номер провадження справи 18/57/23
15.08.2023 справа № 908/1162/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,
розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1162/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” (вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв, 54002)
до відповідача комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги” Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 8, м.Запоріжжя, 69063)
про стягнення 1593623,84 грн.
учасники справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІМК” через систему “Електронний суд” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги” Мелітопольської міської ради Запорізької області 1593623,84 грн. основного боргу по оплаті за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на підставі договору №2273/1 від 31.12.2021 про постачання електричної енергії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 справу № 908/1162/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/1162/23, присвоєно справі номер провадження 18/57/23, підготовче засідання призначено на 30.05.2023. Ухвалою від 30.05.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.06.2023. Ухвалою від 27.06.2023 розгляд справи відкладався на 26.07.2023.
В судовому засіданні 26.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.07.2023 у справі №908/1162/23 позов товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” задоволено. Стягнуто з комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги” Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” 1593623,84 грн. основного боргу та 23904,36 грн. судового збору
Від позивача шляхом застосування підсистеми “Електронний суд” Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 31.07.2023 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. До заяви долучено договір про надання професійної правничої допомоги від 05.04.2023, акт приймання-передачі наданих послуг від 26.07.2023 та докази сплати за професійну правничу допомогу.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1162/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою від 03.08.2023 заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/11162/23 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 15.08.2023.
В обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що розмір витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. є правомірним та підтвердженим наданим доказами.
В наданій 08.08.2023 шляхом застосування підсистеми “Електронний суд” заяві представник позивача просив розгляд заяви у справі № 908/1162/23 проводити без його участі.
Від відповідача 15.08.2023 на електронну пошту Господарського суду Запорізької області надійшла заява, в якій відповідач, посилаючись на неотримання рішення суду, просив перенести розгляд заяви на іншу дату.
Розглянувши заяву відповідача про перенесення розгляду заяви, суд залишив її без задоволення.
За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи обмежений ст. 224 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у суду відсутня можливість перенесення розгляду заяви на іншу дату. Крім того, із доводами позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідач обізнаний (заява про ухвалення додаткового рішення з додатками направлена на електронну адресу відповідача 31.07.2023) і не був позбавлений можливості викласти свої заперечення, в разі їх наявності.
Клопотання представника позивача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності судом задоволено.
Оскільки суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою і неприбуття їх у судове засідання не перешкоджало розгляду заяви, то у судовому засіданні 15.08.2023 прийнято додаткове рішення.
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1162/23, господарський суд виходить наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.
На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг з надання правової допомоги представником позивача надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ №1061666, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 05.04.2023, Акт передання-прийняття послуг від 26.07.2023 та платіжну інструкцію № 6104 від 18.04.2023 на суму 4000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Гроно Легал» (Виконавець) укладений договір про надання професійної правничої допомоги № б/н від 05.04.2023, за умовами якого Виконавець зобов'язався надавати Клієту професійну правничу допомогу щодо стягнення заборгованості у судовому порядку зі споживача комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги” Мелітопольської міської ради Запорізької області у розмірі 1593623,84 грн.
Відповідно до п. 2 цього договору розмір гонорару складає 4000,00 грн.
На виконання умов договору Клієнтом та Виконавцем адвокатом Кучерявою Т.Ю. складений та підписаний акт приймання-передачі наданих послуг від 26.07.2023 на суму 4000,00 грн.
Позивачем надані послуги оплачені, що підтверджується платіжною інструкцією №6104 від 18.04.2023.
В акті приймання-передачі наданих послуг зазначено детальний опис робіт, здійснених адвокатом, з визначенням витраченого часу та вартості послуг: підготовка позовної заяви, розрахунку заборгованості - 3 години, вартість 1000,00 грн.; подача позову, оформлення додатків, направлення кореспонденції - 1 година, вартість 500,00 грн.; підготовка пояснень по справі, заяв, клопотань в ході розгляду справи, заява про стягнення витрат на правничу допомогу - 4 години, вартість 2500,00 грн.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не заявив.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвокатського об'єднання «Гроно Легал» в особі адвоката Кучерявої Тетяни Юріївни, а відтак правова природа зазначених витрат товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” (позивача) є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи № 908/1162/23.
Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1162/23 задовольнити.
2. Стягнути з комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги” Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 8, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код 05498720) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” (вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002; ідентифікаційний код 42719687) 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 24.08.2023.
Суддя В.В. Левкут