Справа № 513/988/23
Провадження № 3/513/795/23
Саратський районний суд Одеської області
28 серпня 2023 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 13.12.1999 року, виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області,
за ч. 3 ст.156 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 882124 від 30 червня 2023 року, який складено ДОП СП ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП капітаном поліції Авдєєвим О.О., ОСОБА_1 30 червня 2023 року о 15.00 годині, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 здійснив роздрібну торгівлю з рук слабоалкогольних напоїв, а саме пиво марки «Чайка», громадянину ОСОБА_2 без відповідних дозвільних документів тим самим порушив норми податкового кодексу.
Протокол складено за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен перевірити правильність складання протоколу та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до роз'яснень п. 12 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог статті 256 цього КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За положеннями КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.
Диспозиція ст. 156 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, в даному випадку до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, але в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №882124 від 30 червня 2023 року не вказано, який нормативний акт (статтю, частину, пункт, абзац статті), з викладенням змісту певної норми, який встановлює заборону здійснення торгівлі алкогольними напоями у певних приміщеннях або на певних територіях порушено ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення не викладено всіх елементів складу правопорушення, яке передбачає відповідальність за ч.3 ст.156 КУпАП.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними виробами та тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні, зокрема, торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях заборонених законом. і, як наслідок, процесу обміну предметом торгівлі та грошима суб'єктами, які відповідно до вимог чинного законодавства України не мають права на здійснення такої торгівлі.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 3 ст.156 КУпАП: не вказано, в якій кількості, за якою ціною, здійснював продаж алкогольних напоїв ОСОБА_1 , предмети торгівлі не ідентифіковані належним чином, у протоколі також відсутні будь-які дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу алкогольних напоїв, тобто виручки, яка відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскована у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відповідно до приписів ст. 156 КУпАП, за вказане адміністративне правопорушення передбачене адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Проте, у матеріалах справи відсутній акт вилучення грошей.
Зазначене унеможливлює правильне та повне встановлення об'єктивної сторони, а отже і складу даного адміністративного правопорушення, вказані недоліки є істотними і не можуть бути усунуті в ході судового розгляду.
За положеннями КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.
Суддя законодавчо позбавлений права у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Згідно Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження) .
Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Окрім того суддя вважає за необхідне вказати на те, що не усунення вищевказаних недоліків, може мати «некоректний» розгляд справи та призвести до «спрощеного підходу» судового розгляду вказаного протоколу, що у свою чергу є несумісним із такими засадами судочинства, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів.
Згідно ч.2 ст.251 КупАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За таких обставин доходжу висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 КУпАП необхідно повернути до органу який склав протокол, для належного оформлення.
При цьому суд звертає увагу на те, що будь-які виправлення, які вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства та здійснюватися в присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч.6 ст.38 КУпАП,.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 КУпАП повернути до відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області для належного оформлення.
Постанова є остаточною та окремому оскарженню не підлягає.
При повторному направлені адміністративного матеріалу до суду після доопрацювання слід враховувати строки, передбачені ст.ст.38, 277 КУпАП.
Суддя В. С. Миргород