24 серпня 2023 р. № 400/6667/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Центрального районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки міста Миколаєва, вул. Шевченка, 45, м. Миколаїв, 54005,
про:визнання протиправним та скасування висновку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального районного територіального центра комплектування та соціальної підтримки міста Миколаєва, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії щодо придатності до несення військової служби та мобілізацію ОСОБА_1 , 1987 року народження.
Ухвалою від 09.06.2023 року позовну заяву залишено без руху.
23 серпня 2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Центральному районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки міста Миколаєва вчиняти дії, направлені на мобілізацію ОСОБА_1 , до моменту винесення рішення у спарві.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що станом на теперішній час виникла необхідність забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії, направлені на мобілізацію. Крім того, заява обгрунтована медичною документацією, з якої вбачається, що якщо на стадії судового розгляду позивача буде мобілізовано та направлено до учбового центру або військової частини, це значно погірше його стан здоров'я та призведе до загострення його хронічного захворювання.
Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову та додатків наданих до позову, суд не вбачає належних доказів того, що відповідачем звернуто оскржувану постанову до виконання в примусовому порядку.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного належного доказу про те, що відповідачем вчинено дій щодо мобілізації позивача.
Таким чином, суд вважає що позивач звернувся до суду з відповідною заявою передчасно.
При цьому, наявність очевидних ознак протиправності висновку відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих