ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про
прийняття додаткового рішення
м. Київ
25.08.2023справа №910/10063/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154; ідентифікаційний код 21647131; далі - МТСБУ) про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/10063/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (вул. Колективна, буд. 10, м. Полтава, 36023; ідентифікаційний код 37686922)
до МТСБУ
про стягнення 20 178,07 грн,
без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з МТСБУ 20 178,07 грн заборгованості за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АЕ/7856116, з якої 5 096,20 грн 3% річних за користування чужими коштами, 12 353,79 грн втрат від інфляції та 2 728,08 грн пені.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2023 поновлено провадження у справі; позовну заяву Товариства до МТСБУ про стягнення 20 178,07 грн залишено без розгляду.
24.08.2023 відповідачем подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача понесених МТСБУ витрат на правничу допомогу у сумі 2 000 грн.
Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою і другою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини п'ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, встановивши відповідність поданої позивачем заяви вимогам статті 226 ГПК України, суд ухвалою від 21.08.2023 залишив без розгляду позовну заяву Товариства.
Згідно з частиною шостою статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат (статей 129, 130 ГПК України) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини п'ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною
Подібна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 зі справи №922/3787/17 і від 09.07.2019 зі справи №922/592/17.
З викладеного вбачається, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишенням позову без розгляду.
Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Разом з тим, ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень частини п'ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 зі справи №922/3787/17, від 09.07.2019 зі справи №922/592/17, від 24.03.2021 зі справи №922/2157/20, від 21.01.2020 зі справи №922/3422/18, від 26.04.2021 зі справи №910/12099/17, від 19.04.2021 зі справи №924/804/20 і від 15.09.2021 зі справи №902/136/21.
Разом з тим, заява МТСБУ не містить жодного обґрунтування наявності наведених обставин у діях позивача.
Крім того, зміна правової позиції суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не може розцінюватися як необґрунтованість позовних вимог Товариства.
Відтак, заява відповідача про стягнення з позивача 2 000 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 123, 126, 129, 130 і 244 ГПК України, господарський суд міста Києва
Відмовити у задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154; ідентифікаційний код 21647131) про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10063/23.
Ухвала набрала законної сили 25.08.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Оксана Марченко