28 серпня 2023 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023263020000464 від 05 червня 2023 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 червня 2023 року -
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 червня 2023 року, ухваленим в порядку спрощеного провадження, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05 липня 2023 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, та за їх вчинення призначено йому покарання:
Провадження № 11-кп/822/335/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія ст. 358 КК України Доповідач: ОСОБА_1
-за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 956 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Судом першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винним у зв'язку з тим, що він у грудні 2022 року, у невстановлений органом досудового розслідування час та у невстановленому місці, діючи умисно, з метою виготовлення підробленого посвідчення водія, шляхом надання анкетних даних про свою особу, через соціальну мережу «Інстаграм» замовив у незнайомої особи виготовлення підробленого посвідчення водія, для чого надав копії своїх документів, що посвідчують особу.
В подальшому, знаходячись в м. Чернівці у відділенні Нової пошти №26 отримав виготовлене підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 15.09.2006 на своє ім'я та яке надає право керувати транспортними засобами категорії «В1», «В», «С1», «С», «D» «D1», «ВЕ», «С1Е», «СЕ», яке надалі мав зберігати та використовувати при керуванні транспортним засобом.
Таким чином, суд визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, тобто у пособництві у підробленні офіційного документа. а саме посвідчення водія, який видається установою, що має право видавати та посвідчувати такі документи, і які надають певні права, з його використання.
Крім того, 05.06.2023 ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на його прізвище та яке надає право на керування транспортними засобами категорії «В1», «В», «С1», «С», «D» «D1», «ВЕ», «С1Е», «СЕ», є підробленим, у ході перевірки документів працівниками патрульної поліції, пред'явив вказане посвідчення, яке в подальшому було вилучене поліцейськими.
Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/126-23/4787-ДД від 08.06.2023 бланк посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на прізвище « ОСОБА_7 » за дослідженим способом друку не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Таким чином, суд визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документу.
На вказаний вирок суду першої інстанції захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи встановлені судом першої інстанції обставини, просить оскаржуваний вирок суду змінити та визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн у дохід держави;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн у дохід держави.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, захисник просить, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги майновий стан обвинуваченого.
Зазначає, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, детально розповів про обставини вчинення злочинів.
Вказує, що обвинувачений проживає разом з батьками пенсіонерами, має на утриманні неповнолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання.
Зазначає, що суд першої інстанції не повною мірою прийняв до уваги вказані обставини та призначив ОСОБА_7 максимальне покарання, передбачене санкцією статті.
У зв'язку з чим вважає, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через те, що покарання за своїм видом та розміром є явно несправедливим через свою суворість.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного судового рішення та доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив пом'якшити покарання ОСОБА_7 , думку прокурора, яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний вирок ухвалено в порядку спрощеного провадження.
Приписи ч. 1 ст. 395 КПК України визначають, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
В апеляційній скарзі захисника порушується питання тільки щодо призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 розміру покарання, що не суперечить вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.
В силу вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Санкція ч. 1 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних проступків.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання у повній мірі відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.
При цьому, колегія суддів враховує те, що обвинувачений ОСОБА_7 офіційно не працює та посередньо характеризується за місцем свого проживання.
Також колегія суддів враховує, що обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції призначив найбільш м'який вид кримінального покарання, а саме штраф, хоча санкція вчинених ОСОБА_7 кримінальних проступків також передбачає покарання у виді арешту або обмеження волі.
При дослідженні матеріалів справи встановлена відсутність будь-яких підстав вважати, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, яке б не відповідало тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17 09 2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16 10 2008 року).
Призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому є пропорційним, відповідає вчиненим кримінальним проступкам і не буде становити особистий надмірний тягар для особи.
Апеляційний суд вважає, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що подана апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного вироку у частині призначеного обвинуваченому покарання.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.
Керуючись ч. 2 ст. 376, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 червня 2023 року у кримінальному провадженні №12023263020000464 від 05 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а засудженим, який утримується під вартою у той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий, суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3