Провадження № 11-кп/803/3094/23 Справа № 229/2568/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 серпня 2023 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 21.07.2023 року, якою було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022050000002179 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут Донецької області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до 18.09.2023 року включно, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 122022050000002179 від 16.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 21.07.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.09.2023 року включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , зазначає, що ухвала суду першої інстанції незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що обвинувачений може проживати у м. Дніпро, як внутрішньо переміщена особа, у нього наявні міцні соціальні зв'язки з дітьми. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою більше 14 місяців за обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину. В назві оскаржуваного судового рішення зазначено, що ухвалу винесено Артемівським міськрайонним судом Донецької області, тобто в порушення встановленої підсудності Дружківському міському суду Донецької області. Просить ухвалу скасувати.
Позиції учасників судового провадження
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
В рамках розгляду даної апеляційної скарги учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про проведення апеляційного розгляду за їх участі до суду не надійшло, а отже колегія суддів вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності сторін кримінального провадження.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи 21.07.2023 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до спливу строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку про доцільність продовження цього запобіжного заходу, обґрунтувавши його у судовому рішенні. При цьому, суд врахував те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрювався, а наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненного в умовах воєнного стану, внаслідок якого поширювана інформація могла завдати шкоди суверенітету, обороноздатності, територіальної цілістності та недоторканості України, не працює.
Захисником не надано документально підтверджених та переконливих доказів, що унеможливлюють перебування ОСОБА_7 під вартою. Також судом вірно враховано вимоги ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його соціальні зв"язки, відомості, які характеризують особу обвинуваченого.
Відносно апеляційних доводів щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_7 колегія суддів зазначає наступне.
Ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_7 на свідків в рамках даного кримінального провадження залишається сталим, адже обвинувачений знає місце мешкання свідків, тому у випадку зміни запобіжного заходу на більш м'який, може вжити протиправних заходів з метою помсти/залякування свідків.
Ризик переховування є актуальним з огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Крім того, застосування домашнього арешту в період військового стану є недоречним з огляду на задіяння підрозділів поліції в операції з оборони України.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що дане кримінальне провадження розглядається Дружківським міським судом Донецької області, а оскаржувана ухвала винесена Артемівським міськрайонним судом Донецької області колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до Розпорядження голови Верховного Суду від 21.10.2022 р. № 61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівський міськрайонний суд Донецької області)» територіальну підсудність судових справ, що перебували на розгляді в Артемівському міськрайонному суді Донецької області змінено на Дружківський міський суд Донецької області. Тому розгляд справ, підсудних Артемівському міськрайонному суду Донецької області в Дружківському міському суді Донецької області є законним. При написанні тексту судового рішення суд першої залишив реквізити бланку Артемівського міськрайонного суду Донецької області для розуміння підсудності даної судової справи, що не є порушенням КПК України. Той факт, що на даний час кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглядається саме Дружківським міським судом Донецької області, яким і було винесено оскаржувану ухвалу, підтверджується журналом судового засідання та усіма наявними в провадженні документами.
Суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.1999 р. № 7рп зазначив, що кримінальну відповідальність слід розглядати як особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин. Кримінальна відповідальність передбачає офіційну оцінку відповідними державними органами поведінки особи як злочинної. Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, яка в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду.
Висновок суду першої інстанції щодо законності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який, посилаючись на практику застосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях Кудла проти Польщі та МакКей проти Сполученого Королівства констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте, безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі достатніми та належними підставами тримання ОСОБА_7 під вартою є не лише очікування завершення судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 і виключити ризики, пов'язані із звільненням його з-під варти.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 21.07.2023 року, якою було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022050000002179 відносно ОСОБА_7 до 18.09.2023 року включно залишити без змін.
Судді: