ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
21 серпня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2021 року за № 12021162510000710 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Судове засідання було призначене на 13:00 год. 21.08.2023 року, однак захисник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що продовжити судовий розгляд справи відносно неї неможливо без її захисника. При цьому обвинувачена повідомила суду, що про дату, час та місце сьогоднішнього судового засідання їй повідомив захисник одразу після минулого засідання, в якому вона була відсутня. Також обвинувачена повідомила суд, що її захисник знає про це судове засідання, але на скільки їй відомо він не з'явився до суду через сімейні обставини.
В судовому засіданні прокурор з урахуванням позиції обвинуваченої, вважав за неможливе продовжити судовий розгляд та просив повідомити КДК адвокатури Одеської області листом про систематичні неявки в судові засідання захисника ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену та дослідивши матеріали судового провадження, враховуючи неодноразові неявки захисника в судові засідання без повідомлення причин та підтвердження поважності таких неявок, приходить до висновку про необхідність звернення до КДК адвокатури з огляду на таке.
Згідно з приписами п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України (далі - КПК), однією з пріоритетних засад кримінального провадження, що становлять його форму та зміст є забезпечення права на захист.
Відповідно до ст. 318 КПК, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК, захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участі обвинуваченого, а в разі неможливості прибути у визначений строк, захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.
У ст. 138 КПК визначено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Згідно з ч. 1 ст. 324 КПК, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
За змістом статей 42, 44 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
У ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначено, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 не з'являвся за викликом суду в судові засідання, а саме, у такі дати: 01.04.2022 р., 19.08.2022 р., 24.04.2023 р., 21.08.2023 р., і, жодного разу не повідомив про причини неявки у судові засідання та не підтвердив поважність причин таких неявок.
Адвокат ОСОБА_5 , як судовий юрист, неодмінно розуміє, що неявка у судові засідання за викликом суду негативно впливає на рівень довіри в суспільстві до адвокатури та судової влади та призводить до затягування в розгляді цієї справи та інших справ, що загрожує порушенням прав осіб на розумний строк розгляду справи, що є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції. Більш того, адвокат ОСОБА_5 , як практикуючий правник, неодмінно обізнаний про свій обов'язок підтвердити перед судом поважність причин своєї неявки у судове засідання та у який спосіб це необхідно зробити, проте цього жодного разу не зробив.
Таким чином, неявки захисника ОСОБА_5 у судові засідання 01.04.2022 р., 19.08.2022 р., 24.04.2023 р., 21.08.2023 р., суд вважає такими, що здійснені без поважних причин, передбачених ст. 138 КПК.
Згідно ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката зокрема є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 01.07.2014 у справі «S.A.S. проти Франції», п. 66, визначив, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.
У постанові ЄСПЛ по справі від 19.01.1989 року по справі «Камасинський проти Австрії» (Kamasinskiv. Austria), SeriesA, №168, §65 та постанові ЄСПЛ від 21.04.1998 року по справі «Дауд протии Португалії» (Daudv. Portugal), Reportsof Judgmentsand Decisions 1998-II, §38) суд заявив, що з незалежності юридичної професії від держави слідує, що поведінка захисника, по суті, є предметом домовленості між обвинуваченим та його адвокатом, незалежного від того чи був адвокат призначений від системи правової допомоги, чи був найнятий у приватний спосіб. Компетентні національні органи зобов'язані втрутитися, тільки якщо неналежне виконання призначеним адвокатом своїх обов'язків, пов'язане з забезпеченням ефективного представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Враховуючи наведені обставини (неодноразову неявку без поважних причин), суд вважає, що захисник ОСОБА_5 порушив свій процесуальний обов'язок як захисника у цьому кримінальному провадженні, передбачений у ч. 2 ст. 47 КПК, а тому приходить до висновку про необхідність порушення питання про дисциплінарну відповідальність захисника ОСОБА_5 , оскільки в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні правил адвокатської етики та у неналежному виконанні свого професійного обов'язку щодо прибуття у судове засідання.
Керуючись ст. ст. 324, 369-372, 376 КПК України, суд -
постановив:
Порушити перед кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002678, видане на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 18.03.2015 р.).
Судовий розгляд відкласти на 22.09.2023 року на 13:30 год., про що повідомити захисника.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 25 серпня 2023 року о 09:10 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/17370/21
Номер провадження № 1-кп/ 522/1993/23
Головуючий суддя- ОСОБА_1