Справа № 947/21184/23
Провадження № 2-з/521/175/23
про забезпечення позову
17 серпня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.
за участю секретаря судового засідання - Кусяк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.
Разом із позовною заявою представником позивача було надано до суду заяву про забезпечення позову та просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме спірну квартиру, може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку відчуження даної квартири, до вирішення справи по суті, оскільки задля фактичного виконання рішення суду вважає за доцільне накладення арешту на відповідне нерухоме майно.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на розгляді в Овідіопольському районному суді Одеської області знаходиться справа за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - обслуговуючий кооператив «АРТ Вілль» про поділ майна подружжя та стягнення грошових коштів в яких зокрема позивач просить стягнути з відповідача на його користь 335,40дол.США тв. 1097497,50грн.
12.04.2023р. відповідач придбала у власність двокімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 30.05.2023р. ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області накладено арешт на двокімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу. Однак 31.05.2023р. відповідач подарувала спірну квартиру своєму батьку ОСОБА_4 , що унеможливило накладення арешту на вказану квартиру. В своїй позовній заяві про визнання договору дарування від 31.05.2023р. двокімнатної квартири загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 позивач зазначає, що зазначений договір є фіктивним, відповідач має на меті ухилення від звернення стягнення на нерухоме майно у разі задоволення позовних вимог про поділ майна та стягнення грошових коштів.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
У відповідності до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту на двокімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того суд зазначає, що накладення арешту буде достатнім заходом для охорони матеріально-правових інтересів позивача та застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, а також накладення арешту забезпечить неможливість відчуження, перереєстрацію, обтяження тощо, спірного майна.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст. 149, 151-153, 353 ЦПК України, суддя
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на двокімнатну квартиру загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
Копію ухвали негайно направити для виконання управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для виконання.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.
Суддя І.А.Мазун