Провадження № 22-ц/803/6817/23 Справа № 206/1451/19 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Макаров М. О.
28 серпня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Новікової Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2023 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Дніпровська міська рада, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович і ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа не підлягаючим виконанню.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2023 року зупинено провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що в провадженні суду перебувала цивільна справа № 206/1451/19 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. По вказаній справі винесено рішення, яке набрало законної сили і по ньому виданий виконавчий лист. Зараз це рішення заявник оскаржує в Верховному Суді і в той же час ставить питання про визнання виконавчого листа, виданого в тій справі, не підлягаючим виконанню. Справа Верховним Судом не розглянута. Таким чином, предметом спору у цивільній справі, яке знаходиться в провадженні іншого суду є, крім іншого, з'ясування взагалі законності рішення, на підставі якого видано оспорюваний виконавчий лист, спірні правовідносини між цими ж сторонами, той же предмет спору; отже в разі можливого задоволення касаційної скарги буде виявлена не можливість видачі спірного виконавчого документу (в цій справі).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила ухвалу скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перегляд основної цивільної справи не є “іншою справою” у розумінні ст. 251 ЦПК України, а зупинення провадження за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України можливе лише до вирішення іншої, а не тієї, яка переглядається справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з наявної об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду іншої цивільної справи.
Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Диспозиція приведеної норми свідчить про те, що обов'язок суду зупинити провадження у справі виникає винятково у випадку, коли інша пов'язана справа перебуває у провадженні суду (тобто у ній відкрите провадження) і за своїм характером є конституційною, адміністративною, цивільною, господарською або кримінальною.
Згідно ч. 1 п. 5 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 подав заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Підставою для зупинення провадження у справі суд першої інстанції вказав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження відповідно до вказаної норми права можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі
У справі, що переглядається, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що зупинення провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі. За таких обставин підстави для зупинення провадження згідно пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України відсутні.
Необґрунтоване зупинення провадження в справі порушує розумні строки судового розгляду, а відтак, і права учасників процесу. Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» та ін.).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2023 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Г.В. Новікова