Рівненський апеляційний суд
Іменем України
21 серпня 2023 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2023 року про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023181010000105 від 06.01.2023 року ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ОСОБА_8 та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 24 вересня 2023 року. Одночасно визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.. В разі внесення застави покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Не погодившись з рішенням суду, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що слідчим суддею не враховано та не надано будь-якої оцінки доводам сторони захисту щодо можливості обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту. Зазначає, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває хворий батько - інвалід другої групи, який потребує сторонньої допомоги. Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_6 є учасником бойових дій, що, на його думку, позитивно характеризує підозрюваного, як особу, яка здійснювала захист України від зовнішнього ворога.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_5 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. При цьому, пунктом 4 ч.2 вказаної норми, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненими повторно, який за класифікацією встановленою ст.12 цього Кодексу відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно з прицедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
25 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого вказаною вище нормою кримінального закону, що було враховано при постановленні оскадженого судового рішення.
При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею також було встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що стороною захисту в апеляційній скарзі не оспорювалось.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає що встановлені слідчим суддею обставини, зокрема і наявність вище перелічених ризиків, свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_6 на даному етапі досудового розслідування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Щодо покликання сторони захисту на те, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває його батько, який є особою з інвалідністю, то вказані обставини не підтверджені належними доказами, адже захисником долучено до матеріалів клопотання лише довідку МСЕ стосовно групи інвалідності ОСОБА_9 , однак інших документів, які б вказували на те, що він потребує стороннього догляду, і що такий догляд здійснює саме його син - підозрюваний ОСОБА_6 , апеляційному суду надано не було.
Також наявність у підозрюваного статусу учасника бойових дій, з урахуванням інших обставин даного провадження, зокрема даних про його особу (він не одружений, не має дітей на утриманні, відсутні відомості щодо наявності у нього законного джерела отримання доходів) не може нівелювати наявність встановлених ризиків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на даній стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 липня 2023 року про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023181010000105 від 06.01.2023 року ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3