Справа № 522/16210/23
Провадження № 2/522/6215/23
28 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної Світлани Георгіївни, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної Світлани Георгіївни, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності.
Отримавши позовну заяву, суд перевіряє її відповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Під час вивчення матеріалів указаної позовної заяви судом встановлено її невідповідність вимогам цивільного процесуального законодавства з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України.
При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, за яким позивач звертається до суду. По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.
У прохальній частині позовної заяви позивач також просить встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення суду, що набрало законної сили є підставою для припинення права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на 324/1000 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 610/1000 часток указаної квартири.
Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Суд зазначає, що на стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Оскільки прохальна частина позовної заяви містить вимоги про встановлення порядку виконання рішення, відповідно до якого рішення суду, що набрало законної сили є підставою для припинення права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на 324/100 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 та державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 610/100 частко квартири АДРЕСА_2 , позивачу слід уточнити чи така вимога спрямована на вжиття заходів під час виконавчого провадження у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, чи є позовною вимогою, спрямованою на захист прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Чорної Світлани Георгіївни, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА