Справа № 161/13211/23
Провадження № 1-кп/161/1297/23
м. Луцьк 25 серпня 2023 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017030000000277, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 07.08.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ковель Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 ,українця, гр. України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді директора ТзОВ «Шинака-Україна», не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,
Встановлено, що ОСОБА_4 / згідно наказу №2 від 07.05.2002/ приступив до виконання обов'язків директора Спільного українсько-польського підприємства «Шинака-Україна» з 07.05.2002 року.
Відповідно до п.4.1-4.9 посадової інструкції директора СП ТзОВ «Шинака-Україна», з якою ОСОБА_4 ознайомлений 07.04.2006, останній зобов'язаний: керувати відповідно до чинного законодавства виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю підприємства, несучи всю повноту відповідальності за наслідки прийнятих рішень, схоронність і ефективність використання майна підприємства, а також фінансово-господарські результати його діяльності; організовувати роботу й ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів, цехів і виробничих одиниць, направляє їх діяльність на розвиток і удосконалювання виробництва з обліком соціальних і ринкових пріоритетів, підвищення ефективності роботи підприємства, ріст обсягів збуту продукції і збільшення прибутку, якості і конкурентоздатності виробленої продукції, її відповідність світовим стандартам з метою завоювання вітчизняного і закордонного ринку і задоволення потреб населення у відповідних видах вітчизняної продукції; забезпечувати виконання підприємством усього зобов'язання перед регіональним і місцевим бюджетами, державними позабюджетними соціальними фондами, постачальниками, замовниками і кредиторами, включаючи установи банку, а також господарських і трудових договорів (контрактів і бізнес-планів); організовувати виробничо-господарську діяльність на основі широкого використання новітньої техніки і технології, прогресивних форм керування й організації праці, науково обґрунтованих нормативів матеріальних, фінансових і трудових витрат, вивчення кон'юнктури і передового досвіду (вітчизняного і закордонного) з метою всілякого підвищення технічного рівня і якості продукції (послуг), економічної ефективності її виробництва, раціонального використання виробничих резервів і ощадливої витрати усіх видів ресурсів; вживати заходи по забезпеченню підприємства кваліфікованими кадрами, раціонального використання і розвитку їх професійних знань і досвіду, створення безпечних і сприятливих для життя і здоров'я умов праці, дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища; забезпечувати правильне сполучення економічних і адміністративних методів керівництва, єдиноначальності і колегіальності в обговоренні і рішенні питань, матеріальних стимулів підвищення ефективності виробництва, застосування принципу матеріальної зацікавленості і відповідальності кожного працівника за доручену йому справу і результати роботи всього колективу, виплату заробітної плати у встановлений термін; разом із трудовим колективом і профспілковими організаціями забезпечувати на основі принципів соціального партнерства розробку, укладання і виконання колективного договору, дотримання трудової дисципліни, сприяти розвитку трудової мотивації, ініціативи й активності робітників та службовців підприємства; вирішувати питання, що стосується фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності підприємства, у межах наданих йому законодавством прав, доручати введення окремих напрямків діяльності іншими посадовим особам - заступникам директора, керівникам виробничих одиниць і філій підприємств, а також функціональних і виробничих підрозділів; забезпечувати дотримання законності в діяльності підприємства і здійсненні його господарсько-економічних зв'язків, використання правових засобів для фінансового керування і функціонування в ринкових умовах, зміцнення договірної і фінансової дисципліни, регулювання соціально-трудових відносин, забезпечення інвестиційної привабливості підприємства з метою підтримки і розширення масштабів підприємницької діяльності. Відповідно до п.6.14 Статуту ТзОВ «Шинака-Україна» (нова редакція), затвердженого зборами учасників СП ТОВ «Шинака-Україна» (протокол №2/14 від 08.05.2014 року), директор Товариства: здійснює оперативне керівництво поточними справами Товариства; представляє без довіреності інтереси Товариства у взаємовідносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями, державними органами, громадянами, іноземними контрагентами та виконує інші дії від імені Товариства; від імені Товариства без довіреності укладає угоди (договори, контракти), однією з сторін яких є Товариство; вчиняє юридичні дії від імені Товариства, дає доручення, відкриває та використовує рахунки Товариства в установах банків; призначає на посаду та звільняє з посади своїх заступників, керівників, спеціалістів підрозділу апарату управління та структурних підрозділів, працівників Товариства; затверджує Правила внутрішнього трудового розпорядку; вирішує інші питання, які не входять до виключної компетенції Загальних зборів Учасників.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи наділеним повноваженнями щодо керування господарською діяльністю підприємства та розпоряджання коштами вказаного підприємства, постійно обіймаючи на підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являється службовою особою відповідно до вимог частини 3 статті 18 КК України та примітки 1 ст. 364 КК України.
Так, за результатами проведеної процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти між ТзОВ «Шинака-Україна», в особі директора ОСОБА_4 та управлінням капітального будівництва Луцької міської ради, в особі директора ОСОБА_7 , укладено договір № 19 від 05.08.2014 на виконання робіт з «Будівництва мереж водовідведення на Львівському масиві» на загальну суму 7,9 млн. грн. (далі - Договір).
Предметом Договору є: «п. 2.2. В порядку та на умовах, визначених цим договором, Підрядник зобов'язується на свій розсуд по завданню Замовника і за його рахунок виконати роботи по (код за ДК 016-2010:43.29.1-роботи будівельно-монтажні, інші) «Будівництва мереж водовідведення на Львівському масиві», а Замовник зобов'язується надати Підряднику затверджену проектну та дозвільну документацію, прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору».
Крім того, робочим проектом по об'єкту «Будівництво мереж водовідведення на Львівському масиві в м. Луцьку» передбачено встановлення дизельної електростанції на автомобільному причепі (як запасний варіант на випадок відсутності електропостачання). Так, з метою виконання вищевказаних умов робочого проекту по об'єкту «Будівництво мереж водовідведення на Львівському масиві в м. Луцьку» між ТзОВ «Монтажне підприємство «Електросервіс», в особі директора ОСОБА_8 (Продавець) та ТзОВ «Шинака-Україна», в особі директора ОСОБА_4 (Покупець), було укладено Договір поставки від 18 листопада 2015 року №23/10-МП. Згідно специфікації (Додаток №1 до дог. №23/10-МП від 18.11.2015), яка є невід'ємною частиною Договору поставки, передбачено передання матеріалів та обладнання, зокрема: п.13 Дизель-генератор Wilson P33-3 на автомобільному причепі ПР в кількості 1 комплект.
В подальшому, відповідно до Видаткової накладної №РН-0000025 від 30 грудня 2015 року ТзОВ «МП «Електросервіс» поставило ТзОВ «Шинака-Україна» дизель-генератор Wilson P33-3 на автомобільному причепі ПР, що не відповідає дійсності. Оскільки, відповідно до Акту від 07.07.2016 №060-28/9 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Луцької міської ради за період з 01.01.2014 по 01.04.2016, що була проведена з 08.04.2016 по 07.07.2016, встановлено, що дизель-генератор Wilson P33-3 на час проведення контрольного заходу, був встановлений на причепі марки «ТА-НО», модель VO-2515, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який ТзОВ «ВП «Електросервіс» придбало 10 червня 2016 року за 25 500 гривень у ПП «ТА-НО Трейлерх Україна».
Таким чином, ОСОБА_4 , 25.12.2015, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в невстановленому місці, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, діючи недбало, тобто не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та не передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, не переконавшись в повноті виконання умов договору, підписав та скріпив печаткою ТзОВ «Шинака-Україна» офіційні документи - Акт №10 приймання виконаних робіт за грудень 2015 року та Акт №10/1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додатково до Акту №10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року) на виконання робіт з «Будівництва мереж водовідведення на Львівському масиві», що не відповідало дійсності, оскільки на момент підписання актів причіп був відсутній.
В подальшому, Акт №10 приймання виконаних робіт за грудень 2015 року та Акт №10/1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додатково до Акту №10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року) (примірна форма №КБ-2в) були подані Управлінням капітального будівництва Луцької міської ради до Управління Державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинської області 28.12.2015, що стало підставою для безпідставного перерахування бюджетних коштів за фактично не виконані роботи в сумі 161 000 гривень, що становить 264 (161 000 : 609) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та згідно примітки 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що внаслідок неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст.367 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подала суду письмове клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України та закриття даного кримінального провадження.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, який вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, однак просив звільнити його від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України та закрити дане кримінальне провадження, думку захисника, яка повністю підтримали заявлене клопотання, думку прокурора, який не заперечував щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності, думку представника потерпілого, який покладався на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження №42017030000000277, що подані прокурором, суд прийшов до висновку про доцільність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 п.3 ст. 49 КК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Згідно ч.1 п.3 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, з моменту вчинення ним останнього за часом злочину (грудень 2015) минуло більше 5 років, безпосередньо у судовому засіданні захисник заявила клопотання, яке підтримав обвинувачений про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався, окрім того, обвинувачений не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ч.1 п.3 ст.49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вимоги ст.ст. 128-129 КПК України, суд роз'яснює цивільному позивачу право на пред'явлення позовних вимог до обвинуваченого ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства та залишає позов, який був пред'явлений в даному кримінальному провадженні, без розгляду.
Відповідно до висновку викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року № 203/241/17 (51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином, процесуальні витрати за проведення судових експертиз у даному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений на майно, (ухвала слідчого судді від 08.08.2022), відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати.
Керуючись ст.ст. 284, 129, 372 КПК України, на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, суд,
Кримінальне провадження №42017030000000277 відносно ОСОБА_4 закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі ч.1 п.3 ст.49 КК України.
Цивільний позов Луцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні №42017030000000277 віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений на майно згідно ухвали слідчого судді від 08.08.2022, - скасувати.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1