вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"24" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/805/20
Господарський суд Київської області у складді судді Рябцевої О.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна група “Регіон-Капітал”, м. Київ
про визнання права власності на частку у статутному капіталі
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна група “Регіон-Капітал”, м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат “Хотівський”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Хотів
ОСОБА_2 , м. Київ
Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради “Готово” Гнатюк Мирослави Валеріївни, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка
Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради “Готово” Осьмачка Кирила Олександровича, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка
ОСОБА_3 , Київська обл., м. Біла Церква,
ОСОБА_4 , Київська обл., Броварський р-н., с. Требухів,
ОСОБА_5 , м. Київ,
ОСОБА_1 , м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Земельний Центр”, м. Київ
про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна група “Регіон-Капітал” до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат “Хотівський”, ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради “Готово” Гнатюк Мирослави Валеріївни, Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради “Готово” Осьмачка Кирила Олександровича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Земельний Центр”, в якому позивач просить витребувати у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна група “Регіон-Капітал” частку в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат “Хотівський” в розмірі 50 %, яка вибула з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна група “Регіон-Капітал” не з його волі іншим шляхом, визнати право власності на частку в розмірі 50 % в статутному капіталі СГ ТОВ Агрокомбінат “Хотівський” за ТОВ “Інвестиційна група “Регіон-Капітал”.
10.08.2023 р. до господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна група “Регіон-Капітал”, в якому він просить визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат “Хотівський” у розмірі 13583360,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2023 р., зокрема встановлено строк для надання відповідачами відзиву на заяву позивача про зміну предмета позову до 18.08.2023 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Оскільки первісний та зустрічний позови виникли з одних правовідносин, то вони є взаємопов'язаними.
Згідно з ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем за зустрічним позовом не дотримано вказаних вимог. Позивачем за зустрічним позовом не зазначено інформації щодо його номерів засобів зв'язку та наявності у нього адреси електронної пошти.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що за адресою ( АДРЕСА_1 ), зазначеною позивачем у зустрічному позові, направлялась вся судова кореспонденція, однак вона повернулась до суду у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується поверненнями рекомендованих повідомлень № 0600031680996 та № 0600032979693.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В ухвалі Верховного Суду у складу колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2023 р. у справі № 910/10254/22 Верховний Суд вказав наступне:
«Суд звертається до правової позиції викладеної у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.»
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про державний бюджет на 2023 рік” установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2684 грн.
Позивачем за зустрічним позовом не дотримано вказаних вимог. Позивач за зустрічним позовом просить визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат “Хотівський” у розмірі 13583360,00 грн.
Незважаючи на те, що зустрічний позов за замістом є позовом, поданим на підтвердження права власності ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат “Хотівський” у розмірі 13583360,00 грн., вказаний спір є майновим.
Таким чином, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу майнового характеру.
Отже відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач за зустрічним позовом повинен був сплатити до державного бюджету України судовий збір у сумі 203750,40 грн. (13583360,00 х 1,5 %).
Однак позивачем за зустрічним позовом, як доказ сплати судового збору, додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3136574104.1 від 09.08.2023 р. про сплату 2684,00 грн. судового збору, як за вимогу немайнового характеру.
Отже позивачу за зустрічним позовом необхідно доплатити до Державного бюджету України судовий збір у сумі 201066,40 грн. (203750,40 - 2684,00).
Згідно з ч. 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 162, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Постановив:
1. Залишити зустрічну позовну заяву без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 7 днів з дня отримання позивачем за зустрічним позовом даної ухвали.
3. Запропонувати позивачу за зустрічною позовною заявою надати до суду:
- докази доплати 201066,40 грн. судового збору;
- пояснення чи доповнення до зустрічної позовної заяви із зазначенням інформації щодо номерів засобів зв'язку позивача та наявності у позивача адреси електронної пошти.
4. Попередити позивача про те, що у разі не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Рябцева