Справа № 214/2152/22
1-кп/214/321/23
22 серпня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
їх представника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
власника арештованого майна - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_9 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021040000000853 від 23.11.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
До суду надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_9 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2021 року, на належний ОСОБА_9 на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 15.09.2015 року автомобіль марки «Huindai» моделі «Sonata», р/н НОМЕР_2 та про повернення останньому вказаного автомобіля в його законне відчуження, розпорядження та користування, в обґрунтування якого адвокат ОСОБА_8 послався, зокрема, на те, що вказаний автомобіль визнаний на стадії досудового розслідування речовим доказом, однак досудове розслідування в справі завершено, і на стадії досудового розслідування всі необхідні слідчі дії із застосуванням цього автомобіля були виконані у повному обсязі, тому потреба в подальшому застосуванні арешту автомобіля відпала. Разом з тим, ОСОБА_9 непричетний до вчиненого злочину, жодного статусу у кримінальному провадженні не має, а відтак існування арешту на вказаний автомобіль порушує права його власника на законне володіння цим автомобілем.
Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання за підстав, у ньому зазначених.
Власник арештованого автомобіля ОСОБА_9 клопотання свого представника підтримав, пояснив суду, що він є пенсіонером, інвалідом та потребує мобільного пересування, що є неможливим у зв'язку з відсутністю у нього вказаного автомобіля. Окрім того, автомобіль тривалий час зберігається під відкритим небом, під дією атмосферних опадів, що виводить його з ладу та призводить до його знешкодження та неможливості його відновлення з подальшою його експлуатацією.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, вважала його передчасним, оскільки вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, і його доля повинна вирішуватись при ухваленні вироку, що під час розгляду справи відносно арештованого автомобіля, можливо, будуть вчинятися певні процесуальні дії, оскільки обвинувачений своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнає.
Потерпілі та їх представник, кожний окремо, також заперечували проти задоволення клопотання за підстав, повідомлених прокурором.
Обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до такого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, належний ОСОБА_9 на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 15.09.2015 року автомобіль марки «Huindai» моделі «Sonata», р/н НОМЕР_2 , визнано у даному кримінальному провадженні речовим доказом та ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2021 року на нього накладено арешт з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
Згідно до вимог ст. ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу вимог ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.
Відповідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пересування та відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Отже, враховуючи все вищевикладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність на цей час правових підстав для задоволення вказаного клопотання: так, обвинувачений своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнає, судовий розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочато, не допитано потерпілих, свідків та не досліджено матеріали кримінального провадження, а тому, зважаючи на викладене, є підстави вважати, що відносно арештованого автомобіля, який є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та зберіг на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути вчинені відповідні процесуальні дії, зокрема, проведення повторних експертиз тощо, тому відсутні підстави для скасування арешту цього автомобіля та повернення його власнику для запобігання можливості знищення слідів кримінального правопорушення у разі відновлення права потерпілого на відчуження, розпорядження та користування цим автомобілем, з метою його збереження як речового доказу по даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 170, 350, 371, 372, 392 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_9 , про скасування арешту майна у вигляді автомобіля марки «Huindai» моделі «Sonata», р/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено та проголошено 25 серпня 2023 року.