Справа № 369/8428/23
Провадження №2-во/369/170/23
25.08.2023 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про виправлення описки в рішенні суду від 31.07.2023 року у цивільній справі № 369/8428/23 за спільною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
31.07.2023 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у цивільній справі № 369/8428/23 ухвалено спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 17.01.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 62.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Суд встановив, що при підготовці друкованого тексту рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.07.2023 року у цивільній справі № 369/8428/23, допущено описку, а саме у мотивувальній частині рішення не вірно зазначено - «Судом встановлено, що заявники намірів поновлювати шлюбні стосунки та примиритись не мають, місце проживання спільного сина заявників, згідно договору визначено з матір'ю», замість вірного - «Судом встановлено, що заявники намірів поновлювати шлюбні стосунки та примиритись не мають».
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова, тощо) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права.
Суд, користуючись таким правом, вважає за можливе виправити технічні описки.
Керуючись ст. ст. 269, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Виправити описку, допущену в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.07.2023 року у цивільній справі № 369/8428/23 за спільною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а саме у мотивувальній частині рішення зазначити вірно - «Судом встановлено, що заявники намірів поновлювати шлюбні стосунки та примиритись не мають», замість не вірно зазначеного - «Судом встановлено, що заявники намірів поновлювати шлюбні стосунки та примиритись не мають, місце проживання спільного сина заявників, згідно договору визначено з матір'ю».
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Суддя А.В. Янченко