ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 серпня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1659/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Горбенко М.С.,
від Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - Колодяжна Ю.А.,
від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Балик А.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023, прийняте суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 13.02.2023,
у справі №916/1659/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 4 880 400,78 грн
У липні 2022 р. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 4880400,78 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 4732415,16 грн, 3% річних у сумі 20210,41 грн та інфляційні втрати в сумі 127775,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0513-01041 від 26.04.2019.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 26.07.2022 відкрито провадження у справі №916/1659/22.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1659/22 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 4732416,16 грн на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії НОМЕР_2; стягнуто з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 20210,41 грн, інфляційних втрат у розмірі 127775,21 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 73206,01 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту неналежного виконання Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" прийнятих на себе зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0513-01041 від 26.04.2019, що зумовлює правомірність заявлення вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1659/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що при оформленні на виконання договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0513-01041 від 26.04.2019 рахунків за квітень місяць 2022 року, несплата яких відповідачем стала підставою для звернення до суду з позовом у даній справі, позивачем були використані недостовірні відомості, що зумовлено помилковими погодинними даними комерційного обліку (а саме: зафіксовано надання однакових (дублюючих) даних комерційного обліку та суттєві розбіжності погодинних даних комерційного обліку між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; виявлено неодноразове порушення Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" термінів надання скоригованих даних комерційного обліку за квітень місяць 2022 року, а також системні збої у роботі автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії).
У відзиві на апеляційну скаргу №50-07/1210 від 11.04.2023 (вх.№571/23/Д1 від 17.04.2023) Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", скасування рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1659/22 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилається на те, що позивач був проінформований про збій в роботі центрального сервера автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії, між тим лише 07.05.2022 надав можливість відповідачу змінити постачальника послуг комерційного обліку по віртуальній точці та завантажувати дані на платформу MMS замість Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", при цьому Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" було позбавлене змоги перезавантажити дані за 2 та 3 декади квітня місяця 2022 року у зв'язку з тим, що позивач закрив канали зв'язку за цей місяць. З огляду на викладене, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що при виставленні відповідачу рахунків за квітень місяць 2022 року на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0513-01041 від 26.04.2019 позивачем не були враховані скореговані дані обліку електричної енергії.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 27.03.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1659/22 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено дану справу до розгляду на 07.06.2023 об 11:30.
Між тим, з огляду на оголошення повітряної тривоги, судове засідання у справі №916/1659/22, призначене на 07.06.2023 об 11:30, не відбулося, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 призначено розгляд справи №916/1659/22 на 02.08.2023 о 12:00.
З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні у справі №916/1659/22, яке відбулося 02.08.2023, шляхом постановлення протокольної ухвали було оголошено перерву до 12:30 год 23.08.2023.
У судовому засіданні 23.08.2023, проведеному в режимі відеоконференції, представник Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" апеляційну скаргу підтримав, представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" висловив заперечення проти її задоволення, представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" просив апеляційну скаргу задовольнити.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" на підставі відповідної заяви б/н від 26.04.2019 приєдналось до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0513-01041 від 26.04.2019 (далі - договір №0513-01041 від 26.04.2019) та було долучено до реєстру учасників ринку електричної енергії, про що свідчить адресований відповідачу лист Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/15424 від 26.04.2019.
В силу пунктів 1.1, 1.2 договору №0513-01041 від 26.04.2019 цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (сторона, відповідальна за баланс), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
За умовами пунктів 1.3, 1.4 договору №0513-01041 від 26.04.2019 за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП (оператор системи передачі) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку).
Відповідно до пункту 1.5 договору №0513-01041 від 26.04.2019 врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктами 2.1, 2.2 договору №0513-01041 від 26.04.2019 визначено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратор розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3.2, підпунктом 1 пункту 3.3 договору №0513-01041 від 26.04.2019 ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді, при цьому ОСП зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку.
СВБ зобов'язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку (підпункт 5 пункту 3.5 договору №0513-01041 від 26.04.2019).
У пункті 5.1 договору №0513-01041 від 26.04.2019 визначено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
В силу пунктів 9.1, 9.2 договору №0513-01041 від 26.04.2019 цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
На виконання вищенаведеного договору позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий період 11.04.2022-30.04.2022 на загальну суму 4732415,16 грн (а саме: рахунки-фактури №2804202200242 від 28.04.2022 на суму 4028905,45 грн за період 11.04.2022-20.04.2022 та №0605202200232 від 06.05.2022 на суму 703509,71 грн за період 21.04.2022-30.04.2022).
В адресованому позивачу листі №01.01/31-1798 від 29.04.2022 Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" зазначило про те, що не погоджується з сумою, зазначеною в рахунку-фактурі за другу декаду квітня місяця 2022 року, оскільки в період 14, 16-20 квітня 2022 року суміжний ліцензіат (Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") передало некоректні погодинні значення електричної енергії, що призвело до позитивних погодинних небалансів за зазначений період, при цьому відповідач не має можливості самостійно відкоригувати завантажені погодинні обсяги у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень, а тому для вирішення даного питання пропонує Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адміністратору комерційного обліку) надати Акціонерному товариству "Миколаївобленерго" функції ППКО (постачальника послуг комерційного обліку), які на даний час виконуються вищенаведеним суміжним ліцензіатом, по віртуальній точці 62ZV19012G69893U для завантаження достовірних погодинних обсягів за вказані дати, після чого за результатами внесених відповідачем достовірних даних позивач перерахує обсяги небалансів та виставить новий рахунок-фактуру з коригованими даними, який відповідач зобов'язується оплатити у найкоротший термін.
Листом №04.01/31-59 від 10.05.2022 Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" повідомило позивача про те, що при виставленні рахунків-фактур за розрахунковий період 11.04.2022-30.04.2022 на загальну суму 4732415,16 грн позивачем були використані недостовірні відомості внаслідок помилкових погодинних даних комерційного обліку, завантажених на сервери Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". У цьому листі відповідачем наведено порівняльну таблицю відомостей, завантажених на платформу MMS ВП "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", з даними з ПК "NovaSys" Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", отриманими з точок комерційного обліку на комерційній межі.
10.05.2022 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" засобами електронного зв'язку (електронною поштою) надіслало Акціонерному товариству "Миколаївобленерго" акт №ВН/22/04-0513 від 30.04.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором №0513-01041 від 26.04.2019 за період 01.04.2022-30.04.2022.
11.05.2022 Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" надіслало позивачу на електронну пошту відповідь, в якій повідомило про відмову від підписання акту врегулювання небалансів за квітень місяць 2022 року у зв'язку з тим, що відомості на платформі MMS є некоректними, внаслідок чого виставлена до сплати сума коштів за 2 та 3 декади місяця не відповідає дійсності, при цьому дане товариство не буде оплачувати небаланси інших учасників ринку та направило Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" листи №04.01/31-59 від 10.05.2022 та №01.01/31-1798 від 29.04.2022, між тим відповіді на них не отримало.
В подальшому відповідач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з листом №01.01/31-1924 від 16.05.2022, в якому знову зазначив про те, що за період 14, 16-30 квітня 2022 року на платформі Market Management System (MMS) за 1 версією ВП "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ППКО) обсяги електричної енергії і надалі залишаються недостовірними щодо сальдового обміну на комерційній межі між Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" по віртуальній точці 62ZV19012G69893U, що зумовило виникнення некоректних обсягів врегулювання небалансів та загальних обсягів технологічних витрат за розрахунковий період. Водночас у даному листі також вказано про те, що Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" неодноразово зверталося до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з відповідними зауваженнями, але змін на платформі MMS так і не відбулося, відповідей на письмові звернення (листи) позивачем надано не було. З огляду на викладене, у цьому листі відповідач просив надати йому можливість перезавантажити по 1 версії погодинні дані за період за період 14, 16-30 квітня 2022 року по віртуальній точці 62ZV19012G69893U на платформі Market Management System (MMS), а також зобов'язати адміністратора розрахунків в подальшому провести перерахунки обсягів врегулювання небалансів та технологічних втрат електроенергії за квітень місяць 2022 року і надати нові акти врегулювання небалансів.
У листі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" №01-5766/03 від 16.05.2022, який адресовано позивачу та відповідачу, вказано, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" листом №01-4953/03-вих від 27.04.2022 було проінформоване про відмову центральної серверної платформи інтеграції, обробки та розрахунку даних комерційного обліку для платформи MMS та план завершити відновлення функцій своєчасної передачі даних до 29.04.2022, між тим усунення наявного збою є комплексним завданням і відновлення функціональності не є можливим окремо для Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" чи будь-якого іншого суміжного члена ринку. Крім того, з позивачем проводилася і проводиться регулярна робота, здійснюється пошук оптимальних рішень та інформування про динаміку розвитку ситуації (зокрема, 25.04.2022 - проведено онлайн-конференцію за участю директора з комерційного обліку Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" і представників Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", під час якої АКО було проінформовано про ситуацію, що склалась, та про заходи, які вживаються; 05.05.2022 - проведено нараду за участю позивача та Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", на якій обговорено варіанти використання даних верифікаційних лічильників та способи їх надання; 09.05.2022 - проведено нараду за участю позивача та Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", на якій обговорено хід дій зі стабілізації надання даних). Отже, станом на 12.05.2022 досягнуто наступних результатів: 1) тривають відновлювальні роботи із залученням фахівців розробника щодо відновлення функціонування АСКОЕ Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; 2) оперативний обмін даними у форматах 30917, 30818, 30817 виконується щоденно без зауважень; 3) виконується тестування ручного режиму без залучення програмного забезпечення АСКОЕ з суміжними членами ринку, після його завершення буде забезпечено сталу роботу в цьому режимі до відновлення працездатності автоматизованої системи.
У матеріалах справи також містяться копії:
-листів Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/14283 від 11.04.2022 та №01/15810 від 22.04.2022 щодо порушення Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" строків завантаження даних комерційного обліку;
-адресованого Міністерству енергетики України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, листа Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/18186 від 10.05.2022, в якому зазначено про те, що ситуація досягла критичного рівня, що призводить до затримки АКО зведення балансу електричної енергії по областях обліку електричної енергії, надання АР недостовірних даних комерційного обліку та, як наслідок, виставлення некоректних рахунків, що також призводить до фінансових збитків учасників ринку (зокрема, Акціонерного товариства "Миколаївобленерго");
-листа Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/21738 від 03.06.2022, згідно з яким відбулося порушення Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вимог щодо надання погодинних валідованих даних комерційного обліку за квітень місяць 2022 року, внаслідок чого позивач позбавлений можливості належним чином виконувати покладені на нього функції, у тому числі щодо забезпечення зведення балансу електричної енергії та формування даних комерційного обліку для розрахунків на ринку електричної енергії.
-листа Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/23882 від 15.06.2022 щодо необхідності вжиття Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заходів для відновлення функціоналу АС ППКО;
-листа Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" №01-7629/03-вих від 22.06.2022 про переведення процедури формування даних комерційного обліку на автоматичний режим роботи з 03.06.2022 і виконання засобами АС ППКО;
-рахунку-фактури №0501202300230 від 05.01.2023 на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів (згідно з процесом врегулювання, передбаченого додатком 10 Правил ринку) за квітень місяць 2022 року на суму 5170295,59 грн.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 4732415,16 грн основної заборгованості, а також 20210,41 грн 3% річних та 127775,21 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" прийнятих на себе зобов'язань за договором №0513-01041 від 26.04.2019.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором №0513-01041 від 26.04.2019 зобов'язань в частині оплати небалансу електричної енергії за період 11.04.2022-30.04.2022, а відтак із правомірності заявлених позовних вимог про стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
Колегія суддів не погоджується з вищенаведеним висновком Господарського суду Одеської області про задоволення позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який запровадив нову модель системи договірних правовідносин на роздрібному ринку електроенергії.
В силу статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (пункт 46 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 Господарського кодексу України).
Згідно з частинами першою-третьою, п'ятою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії (абзац 11 пункту 1.1.2 Правил ринку).
У частині третій статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" вказано, що обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
За умовами частин четвертої-шостої статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.
З огляду на те, що позивач обґрунтовує позов неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе за договором №0513-01041 від 26.04.2019 зобов'язань в частині оплати небалансу електричної енергії за період 11.04.2022-30.04.2022, що зумовило існування відповідної заборгованості, заявленої до стягнення у даній справі, апеляційний господарський суд вважає за необхідне першочергово встановити обставину наявності/відсутності такої заборгованості та її розмір (у разі наявності). Відповідна обставина має бути встановлена виходячи з наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які відображають реальні господарські операції за вказаним правочином та зміст таких операцій.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ринку електричної енергії виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Крім того, на підставі статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на позивача, як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора розрахунків (АР), який забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до вказаного Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №311 від 14.03.2018 (далі - Кодекс комерційного обліку).
Пунктом 5 частини третьої статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що адміністратор розрахунків, зокрема, розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку звернулося до позивача з заявою, якою надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, внаслідок чого між сторонами було укладено договір №0513-01041 від 26.04.2019.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що господарська операція пов'язана не з самим фактом підписання договору, а з фактом руху активів суб'єкта господарювання та руху його капіталу, натомість сам по собі договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, оскільки останній свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Як зазначалося вище, позивач на виконання договору №0513-01041 від 26.04.2019 виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий період 11.04.2022-30.04.2022 на загальну суму 4732415,16 грн (а саме: рахунки-фактури №2804202200242 від 28.04.2022 на суму 4028905,45 грн за період 11.04.2022-20.04.2022 та №0605202200232 від 06.05.2022 на суму 703509,71 грн за період 21.04.2022-30.04.2022).
Відповідно до пункту 5.29.4 Правил ринку для кожного розрахункового місяця здійснюються 3 подекадні розрахунки - один для кожної декади. У контексті подекадних розрахунків АР переглядає щоденні звіти про розрахунки, видані протягом відповідного періоду, і визначає та коригує будь-які помилки в дебетуванні і кредитуванні небалансів електричної енергії. Подекадний розрахунок здійснюється не пізніше четвертого робочого дня після 11, 21 та останнього дня розрахункового місяця.
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, визначені Кодексом комерційного обліку.
Комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку (пункт 2.1.1 Кодексу комерційного обліку).
За умовами пункту 2.1.2 Кодексу комерційного обліку метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.
В силу пункту 2.3.1 Кодексу комерційного обліку ППКО зобов'язані, зокрема, формувати та передавати АКО, а також іншим учасникам ринку та ППКО електронні документи з даними комерційного обліку згідно з цим Кодексом, Правилами ринку та Правилами роздрібного ринку.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - різновид автоматизованої системи, що складається із засобів вимірювальної техніки, а також з устаткування, що забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації, засобів зв'язку та синхронізації часу, функціонально об'єднаних для забезпечення комерційного обліку електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається та учасниками справи не заперечується факт виникнення у квітні місяці 2022 року технічного збою в роботі центрального сервера автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) внаслідок обстрілів об'єктів критичної інфраструктури України.
Зокрема, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", виступаючи у спірних правовідносинах як ППКО, листом №01-4953/03-вих від 27.04.2022 проінформувало позивача, який, в свою чергу, діяв у цих правовідносинах в якості АКО, про відмову центральної серверної платформи інтеграції, обробки та розрахунку даних комерційного обліку для платформи MMS, у зв'язку з чим в подальшому Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" проводили численні наради щодо шляхів вирішення зазначеної ситуації з метою стабілізації надання даних.
Крім того, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" неодноразово зверталося до позивача з приводу того, що за період 14, 16-30 квітня 2022 року на платформі Market Management System (MMS) за 1 версією ВП "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ППКО) було передано некоректні погодинні значення електричної енергії, що призвело до позитивних погодинних небалансів за зазначений період, при цьому відповідач не мав можливості самостійно відкоригувати завантажені погодинні обсяги у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень, а тому для вирішення даного питання пропонував Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" надати Акціонерному товариству "Миколаївобленерго" функції ППКО по віртуальній точці 62ZV19012G69893U для завантаження достовірних погодинних обсягів за вказані дати, після чого за результатами внесених достовірних даних позивач мав би можливість перерахувати обсяги небалансів та сформувати належний рахунок-фактуру з коригованими даними, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами №01.01/31-1798 від 29.04.2022, №04.01/31-59 від 10.05.2022 та №01.01/31-1924 від 16.05.2022.
Робота центрального серверу АСКОЕ, а також формування та надання даних комерційного обліку до ВП "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у звичному режимі були відновлені лише у травні місяці 2022 року.
При цьому, не зважаючи на обізнаність позивача ще у квітні місяці 2022 року про збій в роботі центрального сервера автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії та завантаження некоректних показників, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" лише 07.05.2022 надало відповідачу можливість змінити ППКО по віртуальній точці та, відповідно, можливість завантажувати на платформу MMS дані замість Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Однак, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" було позбавлене можливості перезавантажити дані за 2 та 3 декаду квітня місяця 2022 року, оскільки позивач закрив канали зв'язку за квітень місяць 2022 року.
Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що сам позивач у листах №01/18186 від 10.05.2022 та №01/21738 від 03.06.2022 зазначив про те, що недостовірність даних комерційного обліку за квітень місяць 2022 року має наслідком виставлення некоректних рахунків, що призводить до фінансових збитків учасників ринку (зокрема, Акціонерного товариства "Миколаївобленерго").
Водночас у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження того, що ним було проведено перерахунок обсягів небалансів за 2 та 3 декаду квітня місяця 2022 року (11.04.2022-30.04.2022), за результатами якого скориговано вартість небалансу електричної енергії за вказаний період, заборгованість за який заявлена Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" до стягнення у даній справі.
Наданий позивачем до суду першої інстанції рахунок-фактура №0501202300230 від 05.01.2023 жодним чином не підтверджує факт проведення врегулювання небалансів з урахуванням коректних даних (належних/правильних обсягів небалансів), оскільки, по-перше, за своєю правовою природою вказаний рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати, та не включає в себе жодних відомостей про обсяги небалансів; по-друге, зазначений рахунок виставлено за квітень місяць 2022 року, тобто повний місяць, у той час як у цій справі заборгованість заявлена за 2 та 3 декаду квітня місяця 2022 року.
За наявності таких суперечливих даних, колегія суддів з метою спростування або підтвердження доводів апелянта про необґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості повинна виходити виключно із первинних документів, які підтверджують факт врегулювання небалансів на підставі скоригованих та, відповідно, достовірних вихідних даних (зокрема, обсягів небалансу), між тим Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Господарського суду Одеської області не було подано відповідних доказів (зокрема, акту-корегування до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів за договором №0513-01041 від 26.04.2019 тощо).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.
У зв'язку з цим, добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема, в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. І, навпаки, реалізація правового регулювання цивільних відносин буде недобросовісною, якщо соціальна свідомість відкидає її як таку, що не відповідає задекларованій меті.
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Заборона зловживання правом по суті випливає з якості рівнозваженості, закладеної такою засадою, як юридична рівність учасників цивільних правовідносин. Ця формула виражає втілення в цивільному праві принципів пропорційності, еквівалентності, справедливості під час реалізації суб'єктивних цивільних прав і виконання юридичних обов'язків.
Здійснення суб'єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб'єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов'язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб'єктивних цивільних прав.
Враховуючи вищевикладене, поведінка позивача (який достеменно знаючи про те, що недостовірність даних комерційного обліку за квітень місяць 2022 року, яка не зумовлена винною поведінкою відповідача, має наслідком виставлення відповідачу некоректних рахунків) закриває канали зв'язку за цей місяць, чим необґрунтовано позбавляє Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" можливості перезавантажити дані за 2 та 3 декаду вказаного місяця, та в подальшому на підставі відповідних некоректних рахунків-фактур, не скорегованих з урахуванням правильних обсягів небалансів, обліковує основну заборгованість, яку обтяжує компенсаційними нарахуваннями, та заявляє відповідні суми до стягнення в межах даної справи, не може кваліфікуватися як добросовісна.
Зазначене безпідставно залишилось поза увагою місцевого господарського суду, у зв'язку з чим останній не перевірив обґрунтованість розміру заявленої до стягнення заборгованості.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду на недоведеність Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" факту існування основної заборгованості у заявленому до стягненні розмірі, та, як наслідок, наявності правових підстав для здійснення компенсаційних нарахувань (3% річних та інфляційних втрат) на заборгованість у такому розмірі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
При цьому відмова у задоволенні позову у даній справі жодним чином не позбавляє Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" можливості після завантаження оновлених даних комерційного обліку за квітень місяць 2022 року визначити та стягнути скориговану заборгованість за 2 та 3 декаду квітня місяця 2022 року (у разі її наявності) в межах іншого окремого позовного провадження.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1659/22 не відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1659/22 скасувати.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" відмовити.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" 109809,01 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.08.2023.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук