Справа № 204/5770/23
Провадження № 2-а/204/53/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
28 липня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Кошелюк Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко Олександра Володимировича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У квітні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко Олександра Володимировича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій позивач просила:
-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії РАП №00206693 від 20.01.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.;
-провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП - закрити;
-стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.;
-стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий змір у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалась на те, що 28 листопада 2022 року інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР Величко В.О. зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Tоyota, д.н.з. НОМЕР_1 , о 09 год. 15 хв. за адресою: м.Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд.102-д, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.122 КУпАП, п.15.10 «д» ПДР України. На лобовому склі залишено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІД №01088885. Проте, копія постанови від 20.01.2023 року серії РАП №00206693 до повідомлення від 28.11.2022 року серії ІД №01088885 отримана на запит адвоката лише 11.04.2023 року. В деталях про суть правопорушення зазначено п. 15.10(д) ПДР: «Стоянка у місцях, де транспортний засіб зробить неможливим рух інших транспортних засобів». Суть правопорушення вказана в повідомленні про постанову не відповідає п. 15.10(д) ПДР, оскільки текст викладений не повному обсязі. Позивач вказує, що вона проживає у багатоквартирному будинку №102-д по пр-т О.Поля у м. Дніпрі, у дворі якого нею було припарковано автомобіль та де відповідачем встановлено її правопорушення, територія якого (двору житлового будинку), відповідно до вимог п. 1.10 ПДР, відноситься до житлової зони. Пунктом 26.2(б) ПДР визначено, що в житловій зоні заборонена стоянка автомобіля, якщо він одночасно ускладнює рух і пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів. Тобто в житловій зоні діють правила паркування відмінні від інших місць. Вказує, що в житловій зоні пішоходам дозволено рухатися по проїжджій частині дороги. Місця для паркування в районі буд. АДРЕСА_1 відсутні, тому позивач припаркувала свій автомобіль у дворі вказаного будинку таким чином, щоб не ускладнювати рух пішоходів та автомобілів. Тому позивач вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови неповно вивчив обставини події, що призвело до прийняття ним необґрунтованого рішення. З цих підстав винесена постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Ухвалою суду від 29 травня 2023 року призначено спрощений порядок розгляду справи без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У встановлений судом строк представником відповідача направлено до суду відзив на позовну заяву, згідно якого останній посилався на безпідставність заявлених позовних вимог; твердження позивача є такими, що не відповідають дійсності та заявлені з метою уникнення від адміністративної відповідальності, а тому, дії інспектора вчинені згідно вимог чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною. Крім того, представником відповідача було наголошено суду, що постанова не була надіслана позивачу рекомендованим листом, оскільки місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , де наразі не працюють відділи поштового зв'язку через тимчасову окупацію міста ворогом. Одночасно з цим, відповідачем надано суду копії фотознімків транспортного засобу позивача в момент вчинення адміністративного правопорушення, зазначені фотознімки, у відповідності до вимог ст.283 КУпАП, розміщено на вебсайті ipkr.dniprorada.gov.ua. Також, як стверджує відповідач, з матеріалів фото фіксації чітко вбачається, що транспортний засіб розташовано безпосередньо на тротуарі, де він створює перешкоду для руху пішоходів.
Представником позивача - адвокатом Онасенко С.Г. на адресу суду було надіслано відповідь на відзив у якому останній наголосив суду, що відповідач у відзиві на позовну заяву уникає констатації факту розташування транспортного засобу позивача на прибудинковій, тобто дворовій території багатоповерхового будинку, що вважається житловою зоною та згідно п.26.1 ПДР України пішоходам дозволяється рухатись у житловій зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині, де вони мають перевагу перед транспортними засобами, що спростовує доводи відповідача про створення позивачем суттєвих перешкод для руху пішоходів.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приписами ч. 1 ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Нормами ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 288 КУпАП, постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Встановлено, що відносно позивача ОСОБА_1 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко В.О. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії РАП №00206693 від 20 січня 2023 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП (а.с.14).
Зі змісту постанови вбачається, що 28 листопада 2022 року о 09 год. 15 хв. транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд.102Д, чим порушено вимоги підпункту «д» пункту 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, в частині заборони стоянки транспортному засобу у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, створить перешкоду для руху пішоходів, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Зазначена постанова була отримана позивачем за адвокатським запитом 11.04.2023 року (а.с.13).
Відповідно до ч.3 ст.286 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
В оскаржуваній постанові зазначено, що фотозйомка (відеозапис) здійснювалась за допомогою технічного засобу Logic Instrument Fieldbook K80V2.
Отже, оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення.
У відповідності до вимог ч.4 ст.283 КУпАП, в постанові та повідомленні до постанови інспектором зазначено відомості про адресу веб-сайту: ipkp.dniprorada.gov.ua, на якому позивач може ознайомитися із зображеннями (фотознімками) транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. Вказані зображення наявні у вільному доступі на сайті відповідача у відповідності до ст. 251 КУпАП є належними доказами, що фіксують і підтверджують вчинення Позивачем адміністративного правопорушення. На підставі саме цих зображень (фотознімків) інспектором проведено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи у відповідності до ст. 245 КУпАП, чим спростовуються доводи позивача про відсутність таких на сайті зображень, а також винесення інспектором постанови за відсутності належних доказів.
Отже, винесення оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення відповідало вимогам закону та повноваженням інспектора з паркування, а також було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.
Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Так, рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28 листопада 2018 року № 1164 «Про уповноваження інспекторів з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів» було уповноважено інспекторів з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 3 статті 122, частинами 1, 2 статті 152- 1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення.
Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Дніпра є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради своїх обов'язків, передбачених Положенням про інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, затвердженого Рішенням Дніпровської міської ради VII скликання від 25 липня 2018 року.
Приписами ч.3 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП визначено, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.
Вимогами п.п. «д» п. 15.10 ПДР визначено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Приписами п. 1.10 ПДР визначено, що житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31. Знак 5.31 «Житлова зона» інформує про в'їзд на територію, де діють особливі умови дорожнього руху, передбачені цими Правилами. Дія знака поширюється на всю позначену ним територію. Окремі дворові території знаком не позначаються, але на таких територіях діють вимоги розділу 26 цих Правил.
Натомість вимогами пп. «б» п. 26. 2 ПДР визначено, що у житловій зоні забороняється стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.
Згідно з вимогами п. 26.1 ПДР, пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.
На підтвердження правомірності спірної постанови відповідач посилається на фотофіксацію вчиненого порушення (а.с.52).
Так, з фотознімків, розміщених на сайті ipkp.dniprorada.gov.ua, що були додатково досліджені судом під час розгляду справи (https://ipkp.dniprorada.gov.ua/postanova), вбачається, що фотофіксація вчиненого порушення виконана з різних ракурсів із зазначенням дати, місця розташування транспортного засобу та географічних координат, що співпадають із вказаними у спірній постанові. Крім того, із фотознімків вбачається, що автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно знаходиться на території двору, що у розумінні п. 1.10 ПДР є житловою зоною. Також, судом вбачається, що вищевказаний автомобіль створює суттєві перешкоди для руху пішоходів, оскільки займає всю ділянку тротуару, що є пішохідною зоною.
Тому, суд доходить висновку, що інспектором з паркування в повній мірі було з'ясовано обставини справи та вірно кваліфіковано дії позивача.
Доводи позивача про відсутність перешкод для руху пішоходів оскільки пішоходам дозволяється рухатись у житловій зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині, де вони мають перевагу перед транспортними засобами, суд не приймає до уваги і вважає це позицією захисту позивача з метою уникнення покарання, враховуючи той факт, що тротуар є пішохідною зоною - район міста або поселення, призначений виключно для пішоходів, де рух усіх або деяких видів автомобілів заборонений.
Оскільки, припаркований позивачем на тротуарі транспортний засіб, з урахуванням вимог п. 26.1 ПДР, унеможливлює рух пішоходів, суд доходить висновку про повне з'ясування відповідачем обставин справи та вірної кваліфікації дій позивача, та, як наслідок, до обґрунтованого притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Доказів на підтвердження пред'явлених вимог та доведеності неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, остання суду не надала, а судом, в ході розгляду справи таких обставин не було встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко В.О. щодо винесення оскаржуваної постанови не є протиправними, а постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії РАП №00206693 від 20.01.2023 року є законною та скасуванню не підлягає. В свою чергу, вимога про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати віднести на рахунок позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 122, 251, 277, 283, 286, 296 КУпАП України, ст. ст. 20, 77, 242-246 КАС України, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Величко Олександра Володимировича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Токар