07 вересня 2006 р.
№ 15/25
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги закритого акціонерного товариства “Київський експериментальний завод харчових машин», м. Київ (далі -ЗАТ “Київський експериментальний завод харчових машин»)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006
зі справи № 15/25
за позовом прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ
до ЗАТ “Київський експериментальний завод харчових машин»
та регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ
про визнання недійсними договорів оренди, додаткової угоди, договору купівлі-продажу та свідоцтва про власність,
Рішенням арбітражного суду міста Києва від 04.04.1995 (суддя Куц М.М.) позов задоволено повністю та визнано недійсними: договір оренди від 25.03.1994 № 154, додаткову угоду щодо викупу орендного майна від 29.06.1994 № 49, договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу заводу харчових машин від 30.06.1994 № 127, договір оренди колишнього прибуткового будинку від 06.10.1994 № 217 та свідоцтво про власність від 22.09.1994 № 105.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2006 (суддя Хоменко М.Г.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 (колегія суддів у складі: суддя Пінчук А.М. -головуючий, судді Гольцова Л.А., Данилова Т.Б.), відмовлено у задоволенні заяви ЗАТ “Київський експериментальний завод харчових машин» про перегляд рішення арбітражного суду міста Києва від 04.04.1995 за нововиявленими обставинами.
ЗАТ “Київський експериментальний завод харчових машин» звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а заяву про перегляд рішення арбітражного суду міста Києва від 04.04.1995 за нововиявленими обставинами задовольнити.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати державного мита.
Між тим, до цієї скарги в підтвердження надсилання її копії сторонам у справі додано фіскальні чеки від 04.08.2006 №№ 4716 (отримувач -прокуратура м. Києва), 4715 (отримувач -Фонд державного майна України) та 4717 (отримувач -також Фонд державного майна України). Тобто до касаційної скарги не додано доказів надіслання скарги регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Києву.
Згідно зі статтею 45 і частиною першою статті 46 ГПК України заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито» (далі -Декрет).
За приписами підпункту “г» пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного мита, зокрема, із касаційних скарг на рішення і постанови становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Отже, подаючи касаційну скаргу на судове рішення з цієї справи, ЗАТ “Київський експериментальний завод харчових машин» мало сплатити державне мито в сумі 42,50 грн., фактично ж за платіжним дорученням від 02.08.2006 № 142 перераховано лише 21,25 грн. мита.
Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
У пунктах 3 і 4 частини першої статті 1113 ГПК України зазначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
- до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі;
- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Декрету сплачене ЗАТ “Київський експериментальний завод харчових машин» державне мито в сумі 21,25 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3 і 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Повернути касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 зі справи № 15/25 закритому акціонерному товариству “Київський експериментальний завод харчових машин»».
2. Повернути закритому акціонерному товариству “Київський експериментальний завод харчових машин» державне мито в сумі 21,25 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов