номер провадження справи 18/16/23
23.08.2023 справа № 908/602/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/602/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” (пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152)
до відповідача приватного підприємства “Войніков і КО” (вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71102)
про стягнення 251366,19 грн. та витребування майна
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі №908/602/23 позов задоволено частково. Суд вирішив: витребувати у приватного підприємства “Войніков і КО” транспортний засіб - автомобіль марки MAN TGS 21.440 4x2 BLS-WW, шасі № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2016, та передати транспортний засіб представникам товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”. Стягнуто з приватного підприємства “Войніков і КО” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” 180848,15 грн. заборгованості за неоплачені лізингові платежі, 7134,66 грн. пені, 2138,18 грн. 3% річних, 11362,69 грн. інфляційних втрат, 48926,86 грн. неустойки та 6440,16 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
До Господарського суду Запорізької області шляхом застосування підсистеми “Електронний суд” Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 17.08.2023 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив поновити строк на подання доказів понесення ТОВ “Порше Лізинг Україна” витрат на правову допомогу, ухвалити додаткове рішення у справі № 908/602/23, яким стягнути з приватного підприємства “Войніков і КО” на користь ТОВ “Порше Лізинг Україна” 23500,00 грн. витрати на правову допомогу.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.08.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Левкут В.В.
За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Суд звертає увагу, що розгляд справи № 908/602/23 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження і рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у цій справі прийнято без повідомлення (участі) представників сторін, тому розгляд заяви про розподіл судових витрат судом згідно із приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України вирішено здійснювати без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи. Строк прийняття додаткового рішення - по 23.08.2023.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів понесення ТОВ “Порше Лізинг Україна” витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах.
Одною з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі №908/602/23 прийнято 07.08.2023, дата підписання 11.08.2023. Отже, п'ятиденний строк на подання доказів понесення витрат на правову допомогу - по 16.08.2023. Позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення з наданими доказами понесених витрат на правову допомогу надано 17.08.2023 шляхом застосування підсистеми “Електронний суд”.
Оскільки справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і рішення у справі отримано представником позивача в підсистемі “Електронний суд” 12.08.2023, суд визнає поважними причини пропуску позивачем процесуального строку на подання доказів понесення судових витрат, клопотання позивача задовольняє.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23500,00 грн. господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Позивачем до матеріалів справи надано завірені належним чином копії: договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 24.05.2021, заявки на надання професійної правничої допомоги № 22 від 13.01.2023, рахунку на оплату № 22-1 від 13.01.2023, платіжного доручення № 0051013086 від 27.02.2023, ордеру на надання правової допомоги серії ВО № 1046590 від 19.01.2023, рахунку на плату № 22-2 від 14.08.2023, акта № 22-2 про надані послуги від 14.08.2023, платіжної інструкції № 0051014232 від 15.08.2023.
Правову допомогу позивачу надавало Адвокатське об'єднання «Есквайрс» згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, укладеного Адвокатським об'єднанням «Есквайрс» в особі керуючого партнера Шкелебея Олександра Васильовича (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” (Замовник).
Відповідно до п. 1.1 цього договору Сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (далі текстом - “Послуги”) стосовно питань, пов'язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних Послуг визначаються умовами Договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід'ємну частину цього Договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.
Відповідно до п. 2.2 договору за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500,00 грн. Оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.4 договору визначено, що акт надання Виконавцем послуг з супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між Сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації про результати розгляду справи. При цьому, оплата другої частини винагороди за такі послуги здійснюється відповідно до п. 3.3. Договору.
За визначенням п. 5.1 договору, Виконавець зобов'язується підготувати проект позовної заяви протягом п'яти або двадцяти робочих днів, після підписання заявки з наступного робочого дня після отримання всіх необхідних документів від Замовника. Замовник передає заявку і документи шляхом направлення їх на електронну адресу визначених Виконавцем працівників, або шляхом надання доступу до таких документів через відповідне програмне забезпечення, онлайн-доступ до місця збереження документів. Строк підготовки позову визначатиметься у заявці по кожній справі окремо.
ТОВ “Порше Лізинг Україна” та Адвокатським об'єднанням «Есквайрс» підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги № 22 від 13.01.2023, відповідно до п. 1 якої Замовник передає, а Виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства “ВОЙНІКОВ І КО” за договором про фінансовий лізинг №00012637 від 04.07.2016 та повернення автомобіля.
Адвокатським об'єднанням «Есквайрс» 13.01.2023 сформовано та направлено Замовнику рахунок на оплату № 22- 1 від 13.01.2023 на суму 11750,00 грн., який оплачений Замовником 27.02.2023
Після прийняття рішення Господарським судом Запорізької області, Виконавцем виставлено до сплати рахунок № 22-2 від 14.08.2023 на суму 11750,00 грн. за юридичні послуги згідно з Заявкою № 22 від 13.01.2023, який оплачений Замовником 15.08.2023.
ТОВ “Порше Лізинг Україна” та Адвокатським об'єднанням «Есквайрс» 14.08.2023 підписано Акт № 22-2 про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 на загальну суму 11750,00 грн.
Наведеними доказами підтверджується, що позивач на виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 сплатив на рахунок Виконавця обумовлену договором суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23500,00 грн.
З умов укладеного позивачем та Адвокатським об'єднанням договору про надання правової допомоги виплаває, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у цьому договорі у вигляді фіксованої суми.
У разі погодження адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 915/606/21.
Отож, у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між позивачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом позивача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Подібний висновок містить у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не заявив.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвокатського об'єднання «Есквайрс», а відтак правова природа зазначених витрат товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” (позивача) є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 23500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи № 908/602/23.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/602/23 задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Войніков і КО” (вул. Консульська, буд. 75А, офіс 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71102; ідентифікаційний код 30694282; адреси електронної пошти: ok1@azovagri.com; info@azovagri.com; ai@azovagri.com) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” (пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152; ідентифікаційний код 35571472) 23500,00 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 24.08.2023.
Суддя В.В. Левкут