Справа №534/865/23
Провадження №3/534/307/23
24 серпня 2023 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
28 квітня 2023 року о 19 год 26 хв у м. Горішні Плавні по вул. Першопрохідців, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alkotest Drager 6810», тест 1633, результат якого склав 2,42 %.
У судові засідання, призначені на 20.07.2023 та 24.08.2023, ОСОБА_1 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.
У силу вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Беручи до уваги вище наведені обставини, суд доходить висновку про можливість застосування загального принципу процедури повідомлення правопорушника, передбаченого в інших процесуальних законах.
Суддя наголошує, що саме на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , направлялася повістка про виклик до суду останнього.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, ОСОБА_1 за викликом до суду не прибув, тому судом було вжито всіх об'єктивно можливих заходів для його повідомлення про судове засідання. У контексті зазначеного, суд не вбачає правових заборон для розгляду справи без участі правопорушника.
Аналогічних висновків неодноразово доходив у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Виходячи зі змісту п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністра охорони здоров'я, України та Міністра внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частина 2 ст.266 КУпАП детально регламентує порядок проведення огляду осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння - «огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків».
У відповідності до норм ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зазначений порядок проведення огляду узгоджується із п.6 розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, згідно з яким огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Згідно з висновком тестування на алкоголь від 28.04.2023 Drager Alkotest 6810, прилад ARCD 0551, тест №1633, результат вмісту алкоголю у видихуваному повітрі у ОСОБА_1 склав 2,42%, що перевищує допустимий показник.
Зазначена обставина також підтверджується долученим до матеріалів справи та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, що міститься на СD-диску.
Вказані докази є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей) та об'єктивно узгоджуються між собою, що у сукупності дає суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом».
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд звертає увагу на те, що згідно довідки інспектора сектору адміністративної практики Кременчуцького РУП ГУПН в Полтавській області Четверікової О., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія транспортного засобу не отримував. Таким чином, до нього не може бути застосовано зазначений вид адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, враховуючи характер правопорушення та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на порушника необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1ч. 1 ст. 130, ст. 276-279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 грн 80 коп.
Роз'яснити особі, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягатиме стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Д.Ю. Комарова