Справа № 187/1609/23
2-а/0187/16/23
про залишення позову без руху
"28" серпня 2023 р. смт Петриківка
Cуддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом громадянина Республіки Туніс ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Петриківського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
23.08.2023 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява громадянина Республіки Туніс ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 30.08.2022 відносно Позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, серія ПР МДН №003949, в якому зазначається, що громадянин Республіки Туніс ОСОБА_1 порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживає без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП.
30.08.2022 на підставі вищевказаного протоколу, Петриківським відділом Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області було винесено постанову серія ПН МДН №003941 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Позивач вважає постанову серії ПН МДН №003941 незаконною та просить її скасувати.
Крім того, позивач просить суд поновити строк на скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, вказуючи на те, що його представник дізнався про постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №003941 лише у липні 2023 таким чином у зв'язку з військовою агресією рф проти України позивач не мав змоги звернутися до суду, тому строк ним пропущено з поважних причин.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як визначено частиною другою ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови)
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається зі змісту, оскаржувану постанову ПН МДН №003941 постановлено 30.08.2022. Того ж дня, вищезазначена постанова вручена ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.
Суд зауважує, що поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
У свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, яка з незалежних від позивача обставин унеможливила своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк,звернення до суду з адміністративним позовом.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини порушення строку на судове оскарження постанови не знайшли свого підтвердження. Так, до матеріалів справи не долучено доказів, що позивач має представника і він дізнався про постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №003941 лише у липні 2023.
Навіть той факт, що представник позивача дізнався лише у липні 2023 року про існування оскаржуваної постанови, не змінює обставин обліку часу з якого починає разхуватися строк оскарження рішення прийнятого відносно позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Однак, із наданої позивачем заяви про визнання причин пропуску строків звернення до суду, судом не встановлено жодних обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо захисту свого порушеного права.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Невжиття позивачем активних дій, протягом встановленого законом строку, на оскарження рішення відповідача, свідчить про пасивність поведінки у здійсненні права на пред'явлення позову.
За наведених обставин, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Позивачем не доведено, що строк звернення до суду пропущено ним з поважних причин.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права і при цьому будь-яких доказів щодо поважності причин пропуску цього строку, які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи те, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_2 без руху.
Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви громадянина ОСОБА_3 про поновлення строку на скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Позовну заяву громадянина ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Петриківського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною і повернути позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:В. О. Говоруха