Справа № 947/16753/22
Провадження №2-а/523/9/23
"28" серпня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.
за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
І . Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування.
26.07.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР № 5621656 від 16.07.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, а також просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Позов мотивовано тим, що 16.07.2022 року інспектором УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Красюном В.В. винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за те, що він 16.07.2022 року по вулиці Гагарінське плато, 1, в м.Одеса, керував транспортним засобом «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 », не виконав вимоги забороняючого знаку 3.21, чим порушив п.8.4.г ПДР України. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, викладені в ній, не відповідають дійсності, позивач не порушував правила дорожнього руху, тому в його діях взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, в постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, або будь-яких інших доказів, які встановлюють скоєне ним правопорушення. Окрім цього, вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектором не було дотримано вимог ст.283 КУпАП, оскільки в постанові не конкретизовано який саме дорожній знак з переліку наказових знаків ним було порушено, з урахуванням того, що на ділянці де був припаркований його автомобіль, будь-які знаки взагалі відсутні, йому не повідомили причину зупинки, оскаржувана постанова містить помилки в даті його народження, відсутня інформація щодо пристрою яким здійснено фіксацію правопорушення.
09.09.2022 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки 16.07.2022 року о 22:49 год. в ході виконання службових обов'язків інспектор роти №3 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 за адресою: м.Одеса, вул.Гагарінське плато, 1, виявив транспортний засіб «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 », під керуванням позивача ОСОБА_1 , який не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушив п.8.4 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає посилання позивача на обставини, що в постанові не зазначено докази, які підтверджують зазначене правопорушення, безпідставними, оскільки пункт 7 оскаржуваної постанови містить посилання на докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та які додані до відзиву на позовну заяву. Вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення підтверджується відеозаписами події та фотозвітом розмежування знаків. Крім того, зазначив, що витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. є завищеними, необґрунтованими та непропорційними до предмета спору та складності справи, а тому просив відмовити у їх задоволенні.
II. Рух справи.
10.08.2022 року ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Пучкова І.М. матеріали адміністративної справи за вищевказаним адміністративним позовом направлено за територіальною підсудністю до Суворовського районного суду м.Одеси.
01.09.2022 року ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О. прийнято до свого провадження вищевказану адміністративну справу та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Судові засідання по справі неодноразово відкладались, з підстав: неявки сторін до судового засідання; відсутності світла в суді; оголошення повітряної тривоги.
ІІІ. Позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник - адвокат Морозов В.Ю. надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі довірителя, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу, в порядку п.1 ч.3 ст.124 КАС України.
У зв'язку із тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи, а всі учасники справи не з'явились у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні, в порядку ч.9 ст. 205, ч.4 ст. 250 КАС України.
ІV. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду позову.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2022 року інспектором УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Красюном Д.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5621656, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за те, що 16.07.2022 року о 22:57:07 по вулиці Гагарінське плато, 1, в м.Одеса, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_2 », та не виконав вимоги забороняючого знаку 3.21, чим порушив п.8.4.г ПДР України.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.4 Правил дорожнього руху, встановлено, дорожні знаки поділяються на групи, в т.ч. група г) наказові знаки, які показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження
Знак 3.21. В'їзд заборонено встановлює заборону в'їзду усіх транспортних засобів, зокрема з метою запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом.
Нормою ч. 1 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 280 КпАП України (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини , що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності особи і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд констатує, що з копії оскаржуваної постанови судом вбчається, що підставою накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення стало те, що він керуючи транспортним засобом «MAZDA 6» НОМЕР_3 не виконав вимоги забороняючого знаку 3.21, чим порушив п. 8.4 г ПДР - порушення вимог дорожніх знаків.
Суд враховує, що позивач в позові визнає, що 16.07.2022 року близько 22год.57хв. він дійсно рухався на транспортному засобі «MAZDA 6» НОМЕР_3 по вулиці Гагарінське плато, 1, в м.Одеса, був зупинений працівниками поліції. На наданому суду відеозапису вбачається номерний знак зупиненого транспортного засобу «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 ».
В ході розгляду справи судом було оглянуто диск відеозапису правопорушення, наданий відповідачем, який підтвердив законність дій інспектора УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Красюна Д.В. під час складання оскаржуваної постанови, на відеозаписі чітко вбачається, що автомобіль марки «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 » по вулиці Гагарінське плато, 1, в м.Одеса дійсно не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушив вимоги п. 8.4.г ПДР України порушення вимог наказових знаків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Здійснений відеозапис є візуальною інформацією про обставини, які мають значення для справи. Тому даний відеозапис є саме доказом по справі, відповідно до ст. 251 КУпАП. Також, на наявність відеозапису міститься посиланні в оскаржуваній позивачем постанові.
Факт того, що оскаржувана постанова не містить інформації щодо конкретного пристрою, яким здійснено фіксацію правопорушення, на думку суду не може бути підставою для не прийняття наданих відповідачем відеозаписів як належних доказів по даній справі, та скасування оскаржуваної постанови, оскільки час створення відеозапису співпадає з часом вчинення правопорушення, інкримінованого позивачу, також на відеозаписі ідентифікується транспортний засіб «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 », крім того і сам позивач не заперечує того що саме він керував даним транспортним засобом в час та на ділянці дороги, що зазначені в оскаржуваній постанові. Тобто, надані суду відповідачем відеозаписи відображають відомості про вчинення позивачем правопорушення, що свідчить про їх належність та допустимість в якості доказів по даній справі.
При цьому, до доводів позивача про те, що оскаржувана постанова винесена відносно нього безпідставно, оскільки на відрізку дороги в АДРЕСА_1 , знаки які б забороняли йому їхати по зазначеній вулиці відсутні, він їх не бачив, суд ставиться критично, оскільки на даному відрізку дороги встановлений знак «В'їзд заборонено», що підтверджується наданими до суду фото таблицею розташування дорожніх знаків на вказаній ділянці дороги та відеозаписом. Доказів іншого позивач суду не надав.
Також, доводи позивача щодо безпідставної зупинки його транспортного засобу, відхиляються судом як необґрунтовані, з правової та доказової точки зору.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про Національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктами 1-9 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» визначений вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, до яких зокрема віднесено:
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
Суд зазначає, що оскаржувана постанова містить підпис ОСОБА_1 , у тому числі в графі - «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено». Зміст оскаржуваної постанови чітко містить інформацію про невиконання ним забороняючого знаку 3.21 та порушення п. 8.4г ПДР, що спростовує доводи позивача про те, що він не знав які знаки порушив.
Також, помилка в даті народження позивача, в оскаржуваній ним постанові, за умов доведеності вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не може слугувати підставою для скасування постанови серії ЕАР № 5621656 від 16.07.2022 року.
З огляду на викладене, оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд робить висновок про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідно до постанови від 16.07.2022 року серії ЕАР № 5621656, дії інспектора УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Красюна Д.В. є законними, а тому підстав для скасування складеної інспектором постанови щодо ОСОБА_1 відсутні.
Враховуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, доведена, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.121, 251, 252, 258, 268, 278-280, 283-285, 288 КУпАП України, ст.ст.2, 13, 72-73, 79, 90, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 28.08.2023 року.
Суддя К.О. Далеко