Справа № 404/7138/23
Номер провадження 2/404/1638/23
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2023 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда -Мохонько В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Разом з цим, позивачем подано клопотання щодо відстрочення сплати судового збору строком на два місяці або до моменту винесення судового рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першійцієї статті.
У відповідності до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Так, цивільне процесуальне законодавство передбачає звернення до суду з клопотанням або про відстрочення, або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати, або зменшення розміру належних до сплати судових витрат.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо. Ще у справі Trukhv. Ukraine (50966/99, 14 жовтня 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити судових витрат, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.
Отже, законодавством визначено виключні підстави для звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру належних до сплати судових витрат.
Позивачем заявлена вимога про відстрочення сплати судового збору та не надано належних доказів, які б свідчилипро неможливість оплати нею судового збору у визначеному законом розмірі на даний час.
Вищевказані положення закону передбачають, що звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру належних до сплати судових витратє правом суду, а не його обов'язком.
За наведеного, враховуючи вимоги законодавства, відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору при подачі до суду позовної заяви, а відтак, суддя, вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні її клопотання.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, згідно ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2 684 гривень.
За подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.).
Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до ч. 11, 12 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст.175, 177ЦПК України, зокрема:
- відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
Крім того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Керуючись ст. ст. 133, 136, ч. 1 ст. 185, ст. 318, п. 13 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по справі за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу.
Запропонувати позивачу в установлений строк сплатити судовий збір в розмірі 1 073,60 грн. на р/р UA718999980313101206000011568; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: ( судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда В.В. Мохонько