апеляційної інстанції 21.08.2023 року, судова колегія вважає, що підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду наведена представником відповідача у клопотанні, а саме те, що представником відповідача 10.07.2023 року було сформовано лист до якого додано апеляційну скаргу із додатками, доказ відправлення скарги із додатками на адресу позивача по справі та все це відправлено на адресу суду апеляційної інстанції системою ЕСІТС, використовуючи алгоритм програми “Електронний суд”, а 27.07.2023 року ним з'ясовано, що апеляційна скарга не відправлена за допомогою системи ЕСІТС на адресу суду апеляційної інстанції, що стало підставою для подання апеляційної скарги саме 27.07.2023 року, не є поважною враховуючи наступне.
Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (п. 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
Пунктом 21 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що користувачі зобов'язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку, й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв'язку тощо.
Підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п. 24 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
Згідно п. 28 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
Пунктом 36 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.
Проте, представником відповідача жодних доказів, які підтверджують обставини формування та подання 10.07.2023 року апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 через підсистему "Електронний Суд" представником відповідача - адвокатом Кузьміним Є.В., до матеріалів клопотання не додано.
Додана до клопотання відповідь №138516 про наявність зареєстрованого за представником відповідача - адвокатом Кузьміним Є.В. Електронного кабінету ЄСІТС з 19.08.2020 року не є належним та допустим доказом, якій підтверджує формування та подання 10.07.2023 року апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 через підсистему "Електронний Суд" представником відповідача - адвокатом Кузьміним Є.В.
Твердження представника відповідача, про те, що можливо стався технічний збій при формуванні та відправленні скарги до суду системою ЕСІТС та можливо ним, як особою, яка формувала документ із додаванням додатків, та відправленням його через систему ЕСІТС, була виконана якась процедурна помилка, яку він, не будучи фахівцем в комп'ютерній техніці та програмуванні, не зміг своєчасно розпізнати та усунути, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки воно засноване на припущенні і не підтверджується відповідними доказами, а діяти на припущеннях суд не вправі.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що посилання представника відповідача, на те, що апеляційна скарга датована 10.07.2023 року та направлена цінним листом на адресу позивача, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, оскільки в свою чергу не є доказом того, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 була надіслана представником відповідача 10.07.2023 року Північно-західному апеляційному господарському суду системою ЕСІТС, використовуючи алгоритм підсистеми “Електронний суд”.
Разом з тим, колегія суддів в контексті визнання вказаної підстави неповажною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду також вважає, що скаржник не був позбавлений права 10.07.2023 року подати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 як безпосередньо до суду апеляційної інстанції через канцелярію суду враховуючи місцезнаходження відповідача (м.Рівне, Рівненська область, вул. Соборна, 112) в одному населеному пункті з Північно-західним апеляційним господарським судом (м.Рівне, Рівненська область, вул. Яворницького, 59) так і засобами поштового зв'язку, проте даним правом відповідач та його представник адвокат Кузьмін Є.В. не скористалися.
Отже, з наведеного вище вбачається, що пропуск строку на апеляційне оскарження у даному випадку залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, спрямовані на якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону та подана в даному випадку в межах строків встановлених приписами ст. 256 ГПК України.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 визнаються судом апеляційної інстанції неповажними, оскільки представником відповідача - адвокатом Кузьміним Є.В. у поданому 21.08.2023 року клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені обставин, які не є об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зі сторони відповідача відповідних процесуальних дій (подання апеляційної скарги в межах строку передбаченого ч.2 ст.256 ГПК України), а також не надано належних доказів, що з боку відповідача були виконані усі можливі дії для своєчасного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції у встановленому порядку та строку.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно приписів ч.4 ст. 261 ГПК України, копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 260, 234, 235, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 та відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23.
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 у справі №918/472/23 разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.
4. Справу №918/472/23 повернути Господарському суду Рівненської області.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.