Справа № 149/2248/23
Провадження №3/149/951/23
Номер рядка звіту 307
23.08.2023 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особи з інвалідністю ІІІ групи, проживаючої по АДРЕСА_1
за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 625533, 12.07.2023 о 16:00 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно брата ОСОБА_3 , а саме, образливо висловлювалась в його адресу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що дійсно в них з братом існує тривалий конфлікт з приводу спадкового майна, а саме будику в якому вона зареєстрована та проживає. За вказних в протоколі про адміністративне правопорушення обставин її брат ОСОБА_3 прийшов до місця проживання ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та розпочав конфлікт, однак остання його не ображала та не висловлювалась нецензурною лайкою.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Т. В. в судовому засіданні просила закрити справу, у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя враховує таке.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". За визначенням, що міститься у статті 1 цього Закону, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за вказаною статтею передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). При цьому адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Для вирішення питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністратиної відповідальності належить встановити на підставі наявних доказів наявність відповідного складу адміністративного правопорушення, зокрема усіх його елементів.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол прийняття заяви про кримінальне правоворушення та іншу подію від 12.07.2023 та письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких останній вказує на наявність тривалого конфлікту з сестрою, а також те, що остання виражалась в його адресу нецензурною лайкою, інших доказів на підтвердження вказаних обставин адміністративний матеріал не містить.
Разом з тим, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , яка під присягою повідомила суду, що за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, вона перебувала у своєї знайомої ОСОБА_1 вдома, де обривала вишні. В цей час до неї підійшов чоловік (брат ОСОБА_1 ) та почав вимагати пояснень про те, чому вона зриває вишні та почав шарпати її. Зазначила, що від вказаного чоловіка був чутний різкий запах алкоголю. Після цього, з метою уникнення конфлікуту, вона вийшла за межі господарства на дорогу, де чекала автомобіль, щоб її забрав. Свідок пояснила, що увесь цей час ОСОБА_1 намагалась заспокоїти брата та будь-яких образ в його адресу не висловлювала.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і саме особа, щодо якої складено протокол є винною у вчиненні цього правопорушення.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
За досліджених судом обставин суд вважає недоведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , відтак не вбачає в її діях скаладу такого правопорушення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 221, 284-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Павлюк