25 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/17615/20
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Малашенкової Т. М. (головуючої), Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Пєскова В. Г., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду cправи №910/17615/20
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України», скаржник)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023
у справі №910/17615/20
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»
про стягнення 1 983 151 348,29 грн,
1. Ухвалою від 15.08.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліною С. В. - головуючої, Кібенко О. Р., Кролевець О. А. справу №910/17615/20 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Мотиви для передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
3. Зазначена ухвала від 15.08.2023 мотивована тим, що ключовим доводом касаційної скарги є відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №640/3438/21 за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і нечинним абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу».
4. Відповідач, в свою чергу, стверджує, що об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №640/3438/21 полягає у тому, що суд самостійно не може встановити факт чинності або нечинності вказаної постанови Кабінету Міністрів України, вказуючи, зокрема, на те, що у справах №904/1210/18 та №908/2422/20, які є подібними з цією справою, Верховний Суд підтримав необхідність їх зупинення до вирішення справи №640/3438/21.
5. Колегія суддів у цій справі відзначає, що, вирішуючи питання зупинення провадження у справі №904/1210/18 (предметом спору є вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 124 155 033, 81 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу) та у справі №908/2422/20 (предметом спору є вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з ТОВ «Запоріжгаз збут» 910 376 054, 27 грн основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу), Верховний Суд погодився з висновками апеляційних судів про те, що у справі №640/3438/21 будуть встановлені обставини, які не можуть бути встановлені у даній справі з огляду на обмеженість юрисдикції господарського суду, а відтак результати розгляду адміністративним судом вказаної справи (предметом розгляду в якій є вимоги щодо визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №143) матимуть істотне значення для розгляду цих господарських справ, зокрема щодо підставності проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат у справі №904/1210/18 та правильності проведеного позивачем нарахування суми основного боргу у справі №908/2422/20.
6. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від наведених висновків (позиції щодо правильності зупинення провадження у справах про стягнення заборгованості та/або пені, 3% річних та інфляційних втрат до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/3438/21), викладених у вищезгаданих постановах, з огляду на таке.
7. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
8. Нормами пункту 4 частини першої статті 229 ГПК встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
9. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
10. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
11. Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК) (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
12. За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
13. Під неможливістю розгляду справи варто розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
14. У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК за вимогами статей 238 та 282 цього Кодексу у мотивувальній частині судового рішення повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків суду при ухваленні такого судового рішення (подібний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у cправі №908/2287/17 та постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №904/4233/18).
15. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з'ясовувати: 1) як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (подібний правовий висновок викладено у постановах від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17, від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20).
16. Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).
17. Таким чином, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв'язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.
18. Зупиняючи апеляційне провадження як у цій справі №910/17615/20, так й у справах №904/1210/18 та №908/2422/20, з висновками про що погодився Верховний Суд у своїх постановах від 11.10.2021 та від 27.10.2021 відповідно, апеляційні суди виходили з того, що АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі №640/3438/21, наразі розгляд справи №640/3438/21 триває.
19. Зважаючи на вказане, апеляційні суди, з якими у справах №904/1210/18 та №908/2422/20 погодився Верховний Суд, зазначили, що підставність та правильність проведених позивачем розрахунків (суми основного боргу та/або нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат) залежить від вирішення питання правомірності та чинності абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143, у зв'язку з чим вважали наявними підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/3438/21.
20. Проте, колегія суддів вважає, що наведене не може свідчити про об'єктивну неможливість розгляду справи про стягнення АТ «НАК «Нафтогаз України» заборгованості за договорами купівлі-продажу природного газу та/або пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань до вирішення іншої справи №640/3438/21, оскільки підставами зупинення у такому випадку може бути неможливість суду встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів, неможливість здійснити перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, відповідно до викладених у ньому висновків.
21. Вирішення судом питання про зупинення провадження необхідно здійснювати з урахуванням предмета та підстав позову, зокрема у цьому випадку варто враховувати: (1) встановлені судом обставини та підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості та/або нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат, зважаючи на укладений сторонами договір купівлі-продажу природного газу, з урахуванням додаткових угод до нього, та актів приймання передачі природного газу; (2) здійснення позивачем відповідних нарахувань з урахуванням абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 та необхідність застосування цієї постанови до спірних правовідносин сторін (рішення у цій справі №910/17615/20 не містить посилання на те, що розрахунок заборгованості здійснено позивачем з урахуванням цієї постанови та/або про необхідність її зменшення на підставі її положень; відповідні обставини не були встановлені й апеляційним судом).
22. Відтак, на думку колегії суддів Верховного Суду апеляційний суд, при перегляді справи, також повинен був проаналізувати зазначені відповідачем підстави в обґрунтування необхідності застосування до спірних правовідносин абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143, з урахуванням здійсненої відповідно до статті 86 ГПК оцінки наявних у справі доказів на предмет можливості встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
23. Колегія суддів Верховного Суду, зважаючи на предмет позову у цій справі виходить з того, що предметом дослідження є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу та додаткових угод до нього. Отже, встановленню підлягали саме обставини невиконання (неналежного виконання у випадку заявлення вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат) відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, які апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК може встановити на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті. На думку, колегії суддів, питання чинності абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 не підпадає під визначення «обставин», які встановлюються іншим судом, а стосується виключно застосування норми права до спірних відносин. Застосування цієї чинної на час перегляду справи постанови до спірних правовідносин сторін відноситься до компетенції суду, який вправі (зобов'язаний) самостійно встановити, чи розповсюджується її дія на спірні відносини. На переконання колегії суддів, наявність спору стосовно правомірності абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
24. Водночас у випадку встановлення апеляційним судом, за результатами повного та об'єктивного розгляду справи, наявності підстав для застосування до спірних відносин абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019 та його подальшого визнання протиправним та нечинним в межах справи №640/3438/21, сторони не позбавлені права у встановленому процесуальним законодавством порядку звернутись з відповідною заявою до суду про перегляд винесених судових рішень за нововиявленими обставинами за правилами, встановленими статтею 320 ГПК.
25. Отже, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку (позиції щодо зупинення провадження), що міститься у постановах від 11.10.2021 у справі №904/1210/18 та від 27.10.2021 у справі №908/2422/20 з вищенаведених підстав, а також, враховуючи наявність протилежної позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.09.2022 у справі №903/834/20 (у справі за подібних правовідносин та правового регулювання було задоволено касаційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України»; скасовано ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №903/834/20, справу передано до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду), щодо правомірності зупинення провадження у справі у подібних правовідносинах до вирішення справи №640/3438/21, предметом розгляду якої є протиправність та нечинність абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143.
26. Мотиви, з яких виходить об'єднана палата Касаційного господарського суду.
27. Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
28. Щодо подібності правовідносин таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
29. Враховуючи наведене вище та беручи до увагу, що неподібність правовідносин у справі №910/17615/20 та у справах №904/1210/18 та №908/2422/20 не очевидна, а доводи викладені в ухвалі Суду від 15.08.2023 у справі №910/17615/20 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не є вочевидь неприйнятними, а відтак справа №910/17615/20 підлягає прийняттю до розгляду, відповідно до частини другої статті 302 ГПК України.
30. Відповідно до частини п'ятої статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 314, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Прийняти до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/17615/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Т. Малашенкова
Судді І. Булгакова
О. Васьковський
Т. Дроботова
О. Кібенко
В. Пєсков
Л. Рогач
Ю. Чумак