25 серпня 2023 р. справа № 400/8021/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІнгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
провизнання дій неправомірними; скасування арештів
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Гаїбова Р.Е. щодо накладення арешту по завершеним виконавчим провадження ВП № 66373078, ВП № 62461127, ВП № 58298917 на рахунки відкритті в “Monobank” (АТ “Універсал Банк” ЄДРПОУ 21133352) № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 );
- скасувати арешти накладені відповідачем на рахунки відкритті в “Monobank” (АТ “Універсал Банк” ЄДРПОУ 21133352) № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно наклав арешт коштів на банківські рахунки позивача після завершення виконавчих проваджень, такі дії є протиправними, а арешт підлягає скасуванню.
Позовна заява залишалась без руху.
Ухвалою від 24.07.23 р. суд визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача з позовною заявою до адміністративного суду та поновити його, відкрив провадження у даній справі та постановив розглядати справу з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 КАС України.
Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на виконанні у відповідача перебувало зведене виконавче провадження, державний виконавець мав право та був зобов'язаний винести постанови про арешт коштів боржника під час виконавчих проваджень, діяв в межах наданих йому повноважень визначених Закону України «Про виконавче провадження». Також, відповідача зазначив, що повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна боржника, накладеного в межах виконавчого провадження. Відповідач повідомив, що станом на 09.08.23 р. від сторін виконавчого провадження не надходило письмового повідомлення про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником, у зв'язку з чим підстави для зняття арешту відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні. Також, відповідач зазначив, що твердження позивача про накладення арешту після завершення виконавчих проваджень не відповідає дійсності, адже після повернення виконавчих листів стягувачу постанови про арешт коштів не виносились.
Суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
На виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження № 64940250 до складу якого входили наступні виконавчі провадження:
- № 66373078 відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.08.21 р. на підставі вимоги Ф-1399-25-У, виданої 15.02.21 р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки, штрафу, пені в сумі 2 200 грн.
04.08.21 р. державним виконавцем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 203,38 грн та постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 220 грн.
24.12.21 р. керуючись п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
- № 62461127 відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.07.20 р. на підставі вимоги № Ф-1399-25У, виданої 14.02.20 р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки, штрафу, пені в сумі 13 473,90 грн.
03.07.20 р. державним виконавцем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 203,38 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 347,39 грн.
24.12.21 р. керуючись п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
- № 58298917 відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.02.19 р. на підставі вимоги № ф-1399-25-у виданої 08.11.18 р. ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки, штрафу, пені в сумі 32 826,19 грн.
06.02.19 р державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 3 282,61 грн.
24.12.21 р. на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Також, державним виконавцем Гаїбовим Р.Е. були винесені:
- 08.11.19 р. постанова про арешт коштів боржника № 58298917 та направлена поштовим відправленням до банківських установ: Миколаївське РУ "Приватбанк", Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль", Філія - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" АТ "ПУМБ", "Універсал Банк" до виконання.
- 23.03.21 р. постанова про арешт коштів боржника № 58298917 та за допомогою електронно цифрового підпису направлена до банківських установ: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "Універсал Банк", Акціонерне товариство "ОКСІ банк", "Акціонерне товариство "ТАСкомбанк", "Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток", Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" до виконання.
- 22.11.21 р. постанова про арешт коштів боржника № 58298917 в рамках зведеного виконавчого провадження № 58298917 та за допомогою електронно цифрового підпису направлена до банківських установ: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "ОКСІ банк", "Акціонерне товариство "ТАСкомбанк", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", "Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток", Акціонерне товариство "ПроКредит Банк", Акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Львів", Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», Акціонерне товариство "ОТП БАНК", Акціонерне товариство "Ідея Банк", Акціонерне товариство "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", Акціонерне товариство "БАНК АВАНГАРД".
Через отримання сповіщення від “Monobank” про накладення арешту на рахунки № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), позивач звернувся 07.06.23 р. із заявою до відповідача, в якій просив пояснити підставу накладення арешту у червні 2023 р. по завершеним виконавчим провадженням.
21.06.23 р. від відповідача на адресу позивача надійшла відповідь, в якій зазначено, що у відповідача у відношенні позивача перебувало зведене виконавче провадження, в яке входило три виконавчих провадження і в межах яких 08.11.19 р. та 23.03.21 р. були винесені постанови про арешт коштів боржника. Для зняття арешту з коштів необхідно сплатити заборгованість по виконавчим провадженням, а також виконавчий збір і витрати виконавчого провадження.
Позивач вважаючи, що арешт на його рахунки накладено після завершення виконавчих проваджень, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16 р. №1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню.
У статті 10 Закону № 1404-VIII визначено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Так, згідно із частинами 1, 2 ст. 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За приписами частин 3, 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII (в редакції, яка діяла на момент повернення виконавчого документа стягувачу), у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 р. у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.
Указаний механізм запроваджено законодавцем із метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Втім наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 3 лютого 2023 р. у справі № 639/858/21, від 7 липня 2021 р. у справі № 2-356/12, від 3 листопада 2021 р. у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 р. у справі № 645/6694/15, від 9 січня 2023 р. у справі № 2-3600/09, провадження № 61-12406св21, від 18 січня 2023 р. у справі № 127/1547/14-ц.
З огляду на зазначене, одночасному врахуванню підлягає й те, що відповідно до частин 1, 5 ст. 12 Закону №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Згідно обставин справи, виконавчі документи, за яким стягувачем є державний орган, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 цього Закону повернуто державним виконавцем 24.12.21 р.
В силу положень ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII, повторне пред'явлення виконавчого документа може бути реалізовано у строк до 24.03.22 р., що також відповідає роз'ясненню державного виконавця у відповідних постановах.
Як не заперечується учасниками та підтверджується відомостями з Реєстру виконавчих проваджень, орган стягнення правом на повторне звернення із виконавчим документом не скористався, виконавче провадження з приводу виконання постанови податкового органу на момент виникнення спірних правовідносин не здійснюється.
З огляду на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання виконавчого документа, на момент виникнення спірних правовідносин виконавче провадження не здійснюється, тому суд дійшов висновку про те, що повідомлені позивачем обставини давали державному виконавцю правові підстави для вирішення в установленому порядку питання щодо зняття арешту з коштів боржника, накладеного у межах відповідних виконавчих проваджень.
Позивач просить суд, зокрема скасувати арешти накладені відповідачем на рахунки відкритті в “Monobank” (АТ “Універсал Банк” ЄДРПОУ 21133352) № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача зняти арешт з коштів позивача, накладений постановою про арешт коштів боржника № 58298917 від 08.11.19 р., постановою про арешт коштів боржника № 58298917 від 23.03.21 р., постановою про арешт коштів боржника № 58298917 від 22.11.21 р., у тому числі з рахунків в “Monobank” (АТ “Універсал Банк” ЄДРПОУ 21133352) № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ).
При цьому, не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправними дій державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Гаїбова Р.Е. щодо накладення арешту по завершеним виконавчим провадження ВП № 66373078, ВП № 62461127, ВП № 58298917, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено винесення відповідачем постанов про накладення арешту на кошти боржника після винесення постанов про повернення виконавчих листів по зазначеним виконавчим провадженням.
З огляду на зазначене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовими витрати у даній справі є судовий збір, сплачений позивачем в сумі 1 073,60 грн, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню підлягає судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 34993225), задовольнити частково.
2. Зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 34993225) зняти арешт з коштів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), накладений постановою про арешт коштів боржника № 58298917 від 08.11.19 р., постановою про арешт коштів боржника № 58298917 від 23.03.21 р., постановою про арешт коштів боржника № 58298917 від 22.11.21 р., у тому числі з рахунків в “Monobank” (АТ “Універсал Банк” ЄДРПОУ 21133352) № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ).
3. Відмовити у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Гаїбова Р.Е. щодо накладення арешту по завершеним виконавчим провадження ВП № 66373078, ВП № 62461127, ВП № 58298917 на рахунки відкритті в “Monobank” (АТ “Універсал Банк” ЄДРПОУ 21133352) № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) рахунок “Є підтримка” та на рахунок № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 34993225) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз