Справа № 204/6034/23
Провадження № 2/204/2127/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 серпня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Кошелюк Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
У квітні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просила стягнути з нього на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовної заяви, позивач посилалась на те, що сторони з 12.12.2015 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів, у зв'язку із чим позивач вимушена звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.
В судове засідання позивач, її представник не з'явились, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили їх задовольнити, не заперечували проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин; належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не подав відзив; позивач не заперечувала проти такого вирішення справи та ухвалення заочного рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, та у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Встановлено, що 12.12.2015 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12 грудня 2015 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.9).
Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01 червня 2016 року Бабушкінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому в графі «батько» значиться - ОСОБА_2 та у графі «мати» - ОСОБА_1 (а.с.10).
Дитина фактично проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні.
Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року, яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до норм чинного законодавства, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
За змістом ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ч.1-4 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 статті 182 СК України встановлює обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи матеріали справи щодо порядку утримання та способу життя, який склався відносно утримання неповнолітньої дитини сторін, враховуючи, що позивач несе витрати по утриманню дитини і не має достатніх коштів для забезпечення потреб дитини з врахуванням: віку дитини, стану здоров'я, витрат на забезпечення життєдіяльності, підтримання нормального здоров'я та відпочинок, а відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180-184 СК України, ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, а саме з 26.04.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити по справі негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В.Токар