Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 922/467/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Катречко Д.С.
розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області, майдан Героїв Небесної Сотні, 4, м. Харків, 61001
до 1. Харківської міської ради, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, майдан Конституції, 16, м. Харків, 61003 3. Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни, АДРЕСА_1
про визнання незаконним та скасування рішення
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
відповідача 3 (заявника): Шамраєв М.Є. (представник).
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 - Харківської міської ради, відповідача 2 - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, відповідача 3 - фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про:
- визнання незаконним та скасування пункті 21 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 року № 1008/18;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.08.2018 року № 5627-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 1287 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 28748602 від 01.11.2018 року;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Нагорну Світлану Михайлівну повернути територіальній громаді приміщення підвалу «І, ІІ загальною площею 70, 7 кв.м. в житловому будинку літ. «А-14», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 165, корпус 1, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області 04.08.2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 21 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 року № 1008/18. Визнано недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.08.2018 року № 5627-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Нагорною Світланою Михайлівною, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 1287 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 28748602 від 01.11.2018 року. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Нагорну Світлану Михайлівну повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ загальною площею 70,7 кв.м. в житловому будинку літ. “А-14”, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 165, корпус 1, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення. Стягнути з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області - 2 300,67 грн. судового збору. Стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області - 2 300,67 грн. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Нагорної Світлани Михайлівни на користь прокуратури Харківської області - 2 300, 67 грн. судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року у справі № 922/467/20 залишено без змін.
16.04.2021 року Господарським судом Харківської області на виконання рішення суду видано відповідні накази.
Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року та на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року у справі № 922/467/20.
25.07.2023 року до Господарського суду надійшла заява від Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни (вх. № 8) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник, просить суд, прийняти заяву до розгляду. Переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.20220 року за нововиявленими обставинами. За результатами перегляду за нововиявленими обставинами скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.20220 року та застосувати до вимог прокурора позовну давність, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи - підприємця Нагарної С.М. Покласти судові витрати на позивача.
Ухвалою суду від 27.07.2023 року заяву (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами залишено без руху. Встановлено Фізичній особі - підприємцю Нагорній Світлані Михайлівні строк на усунення недоліків заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
08.08.2023 року від Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 21038) про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.08.2023 року відкрито провадження за заявою (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.20220 року за нововиявленими обставинам. Розгляд заяви (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинам призначено на "23" серпня 2023 р. о(б) 09:45 год. Запропоновано сторонам надати письмові пояснення стосовно заяви (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.20220 року за нововиявленими обставинам у строк по 22.08.2023 року. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
18.08.2023 року від фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 21941 від 17.08.2023 року) про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 18.08.2023 року заяву (вх. № 21941 від 17.08.2023 року) фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Ухвалено провести судове засідання, призначене на "23" серпня 2023 р. о(б) 09:45 год. за наявності технічної можливості, провести в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).
22.08.2023 року від Харківської міської ради через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 22420/23) про відкладення розгляду справи, у якому останній просить суд, прийняти клопотання та розглянути його. Задовольнити клопотання та відкласти розгляд заяви на інший час та дату. Про дату та час наступного судового засідання повідомити Харківську міську раду.
Уповноважені представники прокурора, відповідача 1, відповідача 2 у призначене судове засідання з'явились, про час та місце розгляду заяви у справі, повідомлені, про що свідчить направлення на адресу останніх, копії ухвали суду від 09.08.2023 року.
Присутній у судовому засіданні представник заявника (відповідача 3) підтримав надану до суду заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та просив суд її задовольнити з підстав викладених у даній заяві.
Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання (вх. № 22420/23 від 22.08.2023 року) Харківської міської ради про відкладення розгляду справи, дійшов до висновку про відмову у її задоволенні, оскільки відповідна заява є необґрунтованою та відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Таким чином, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи, що не позбавляє права відповідача 1 направити у судове засідання іншого представника.
Розглянувши заяву (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинам, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши пояснення представника заявника, судом встановлено наступне.
В обґрунтування наданої заяви заявник зазначає, що як стало відомо заявнику після отримання копії матеріалів приватизаційної справи 20.06.2023 року, наданих на адвокатський запит, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, приватизація нежитлових підвальних підвалу № I, II загальною площею 70. 7 кв.м в житловому будинку літ. «А-14», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 165, корпус 1. завершувалась за Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна» (далі Закон 2269), який набув чинності 07.03.2018 року.
Вищевказане за твердженнями заявник а підтверджується, зокрема наказом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради № 526 від 08.11.2018 року, із змісту якого вбачається, що він прийнятий на підставі Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»
Також зазначає, що за інформацією Управління приватизаційні справи були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 року у справі № 639/687/19. Натомість прокурор зазначених документів всупереч вимогам пунктів 2, 4, 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України до справи не подав.
За твердженнями заявника, як визначено частиною 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону 2269 приватизація (продаж) об'єктів щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону. При цьому відповідно до частини 2 статті 30 Закону 2269 строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
Оскаржений прокурором договір купівлі-продажу укладений 22.08.2018 року. Як убачається із матеріалів справи, прокурор довідався про укладення указаного договору після 06.02.2019 року, коли правоохоронними органами в рамках кримінального провадження №42017221080000002 було проведено виїмку на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 року у справі № 639/687/19.
Отже строк позовної давності за вимогою прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.08.2018 року № 5627-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Нагорною С.М.. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований у реєстрі за N№1287. сплив 06.05.2019 року. Натомість прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі у лютому 2020 року, тобто після спливу позовної давності.
На думку заявника, вищевказані обставини є доказом існування нових обставин, та безперечно мають істотне значення для справи, адже сплив строку позовної давності за вимогою прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу є підставою для відмови у її задоволенні. Водночас вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов'язання ФОП Нагорну С.М. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення є похідними від вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу, відтак у задоволенні цих вимог також слід відмовити. Крім того, вимога прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 21 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 року № 1008/18 також підлягає залишенню без задоволення як така, що не призведе до поновлення прав територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження нею зазначеним майном, а отже, не є ефективним способом захисту прав територіальної громади м. Харкова, оскільки прийняте Харківською міською радою рішення про застосування викупу як способу приватизації спірного нерухомого майна вже було реалізоване і вичерпало свою дію внаслідок укладення між Управлінням і ФОП Нагорною С.М. оспорюваного договору купівлі-продажу та переходу до покупця права власності на спірні нежитлові приміщення.
Проте, вищевказані обставині не були встановлені при розгляді справи, хоча існували на час розгляду цієї справи господарським судом. При цьому, відповідач 3 не знав та не міг знати про їх існування, адже не мав доступу до приватизаційної справи, і дізнався про них лише 20.06.2023 року отримавши її копію.
У зв'язку зі чим, за посиланням заявника, оскільки рішення у даній справі про задоволення позову прокурора було ухвалене судом без урахування факту пропуску ним позовної давності, що очевидно є істотною для справи обставиною, а відповідач 3 про такі обставини не знав та не міг знати, дізнавшись про них лише після ухвалення господарським судом рішення, тому наявні усі процесуальні підстави для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами.
Вищевказані обставини на думку заявника (відповідача 3) є підставою для перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року у справі № 922/467/20 за нововиявленими обставинами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:
по-перше, їх існування на час розгляду справи;
по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Крім того прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
У даному випадку нововиявленою обставиною заявник вважає наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради № 526 від 08.11.2018 року, який останнім було отримано на адвокатський запит 20.06.2023 року, з якого заявнику стало відомо, що процес приватизація нежитлових приміщень підвалу № І, ІІ загальною площею 70,7 кв.м. в житловому будинку літ. «А-14», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 165, корпус 1 була завершена на підставі Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (№ 2269).
Що за твердженнями останнього відповідно до частини 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону 2269 приватизація (продаж) об'єктів щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону.
Вищевикладене за твердженнями заявника із урахуванням вимог Закону № 2269 свідчить, що відповідно до частини 2 статті 30 Закону 2269 строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці. Тому строк позовної давності за вимогою прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.08.2018 року № 5627-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Нагорною С.М. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований у реєстрі за N1287. сплив 06.05.2019 року. Натомість прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі у лютому 2020 року, тобто після спливу позовної давності.
Оскільки рішення у даній справі про задоволення позову прокурора було ухвалене судом без урахування факту пропуску ним позовної давності, що очевидно є істотною для справи обставиною, а відповідач 3 про такі обставини не знав та не міг знати, дізнавшись про них лише після ухвалення господарським судом рішення, тому наявні усі процесуальні підстави для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами.
Оцінюючи вказані доводи заявника, суд зазначає наступне.
За змістом статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому, є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №19/5009/1481/11, у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі №916/1228/18, від 27.08.2019 року у справі №920/1077/16 та від 15.01.2020 року у справі №916/24/17.
Вищевикладене спростовує усні посилання заявника у судовому засіданні 23.08.2023 року, щодо зміни судової практики, а саме "що приватизація закінчується прийняттям відповідного наказу" оскільки зміна правої позиції суду і інших подібних справах не вважається нововиявленими обставинами.
Також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи та обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі належного виконання учасником вимог процесуального закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 року у справі №802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Отже, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та надаючи оцінку визначеним заявником обставинам як нововиявленим, суд не може вийти за межі тих обставин та фактів, які встановив, якими керувався та які поклав суд в основу рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, і у тому разі, якщо ці обставини та факти, виходячи зі спірного питання (предмету спору) та за наявних у справі доказів, мали б бути враховані, встановлені та оцінені судом.
А тому суд, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не може керуватись та враховувати факти (обставини), що згідно з наявними у справі доказами хоча і мали місце у спірних правовідносинах, однак не були встановлені та покладені судом в основу судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акту, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.
Подання нових доказів і посилання на обставини, які існували на час розгляду, але про які не повідомляла сторона, не є нововиявленими обставинами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 року у справі №924/160/16.
При цьому, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Аналогічні правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 802/2196/17-а.
З аналізу вищевикладених норм слідує, що не є нововиявленими обставинами:
• ті обставини, які виникли після прийняття рішення (не існували на момент слухання справи);
• ті, на які посилались як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази;
• невчасно подані сторонами докази;
• офіційні тлумачення Конституційного Суду.
Суд також приймає до уваги, що істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона й не могла знати про неї.
Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Дослідивши заяву (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.20220 року за нововиявленими обставинам, судом встановлено, що обставини на які посилається заявник, а саме, що останньому стало відомо про наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради № 526 від 08.11.2018 року, який останнім було отримано на адвокатський запит 20.06.2023 року, з якого заявнику стало відомо, що процес приватизації нежитлових приміщень підвалу № І, ІІ загальною площею 70,7 кв.м. в житловому будинку літ. «А-14», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 165, корпус 1 був завершен на підставі Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (№ 2269), у зв'язку зі чим строк позовної давності за вимогою прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.08.2018 року № 5627-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Нагорною С.М. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований у реєстрі за N1287 у відповідності до пункту 2 статті 30 Закону 2269 сплив 06.05.2019 року. Натомість прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі у лютому 2020 року, тобто після спливу позовної давності. У зв'язку із чим, дана обставина очевидно є істотною для справи, а відповідач 3 про такі обставини не знав та не міг знати, дізнавшись про них лише після ухвалення господарським судом рішення, тому наявні усі процесуальні підстави для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами, не приймаються судом, оскільки як вбачається із матеріалів справи, та було встановленого судом у рішенні у даній справі, ФОП Нагорна С.М. (орендар) звернулася з листом до органу місцевого самоврядування 15.05.2017 року, у якому просила дозволити приватизацію орендованого нежитлового приміщення.
13.05.2017 року фізична особа-підприємець Нагорна С.М. звернулась до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради з листом (вх. № 6992 від 15.05.2017 року), у якому просила дозволити приватизацію нежитлових приміщень (т. 1, а.с. 27).
На підставі вказаної заяви орган місцевого самоврядування своїм рішенням від 21.02.2018 вирішив провести відчуження такого об'єкта комунальної власності територіальної громади.
22.08.2018 року між фізичною особою-підприємцем Нагорною С.М. та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 5627-В-С (т. 1, а.с. 43-45).
Рішенням Державного реєстратора Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Вєлєвою А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43864464 від 05.11.2018 зареєстровано право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за Фізичною особою-підприємцем Нагорною С.М. (т. 1 а.с. 48-50).
З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідач № 3 так і відповідач 2 були обізнані про вказані обставини на які посилається заявник у наданій до суду заяві, оскільки приватизація орендованого нежитлового приміщення здійснювалась за безпосередньою участю самого заявника, проте жодних дій станом на час розгляду справи ані заявник, ані відповідач 2 не вчиняли.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 22.10.2019 року складено акт приймання-передачі № 5627-В-С, відповідно до якого фізичною особою-підприємцем Нагорною С.М. прийнято нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ загальною площею 70,7 кв.м., у житловому будинку літ. «А-14», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 165, оціночною вартістю 149 890, 00 грн. , НДС - 20 % 29 978, 00 грн. разом ціна 179 868, 00 грн. (т. 1, а.с. 46).
Отже, станом на 22.10.2019 року, заявник мав бути обізнаним про наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради № 526 від 08.11.2018 року, оскільки процедура приватизації проводилась за участю відповідача 3 Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни.
При цьому, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов, тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона й не могла знати про неї.
Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Вищевикладене спростовує твердження заявника у наданій до суду заяві (вх. № 8 від 25.07.2023 року) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.20220 року за нововиявленими обставинам, що останній дізнався про відповідні обставини тільки після отримання відповіді на адвокатський запит, а саме 20.06.2023 року.
Також суд не приймає посилання заявника на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 20.04.2021 року у справі № 922/1030/20, від 22.11.2019 року у справі № 925/875/17, постанову від 06.11.2018 року у справі № 923/475/17, оскільки у даній справі, заявник звернуся до суду із завою про перегляд рішення за нововиявленими обставини, тому дана справа є відмінною за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин, при цьому, у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення. У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2018 року у справі № 923/475/17 на яку посилається заявник, справу було направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року у справі № 925/875/17 у пунктах 27, 28 мотивувальної частини, Верховний Суд дійшов висновку, що «27. З огляду на вищенаведене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заявнику було відомо про існування довідки станом на 18.09.2012, тоді як відсутня неможливість отримання такого документу як доказу для використання в процесі розгляду справи по суті з метою доведення позиції Товариства щодо обставин пропуску позивачами строку позовної давності. Відтак заявник, отримавши 09.10.2018 складену Міністерством довідку 24/321 від 17.09.2012, безпідставно ототожнив її з обставиною, яка не була встановлена судом з підстав необізнаності заявника та неможливості бути йому відомою. 28. Крім того, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав про те, що подана ПАТ "ДПЗК України" довідка №24/1 від 17.09.2012 є новим доказом, який Товариство могло своєчасно подати під час розгляду судом першої інстанції справи по суті або ж заявити клопотання про витребування судом вказаного документа у порядку статті 38 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, а тому в розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України не може вважатися нововиявленою обставиною, яка б могла вплинути на необхідність перегляду судового рішення у справі №925/875/17».
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що заявником не надано доказів існування нововиявлених обставин у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, які б були істотними для зміни або скасування прийнятого у даній справі рішення, посилання заявника на наказ Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради № 526 від 08.11.2018 року, який останнім було отримано на адвокатський запит 20.06.2023 року, не приймається судом та не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки є доказом, який не був своєчасно поданий сторонами під час розгляду справи, оскільки заявник був учасником процедури приватизації вищевказаного майна.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинам не підлягає задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за відповідною заявою залишається за заявником (відповідачем 3).
Відповідно до частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 320, 325, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні заяви (вх. № 8 від 25.07.2023 року) Фізичної особи - підприємця Нагорної Світлани Михайлівни про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року у справі № 922/467/20 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 23 серпня 2023 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвалу підписано 25 серпня 2023 року
Суддя О.О. Ємельянова