24 серпня 2023 року
м. Рівне
Справа № 569/15234/13-ц
Провадження № 22-ц/4815/914/23
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - АТ "Сенс Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ошурко Йосипа Миколайовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2023 року (ухвалене у складі судді Наумова С.В., повний текст рішення суду складено 12 червня 2023 року) у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
16 серпня 2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №67Д, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 28000 дол США, зі сплатою 13 % річних, з погашенням суми основної заборгованості в розмірі та порядку, визначеному у графіку погашення відповідно до п. 1.1.1. договору та кінцевим терміном погашення до 14.06.2022 року.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилася заборгованість, у розмірі 51951,73 дол США, що згідно курсу НБУ станом на 06.08.2013 року становить 415250,16 гривень.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 51951,73 дол США, що згідно курсу НБУ станом на 06.08.2013 року становить 415250,16 гривень.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2020 року замінено позивача ПАТ "Укрсоцбанк" на правонаступника АТ "Альфа Банк", а ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2023 року змінено назву позивача з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2023 року позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 51 951 дол США 73 центи, що згідно курсу НБУ станом на 06.08.2013 року становить 415 250 грн 16 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" судовий збір у сумі 3441 грн.
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.
04 липня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Ошурко Йосипом Миколайовичем подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга обґрунтована пропуском позивачем строку позовної давності.
Вказує, що останній платіж на погашення кредиту № 67Д від 14 березня 2007 року ОСОБА_1 здійснила 21 січня 2008 року, а тому строк погашення всієї суми кредиту, відсотків та інших передбачених кредитним договором платежів настав - 21 березня 2008 року. До суду банк звернувся 16 серпня 2013 року, з пропуском строку позовної давності.
Згідно п. 4.4. кредитного договору у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3..4-3.3.8 цього договору, протягом більше шістдесяти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та відповідно позичальник зобов'язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
Відповідно до п. 7.4. кредитного договору, у випадку настання обставин, визначених п.п. 2.7.3, 3.2.3, 3.3.12, 4.4., 5.4. цього договору термін надання кредиту вважається таким, що закінчився і відповідно позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
17 серпня 2023 року АТ "Сенс Банк" подало відзив на апеляційну скаргу у якому покликається на законність рішення суду.
Вказує, що саме з моменту направлення досудової вимоги про дострокове стягнення у боржника виникає необхідність погашення кредиту.
Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укросцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 67Д, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 28000 доларів США, зі сплатою 13 % на рік з кінцевим терміном повернення до 13 березня 2022 року (а.с. 4-8).
У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка за розрахунком банку, що доданий до позовної заяви, станом на 06.08.2013 року складає 51951, 73 дол США, що за курсом НБУ, станом на 06.08.2013 року становить 415250,16 гривень.
Вказаний розрахунок перевірений судом, він відповідає матеріалам справи і відповідачкою не спростований.
Згідно зі частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки згідно п. 4.4. кредитного договору у разі не виконання позичальником зобов'язань за п.п. 3.3.4-3.3.8 Договору протягом більше 60 календарних днів, термін надання кредиту вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов'язаний погасити кредит та сплатити проценти не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (№ 14-680цс19) зазначено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", який набрав чинності 16 жовтня 2011 року).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України у вказаній редакції).
Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина десята статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" зі змінами, передбаченими Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", який набрав чинності 16 жовтня 2011 року).
Наведені приписи дають підстави для висновку, що частина десята статті 11 зазначеного Закону у редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановила обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
А тому, саме з моменту направлення досудової вимоги про дострокове стягнення грошових коштів у боржника виникає необхідність погашення заборгованості.
Окрім того у договорі встановлено кінцевий термін погашення кредиту до 13 березня 2022 року, а тому, звернувшись до суду з позовом 16 серпня 2013 року, позивачем не пропущено строк позовної давності у цьому спорі.
Аналогічний висновок зроблено в постанові Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 628/3327/15.
Покликання у апеляційній скарзі на постанову Верхованого Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 756/5050/15 (№ 61-2724св23) не може бути прийнято судом до уваги, оскільки у справі на яку посилається заявник встановлено інші фактичні обставини і правовідносини не є подібними.
Заявлений Акціонерним товариством "Сенс Банк" до ОСОБА_1 позов є обґрунтованим та доведеним, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про його задоволення у повному обсязі на підставі діючого на час звернення до суду законодавства.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ошурко Йосипа Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2023 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.