Справа № 513/989/23
Провадження № 3/513/798/23
Саратський районний суд Одеської області
28 серпня 2023 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Челябінськ Росія, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює ФОП « ОСОБА_2 », паспорт серії НОМЕР_1 , від 14.01.2002 року, виданий Саратським РВ ГУМВС,
за ч.1 ст. 156 КУпАП, В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №882115 від 17.06.2023 року, ОСОБА_1 17.,котра є ФОП « ОСОБА_3 » 17.06.2023 року близько 10-26 год. за адресою АДРЕСА_2 , в магазині продовольчих товарів «Прохлада» займається реалізацією тютюновими виробами марки «Ritm», без марок акцизного податку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, посадовою особою при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, серед інших питань, вирішується питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
При підготовці вказаної справи до розгляду було виявлено, що протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП з наступних підстав.
Так, ч. 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозиція ч.1 ст. 156 КУпАП, передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
За положеннями КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.
Таким чином, диспозиція ч.1 ст. 156 КУпАП в частині здійснення роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, відсилає до інших законів, якими передбачена заборона, тобто потребує посилання в протоколі на конкретні норми Закону, що були порушені особою.
В супереч чому в протоколі не зазначено нормативний акт (його статтю, частину, пункт, абзац статті), з викладенням змісту певної норми, який встановлює заборону здійснення торгівлі алкогольними напоями у певних приміщеннях або на певних територіях, вимоги яких порушила ОСОБА_1 (ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою Закону).
В протоколі про адміністративне правопорушення не викладено всіх елементів складу правопорушення, яке передбачає відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними виробами та тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні, зокрема, роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП: не вказано кому ОСОБА_1 здійснював продаж тютюнових виробів, в якій кількості, за якою ціною, у протоколі також відсутні будь-які дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу тютюнових виробів, тобто виручки, яка відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскована у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до приписів ст. 156 КУпАП, за вказане адміністративне правопорушення передбачене адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Проте, у матеріалах справи відсутній акт вилучення грошей.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що було вилучено чотири пачки цигарок Мальбора, одна пачка цигарок Ліфа Класік та п'ять пачок цигарок Ritm, проте не зазначено місце їх зберігання.
Однак, до вказаного протоколу не було додано квитанції про отримання на зберігання речових доказів та протоколу про вилучення речей.
Зазначене унеможливлює правильне та повне встановлення об'єктивної сторони, а отже і складу даного адміністративного правопорушення, вказані недоліки є істотними і не можуть бути усунуті в ході судового розгляду.
За положеннями КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.
Суддя законодавчо позбавлений права у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Згідно Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження) .
Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Відповідно до положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Окрім того суддя вважає за необхідне вказати на те, що не усунення вищевказаних недоліків, може мати «некоректний» розгляд справи та призвести до «спрощеного підходу» судового розгляду вказаного протоколу, що у свою чергу є несумісним із такими засадами судочинства, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За таких обставин доходжу висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП необхідно повернути до органу який склав протокол, для належного оформлення.
При цьому суд звертає увагу на те, що будь-які виправлення, які вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства та здійснюватися в присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч.6 ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 156, 256, 278, 283 КУпАП, п о с т а н о в и в :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП повернути до відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області для належного оформлення. Постанова оскарженню не підлягає.
При повторному направлені адміністративного матеріалу до суду після доопрацювання слід враховувати строки, передбачені ст.ст. 38, 277 КУпАП.
Суддя В. С. Миргород