Справа № 513/991/23
Провадження № 3/513/800/23
Саратський районний суд Одеської області
28 серпня 2023 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстарованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої по найму, пенсіонерки, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Суворовським РВОМУ УМВС України в Одеській області від 14.10.1996 року,-
за ч.1 ст.164 КУпАП,
Як зазначено в протоколі серії ВАВ № 123079 від 30 червня 2023 року, ОСОБА_1 , 30 червня 2023 року о 11.30 голин в продовольчому магазині за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала роздрібну торгівлю слабоалкогольним напоєм «Гараж», без відповідної ліцензії, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи повідомленою належним чином, завчасно, а саме шляхом направлення повідомлення в додаток «Viber», до суду не з'явилася, пояснень про поважні причини своєї відсутності та клопотань про перенесення розгляду справи суду не надавала.
Враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день, місце та час розгляду справи, суд розглядає справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність. Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглядає справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.
За положенням ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол складено за ч. 1 ст.164 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом цього правопорушення законодавець визначає суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Так, об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає у порушенні законодавства, що регулює здійснення провадження господарської діяльності. Базовим об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, а саме це Господарський кодекс України, закони України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та іншими нормативно-правовими документами.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення має суттєві недоліки у ньому, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 статті 164 КУпАП, диспозиція якої є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.
Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст статті 164 КУпАП полягає в тому, що з ним пов'язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.
Всупереч цьому зміст об'єктивної сторони правопорушення при викладенні обставин його вчинення не розкрито і не описано, а лише констатовано факт вчинення такого порушення, без посилання на норму Закону, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суть правопорушення не містить посилання на докази про систематичний характер здійснення реалізації алкогольного продукту, як на одну із ознак господарської діяльності, виходячи із змісту ст.19 Господарського кодексу України.
Відсутні також обґрунтування порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: кому саме збувала, у якій кількості, скільки разів ОСОБА_1 здійснила реалізацію слабоалкогольного продукту, також не вказано жодного свідка, який би міг підтвердити факт продажу, відсутній протокол опису вилучених предметів торгівлі, відсутні відомості про місце їх зберігання. Дані відомості необхідні для винесення рішення по даній справі.
При цьому, суд зауважує, що санкція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає накладення штрафу разом з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої, проте в матеріалах справи відсутні дані про гроші, отримані від реалізації, які повинні бути вилучені у правопорушника.
В матеріалах справи відсутні відомості, отримані з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області про факт наявності чи відсутності у ОСОБА_1 державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Також, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення, з метою отримання прибутку.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від продажу товарів, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.
Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Враховуючи викладене, вважаю, що провести розгляд справи в передбачений законом термін та винести законне і обґрунтоване рішення, без усунення вказаних недоліків не можливо, а тому матеріали справи про адміністративне правопорушення слід повернути до ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для оформлення належним чином.
При поверненні справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення, суд керується постановою Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 в якій зазначено, що визнається правильною практика тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Отже, виявлені недоліки (розбіжності) неможливо усунути в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріали відносно ОСОБА_1 належить повернути до ВП №1 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області для належного оформлення.
Керуючись ст. ст. 7, 256, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП - повернути до відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області для належного оформлення.
При повторному направлені адміністративного матеріалу до суду після належного оформлення слід враховувати строки, передбачені ст.ст.38, 277 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород