23.08.23
Справа № 522/12931/23
Провадження № 2/522/5346/23
23 серпня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Чернявської Л.М.,
при секретарі судового засідання Купцова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
29 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 на території Федеративної Республіки Німеччина в місті Ганновер. Про те, що дружина померла, Позивач не був обізнаний, оскільки останній працював моряком по контракту, а відтак його матір вирішила не повідомляти Позивачу про смерть його дружини, поки Позивач перебував в рейсі за контрактом. Позивачу стало відомо про смерть дружини тільки у квітня 2023 року, коли останній зійшов на берег в м. Кишинів.
З урахуванням зазначених обставин, позивач просить поновити строк на прийняття спадщини після смерті дружини, оскільки він не був обізнаний про факт смерті дружини на території іншої держави, у нього було відсутнє свідоцтво про смерть видане іншою країною та він працював на судні за межами країни.
Ухвалою суду від 30 червня 2023 року відкрито провадження по справі, встановлено спрощений порядок розгляду справи.
В судові засідання 27 липня 2023 року та 23 серпня 2023 року учасники справи не з'явились, сповіщались належним чином. Від представника Позивача до суду надійшла заява про слухання справи за відсутності.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 »
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 у м. Ганновер, Федеративна Республіка Німеччина.
Факт смерті дружини позивача ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про смерть, видане 06.05.2022 року РАЦС м. Ганновер зареєстровано факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженої з ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про смерть S 2915/2022 з підтвердженням часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апостиль підтверджено, що офіційний документ про смерть 27.06.2022 року за № 1801 підписаний та підтверджений пані ОСОБА_6 .
Крім того, 08.06.2022 року видано підтвердження факту кремації померлої ОСОБА_2 , яка була здійснена 09.05.2022 року відповідно до міжнародних норм на замовлення служби ритуальних послуг, номер кремації 166111.
Захоронення на кладовище «Західне» праху дружини позивача відбулося 14.05.2023 року, що підтверджується Договором - замовленням на організацію та проведення поховання № 093564 від 14.05.2023.
Крім того, позивач додав до позовної заяви лист-роз'яснення Приватного нотаріуса Пилипенко Наталії Анатоліївни № 53/01-16 від 14.06.2023 року про те, що ним пропущено шестимісячний строк, встановлений діючим законодавством України для прийняття спадщини, який відкривається в день смерті особи.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначив, що перебував на роботі по контракту за межами України, а його дружина у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 09.04.2022 року виїхала до Республіки Польща, а потім 10.04.2022 року в'їхала на територію Федеративної Республіки Німеччина.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території ФРН, дружина позивача ОСОБА_2 у віці 35 років раптово померла у місті Ганновер, що підтверджено відповідними документами доданими до справи.
Прах померлої ОСОБА_2 , а також свідоцтво про смерть та документи на кремацію позивачу вдалося забрати з території ФРН лише у квітні 2023 року, коли він закінчив контракт з 12.09.2022 року по 13.04.2023 року.
Захоронення дружини провела мати позивача лише 14.05.2023 року, що підтверджується Договором - замовленням на організацію та проведення поховання № 093564 від 14.05.2023.
Таке тривале повернення праху дружини до України позивач пояснює тим, що він протягом з 25 грудня 2021 року по 13 квітня 2023 року перебував на борту судна «Golden Grains» (Голден Грейнс) на посаді старшого механіка три контракти поспіль 1) з 25 грудня 2021 року по 03 травня 2022 року, 2) з 03 травня 2022 року по 12 вересня 2022 року, 3) з 12 вересня 2022 року по 13 квітня 2023 року. І лише після того, як позивач закінчив останній контракт і зійшов на берег в м. Кишинів у квітні 2023 року, мати повідомила йому про смерть дружини і він поїхав до ФРН за прахом дружини та документами.
В червні 2023 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пилипенко Н.А. із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Федеративної Республіки Німеччини, але 14.06.2023 року він отримав лист-роз'яснення від 14.06.2023 року про те, що ним пропущено шестимісячний строк, встановлений діючим законодавством України для прийняття спадщини, який відкривається в день смерті особи.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).
ВС зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Дружина позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту вона не складала. Строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплинув 25.10.2022 року.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Такими причинами Позивач вказав наступні фактичні обставини: по-перше, це перебування і позивача і його померлої дружини на території інших різних держав; по-друге, не повідомлення матері про факт смерті дружини, яка квапилась по фізичний та емоційний стан його здоров'я і боялася повідомляти такі погані новини; по-третє, обізнаність про факт смерті дружини лише в квітні 2023 року і вжиття заходів щодо повернення праху до країни і захоронення її лише в травня 2023 року; по-четверте, отримання свідоцтва про смерть дружини на території іншої держави лише в квітні 2023 року і захоронення праху дружини 14 травня 2023 року.
Суд приймає до уваги пояснення позивача та додані ним докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме ті обставини, що він не був обізнаний про факт смерті дружини на території іншої держави, у нього було відсутнє свідоцтво про смерть видане іншою країною та він працював на судні за межами країни.
Згідно п. 24 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п. 3.18. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції 22.02.2012 № 296/5 не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, слід врахувати, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, унеможливила вчасне звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому з урахуванням інших вчинених позивачем дій, спрямованих на реалізацію його спадкових прав нерухоме майно, як єдиного спадкоємця за законом, є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти, у тому числі народжені після його смерті, другий з подружжя, який його пережив, та батьки.
Проте, інші спадкоємці першої черги до нотаріальної контори з метою отримання спадщини не зверталися, спадкова справа за їх заявами не заводилась.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст.ст. 4 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається.
За таких вимог законодавства суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
На підставі ст.ст. 16, 1220, 1222, 1223, 1227, 1261, 1269 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Федеративної Республіки Німеччини тривалістю в 1 (один) місяць.
Сплив строку для прийняття спадщини починається з дати набрання рішенням законної сили.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписано та складено 28 серпня 2023 року.
Суддя Чернявська Л.М.