про повернення позовної заяви
25 серпня 2023 р. Справа № 120/11675/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в місті Вінниці матеріали позовної заяви Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
31.07.2023 поштою до суду надійшла позовна заява Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних сил в період з 17.08.2017 по 11.11.2021 на посаді курсанта. Після розірвання контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на його утримання під час навчання, однак станом на день подання позову добровільне відшкодування витрат не відбулося, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з цим позовом.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 04.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з вручення (отримання) копії ухвали шляхом подання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
23.08.2023 поштою до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. У заяві позивач фактично повторює причини, наведені раніше, і вказує на те, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 120/18284/21-а було дійсно повернуто позовну заяву університету через відсутність коштів на сплату судового збору. Університет спланував свою роботу так, щоб сля отримання матеріалів позовної заяви найближчим часом подати адміністративний позов заново. Однак 24.02.2022, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, було оголошено військовий стан і усі військовослужбовці університету були залучені до оборони міста Харкова, що підтверджується відповідною довідкою угруповання військ "Харків" № 2/487 від 31.05.2022. Відтак, на думку позивача, строк звернення до суду з цим позовом пропущений з поважних причин.
Вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В даному ж випадку, спір виник з приводу відповідальності за невиконання договору підготовки курсанта, що призвело до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, а тому відповідний спір стосується проходження публічної служби, навіть якщо притягнення особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувалося після звільнення особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 та багато інших рішеннях Верховного Суду.
Отже, ця справа відноситься до категорії адміністративних справ, для яких частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений місячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та спонукати їх до своєчасного виконання визначених КАС України та іншими законами певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Передбачений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Судом встановлено, що 11.11.2021 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) № 260 від 10.11.2021.
10.11.2021 відповідач ознайомився із загальним розрахунком відшкодування витрат, пов'язаних з утримання курсанта, за № 840 від 09.11.2021. Водночас відповідачу встановлено 15-денний строк для добровільного відшкодування витрат, який обчислюється від дати видання наказу про відрахування курсанта.
Оскільки в добровільному порядку відповідач витрат не відшкодував, університет вирішив звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд зауважує, що з огляду на встановлений відповідачу строк для добровільного відшкодування витрат, строк звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом завершився ще у грудні 2021 року.
При цьому, як встановлено судом, позивач вже звертався до Вінницького окружного адміністративного суду, але його позовну заяву було повернуто ухвалою від 17.01.2022 у справі № 120/19284/21-а з підстав неусунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху (через несплату судового збору у передбачених законом порядку і розмірі).
Відтак це звернення позивача до суду є повторним, але зважаючи на дату такого повторного звернення (матеріали позовної заяви для відправлення у суд здано на пошту 11.07.2023) позивач у понад 16 разів!!! пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду.
Суд ще раз наголошує на тому, що незалежно від того, що позивач раніше вже звертався до суду, але його позовну заяву було повернуто, строк звернення до суду підлягає обчислення саме з моменту виникнення у позивача, як суб'єкта владних повноважень, підстав для звернення до суду з цим позовом і цей строк, як вже зазначено вище, пропущено позивачем у багато разів.
Верховний Суд у постанові № 225/2738/16-а від 26.01.2021 зазначив, що відсутність у суб'єкта владних повноважень необхідного фінансування з державного бюджету для сплати судового збору не є підставою для поновлення процесуального строку.
А у постанові № 640/3393/19 від 28.04.2021 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що внутріші процедури виділення коштів на сплату судового збору державним органом влади (державною установою, організацією) не впливають на перебіг процесуальних строків та не продовжують їх. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку реалізовувати своє право. У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "...підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…". Тобто виходячи з принципу "належного урядування" державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи.
Враховуючи наведене, суд констатує, що станом на дату введення в Україні воєнного стану позивач-суб'єкт владних повноважень істотно пропустив встановлений законом строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Отже, посилання позивача на введення в Україні воєнного стану та залучення університету до складу сил оборони міста Харкова апріорі не може бути свідченням поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач пропустив такий строк вже на дату введення воєнного стану.
Разом з тим суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і його дія триває дотепер.
Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 11.07.2023 (дата передання позовної заяви на пошту) в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За змістом статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Вінницької та Харківської областей, могло об'єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов'яаний довести існування таких об'єктивних перешкод.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично завадили вчасно виконати процесуальну дію.
Позивач посилається на залучення Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуби з 25.04.2022 до складу сил угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який входить до складу ОУВ "СЛОБОДА" та приймає безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Разом з тим суд враховує, що позивач подав адміністративний позов лише у липні 2023 року, тобто майже через півтора роки після введення в Україні воєнного стану.
Водночас позивач не навів конкретних обставин та не надав конкретних доказів, які б підтверджували неможливість подання ним адміністративного позову раніше протягом дії воєнного стану, зважаючи на те, що законом установлено місячний строк звернення до суду у справах цієї категорії, який закінчився ще до введення воєнного стану.
Отже, суд доходить висновку, що позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв'язок, що і спричинило звернення позивача до суду із такої суттєвою затримкою.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Верховний Суд у своєму рішенні, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а вказав на те, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
В даному ж випадку, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного (без невиправданих волікань) вчинення дій щодо звернення до суду з цим позовом позивачем суду не наведено.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не може бути задоволеною, оскільки це призведе до нехтування принципом правової визначеності, як складового елемента верховенства права, та порушить права та інтереси фізичної особи у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Таким чином, враховуючи те, що суб'єкт владних повноважень подав позов після закінчення строку, встановленого законом та при цьому не навів поважних причин його пропущення та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд
Позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - повернути позивачу-суб'єкту владних повноважень разом з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сало Павло Ігорович