79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" серпня 2023 р. Справа №921/333/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.А. Галушко
Г.В. Орищин,
Секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської міської ради за № 14043/2023 від 16.06.2023 (вх. № 01-045/1975/23 від 20.06.2023)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023 (м. Тернопіль, суддя І.М. Гирила)
за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шкарупи Світлани Павлівни б/н від 06.06.2023 (вх. № 4897 від 07.06.2023)
про забезпечення позову
у справі № 921/333/23
за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шкарупи Світлани Павлівни , с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача: Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради № 8/22/105 від 27.01.2023; зобов'язання Тернопільську міську раду повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву Шкарупи С.П. від 28.12.2022 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення по суті питання з врахуванням вимог ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі".
за участі:
представника позивача - Шкарупа С.П.;
представника відповідача - Гулкевич С. Б.;
Cуб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Шкарупа Світлана Павлівна звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради, відповідно до якого просить: визнати повністю недійсним рішення Тернопільської міської ради №8/22/105 від 27.01.2023; зобов'язати Тернопільську міську раду повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву фізичної особи Шкарупи Світлани Павлівни від 28.12.2022 та вирішити її земельне питання шляхом прийняття рішення по суті питання з врахуванням вимог ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі".
07.06.2023 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Шкарупа Світлана Павлівна , в порядку ст. 136-139 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), звернулась до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 06.06.2023 (вх. №4897 від 07.06.2023) про забезпечення позову. Зокрема, заявник просить суд: заборонити Тернопільській міській раді, Виконавчому комітету Тернопільської міської ради та іншим особам, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям, вчиняти дії щодо демонтажу та від'єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об'єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернопіль, вул. Протасевича (біля будинку 18).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023 у справі №921/333/23 заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шкарупи Світлани Павлівни задоволено частково. Суд виніс рішення, яким заборонив Виконавчому комітету Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 04058344) та іншим особам (в т.ч. комунальним підприємствам та організаціям) вчиняти дії щодо демонтажу та від'єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об'єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернопіль, вул. Протасевича (біля будинку 18) до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі №921/333/23 законної сили. В решті в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на визначеній об'єктом оренди земельній ділянці, за твердженням заявника, відповідно до її цільового призначення, збудовано об'єкт торгівельно-побутового призначення "Христя", а згадуваними у попередженні рішеннями Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1185 від 19.11.2014 та №579 від 07.07.2016 вирішено питання про демонтаж даного об'єкту та від'єднання його, зокрема, від мереж електропостачання. Суд погодився з доводами заявника та вважає, що такі є виправданим, адекватним та співмірним до спірних правовідносин заходом забезпечення позову заборона Виконавчому комітету Тернопільської міської ради та іншим особам, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям, вчиняти дії щодо демонтажу та від'єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об'єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернополі по вул. Протасевича (біля будинку 18).
Не погоджуючись з даною ухвалою, Тернопільська міська рада подала апеляційну скаргу за № 14043/2023 від 16.06.2023 (вх. № 01-05/1975/23 від 20.06.2023), в якій просить ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023 скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у п.2 ч.1 ст.137 ГПК України визначено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, а у п.4 ч.1 ст.137 ГПК України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Враховуючи положення ст.137 ГПК України, апелянт вважає, що обраний судом спосіб забезпечення позову суперечить ч.1 ст.137 ГПК України, оскільки заборона вчиняти дії стосується не відповідача - Тернопільської міської ради, а інших юридичних осіб - виконавчого комітету Тернопільської міської ради, комунальних підприємств та організацій, окрім цього, предметом спору у справі №921/333/23, є рішення Тернопільської міської ради та звернення позивача, які стосуються земельної ділянки, а не тимчасової споруди «Христя» щодо якої встановлено заборону демонтажу та від єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів.
Разом з тим, відповідач вказує, що інтересом позивача у № 921/333/23 є скасування рішення міської ради та розгляд його звернення які стосуються (наявності чи відсутності) у нього прав на земельну ділянку, а не правомірності демонтажу тимчасової споруди «Христя», оскільки питання щодо правомірності рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради про демонтаж цієї споруди вже вирішено у судовому порядку у справі № 607/1078/15-а, що вказує на відсутність можливих недобросовісних дій з боку як Тернопільської міської ради, так і виконавчого комітету Тернопільської міської ради.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
У судове засідання 14.09.2023 з'явився позивач, надав пояснення, в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.
У судове засідання 14.09.2023 з'явився представник відповідача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Рішенням Тернопільської міської ради від 30.04.2009 №5/26/81 суб'єкту підприємницької діяльності Шкарупі Світлані Павлівні було затверджено проект землеустрою щодо виділення земельної ділянки, площею 0, 0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 0, 0114 га, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 0, 0136 га, для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об'єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: вул. Протасевича та надано в оренду позивачу земельну ділянку.
31.07.2009 між Тернопільською міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності Шкарупою С. П. було укладено Договір оренди землі, відповідно до рішення Тернопільської міської ради №5/26/81 від 30.04.2009, яким затверджено проект землеустрою щодо виділення земельної ділянки площею 0, 0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 0, 0114 га, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 0, 0136 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об'єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: вул. Протасевича.
Згідно з п. 8 вказаний договір укладено терміном на п'ять років, а саме: з 30.04.2009 по 30.04.2014 та встановлено можливість поновлення договору оренди на новий строк. Договір оренди зареєстровано в Книзі записів засвідчення факту реєстрації 19.11.2009 за № 3759 та у Тернопільській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041066100029 від 04.02.2010.
Факт передачі земельної ділянки в користування Суб'єкту підприємницької діяльності Шкарупі С. П. за договором оренди підтверджено Актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.11.2009.
Пунктом 15 Договору встановлено, що: "Земельна ділянка передається для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту, вул. Протасевича з об'єктом торгівельно-побутового призначення".
На підставі укладеного Договору оренди позивачем після отримання Дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкту "Будівництво зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" побудовано об'єкт торгівельно-побутового призначення за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Протасевича, який зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 13.09.2010 № 469-18/10 та після завершення будівництва на закінчений будівництвом об'єкт отримано від приймальної комісії Акт готовності об'єкта до експлуатації від 22.02.2011 №588, яким підтверджено, що об'єкт зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об'єктом торгівельно-побутового призначення готовий до експлуатації.
Сертифікатом відповідності № ТП000553 від 03.03.2011 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об'єктом торгівельно-побутового призначення проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації.
В закінченому будівництвом та прийнятому до експлуатації об'єкті "Христя" позивач займається підприємницькою діяльністю. Головним Управлінням ДПС у Тернопільській області Шкарупі С. П. видано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в яких зазначено, зокрема: термін дії з 01.06.2023 до 01.06.2024, місце здійснення торгівлі м. Тернопіль, вул. Протасевича, 18 , магазин "Христя".
Обставини щодо здійснення позивачем закінченого будівництвом об'єкту - зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об'єктом торгівельно-побутового призначення, відповідно до укладеного між ним та відповідачем Договору та відповідно до проектної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, його готовність до експлуатації встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2022 у справі №921/274/21, яке набрало законної сили 17.11.2022. Зазначеним рішенням позовні вимоги Шкарупи С. П. задоволено. Визнано недійсним рішення Тернопільської міської ради № 7/51/183 від 26.06.2020 «Про відмову в наданні земельної ділянки за адресою: вул. Протасевича Шкарупі С. П.». Зобов'язано Тернопільську міську раду розглянути у встановленому законом порядку заяву Шкарупи С. П. від 14.12.2018 та вирішити її земельне питання шляхом прийняттям рішення по суті питання, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі".
Поряд із цим, 16.12.2022 Шкарупа С. П. отримала попередження Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради за №41 від 08.12.2022, у якому вказано: "у відповідності до рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1185 від 19.10.2014 та №579 від 07.07.2016 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування тимчасова споруда "Христя" самовільно влаштована на землях комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, вул. Протасевича, 18 , підлягає демонтажу". При цьому у попередженні позивачу запропоновано у строк до 31.12.2022 провести демонтаж об'єкта власними силами та вказано, що у випадку ігнорування попередження демонтаж буде проведений у примусовому порядку силами спеціалізованої організаціїї.
Рішенням Тернопільської міської ради за №8/22/105 від 27.01.2023, яке є предметом судового розгляду справі №921/333/23, ФОП Шкарупі С. П. відмовлено у наданні земельної ділянки площею 0, 0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту з об'єктом торгово-побутового призначення за адресою: вул. Тараса Протасевича, м. Тернопіль.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі N 915/167/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі N 915/870/18, від 05.09.2019 у справі N 911/527/19, від 23.07.2021 у справі N 915/1429/20).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2021 у справі №922/1930/21 зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є дослідження таких підстав вжиття заходів до забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена і у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував про те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже це питання є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті (постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 06.10.2022 у справі № 910/12087/21).
Процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань по забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що 19.11.2014 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення за №1185 Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування, відповідно до якого Управлінню житлово-комунального господарства, благоустрою та екології, містобудування, архітектури та кадастру, відділу земельних ресурсів доручено організувати та провести роботи по демонтажу тимчасових споруд, які влаштовані без документів, що посвідчують право користування землею (згідно додатку до рішення - Перелік об'єктів, які підлягають демонтажу), серед яких, зокрема, визначено ФОП Шкарупа С. П., об'єкт: тимчасова споруда "Христя", розташована по вул. Протасевича (біля буд. №18).
07.06.2016 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, на підставі звернення Управління муніципальної поліції, рішення міської ради від 28.11.2014 №6/53/152 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0, 0250 га за адресою: вул. Протасевича ФОП Шкарупі С. П.», керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про регулювання містобудівної діяльності», Земельним кодексом України прийняв рішення за №579, відповідно до якого вирішив, зокрема: постійно діючій робочій групі організувати та провести роботи з демонтажу тимчасової споруди (об'єкту торгівельно-побутового призначення «Христя»), підприємницьку діяльність здійснює ФОП Шкарупа С. П., за адресою: вул. Протасевича в 10-ти денний термін з дня прийняття рішення; Комунальним підприємствам «Електромереж зовнішнього освітлення «Тернопільміськсвітло», «Тернопільводоканал», «Тернопільелектротранс», «Міськшляхрембуд», приватному підприємству «Східний Масив», КЖЕП «Фаворит» виділити на вимогу робочої групи спеціалізовану техніку та засоби для проведення робіт з демонтажу тимчасової споруди; Тернопільському міському РЕМ забезпечити від'єднання тимчасової споруди від електропостачання.
Судом Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.12.2018 у справі №607/1078/15-а (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 № 857/4967/19) задоволено позов Шкарупи С. П. до Тернопільської міської ради; скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1185 від 19.11.2014 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" та рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 579 від 07.07.2016 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" в частині демонтажу тимчасової споруди Христя фізичної особи-підприємця Шкарупи С. П., що знаходиться у м Тернополі по вул. Протасевича.
Поряд із цим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.11.2022 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №607/1078/15-а скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог Шкарупи С. П. до відповідача - Тернопільської міської ради, про скасування рішень Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1185 від 19.11.2014 та №579 від 07.07.2016 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" в частині демонтажу тимчасової споруди "Христя" Фізичної особи-підприємця Шкарупи С. П., що знаходиться у м Тернополі по вул. Протасевича. Зазначена постанова набрала законної сили 11.11.2022.
На визначеній об'єктом оренди земельній ділянці, відповідно до її цільового призначення, збудовано об'єкт торгівельно-побутового призначення "Христя", а згадуваними у попередженні рішеннями Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1185 від 19.11.2014 та №579 від 07.07.2016 вирішено питання про демонтаж даного об'єкту та від'єднання його, зокрема, від мереж електропостачання,
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що заходи забезпечення позову є виправданим, адекватним та співмірним до спірних правовідносин , шляхом заборони Виконавчому комітету Тернопільської міської ради та іншим особам, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям, вчиняти дії щодо демонтажу та від'єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об'єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернополі по вул. Протасевича (біля будинку 18).
Заява ФОП Шкарупи С. П. в частині заборони Тернопільській міській раді вчиняти дії щодо демонтажу та від'єднання від електро-, водопостачання та інших ресурсів об'єкту торгівельно-побутового призначення "Христя", який знаходиться у м. Тернополі по вул. Протасевича (біля будинку 18), є безпідставною, оскільки спірні рішення за №1185 від 19.11.2014 та №579 від 07.07.2016, на підставі яких Управлінням муніципальної інспекції Тернопільської міської ради видано приписи за №41 від 08.12.2022, прийняті Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В силу положень ст. 129, 130 ГПК України судовий збір покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 86,129,236,254,269,270,275,276,281,282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради за № 14043/2023 від 16.06.2023 (вх. № 01-045/1975/23 від 20.06.2023) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2023 у справі № 921/333/23 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.А. Галушко
Суддя Г.В. Орищин