23 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/9272/23
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить винести рішення про стягнення податкового боргу з Приватного підприємця ОСОБА_1 на суму 62 721,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 62 721,71 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв'язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв'язку із несплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДПС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 11.04.2023 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Наголошує, що позивачем вже заявлялись позовні вимоги в розмірі 38 855,79 грн. згідно позову від 23.10.2018. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №240/5055/18 у задоволенні позову Головного управління ДФС у Житомирській про стягнення податкового боргу в сумі 38 855,79 грн. було відмовлено повністю. Також зазначає, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 12 02103008208 від 01.04.2019 про вручення вимоги, відсутні будь-які підписи одержувача про отримання ним такої поштової відправки. Також на самому корінці податкової вимоги відсутні будь-які відомості про отримання такої вимоги ним. Просить звернути увагу, що з 2020 року хворіє тяжким захворюванням, що є форс-мажорною обставиною.
Окрім того, подав заяву про застосування строків позовної давності. Вказує, що в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наголошує, що відповідачем рахується податковий борг в сумі 62 721,71 грн, вказана сума боргу відповідачем не оскаржувалась та не погашена, а тому вважається узгодженою. Щодо застосування строків звернення до суду зазначає, що відсутні підстави для списання боргу як безнадійного з урахуванням чинного законодавства.
Щодо строків звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.
Статтею 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) визначено строки давності та їх застосування, зокрема, щодо проведення перевірок та визначення сум грошових зобов'язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.104 ПК України).
Згідно з абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.
Також, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ "Про внесення змін до ПК України", зокрема, ст. 102 ПК України доповнено новим п. 102.9.
Так, згідно з п.102.9 ст 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України).
А тому, з огляду на викладене, в даному випадку податковий борг не є безнадійним, оскільки не минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу, а тому позивачем не порушено строки звернення з вказаним позовом до суду.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 62 721,71 грн по слідуючим податковим зобов'язанням:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування, в сумі 58 593,63 грн основний платіж;
- військовому збору в сумі 4 128,08 грн основний платіж.
Дані зобов'язання не сплачено в строки, а тому вони набули статус податкового боргу.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації про майновий стан і доходи подаються до контролюючого органу за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Пунктом 179.7 статті 179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до ст. 86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Щодо заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на загальну суму 58 593,63 грн, судом встановлено, що відповідачем подано:
- податкову декларацію № 1700005202 від 27.04.2017 (термін сплати 31.07.2017) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 9 093,78 грн;
- податкову декларацію №4276 від 27.04.2018 (термін сплати 31.07.2018) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 14 780,12 грн;
- податкову декларацію № 4162 від 02.05.2019 (термін сплати 31.07.2019) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 11 484,41 грн;
- податкову декларацію № 4464 від 30.06.2020 (термін сплати 30.09.2020) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 10142,10 грн;
- податкову декларацію №21000338 від 29.04.2021 (термін сплати 02.08.2021) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 9 457,20 грн;
- податкову декларацію № 9433135312 від 23.04.2022 (термін сплати 01.08.2022) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 3636,02 грн.
Відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів сплати в строки, визначені Кодексом, вказаних сум, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу.
Щодо заборгованості з військового збору, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування судом встановлено, що відповідачем було подано:
- податкову декларацію № 1700005202 від 27.04.2017 (термін сплати 31.07.2017) задекларовано 757,82 грн та не сплачено у встановлений законодавством строк 754,73 грн;
- податкову декларацію № 4276 від 27.04.2018 (термін сплати 31.07.2018) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 1 231,68 грн;
- податкову декларацію № 4162 від 02.05.2019 (термін сплати 31.07.2019) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 9 57,03 грн;
- податкову декларацію № 4464 від 30.06.2020 (термін сплати 30.09.2020) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 845,18 грн;
- податкову декларацію № 21000338 від 29.04.2021 (задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 788,10 грн;
- податкову декларацію № 9433135312 від 23.04.2022 (термін сплати 01.08.2022) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 303,00 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, вказану заборгованість не сплачено відповідачем самостійно, тому зобов'язання має статус податкового боргу.
Підпунктом 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що 22.03.2019 контролюючим органом винесена податкова вимога "Ф" №11737-53 на загальну суму боргу в розмірі 39 294,38 грн та направлена відповідачу.
Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
На підтвердження отримання відповідачем вказаної вимоги позивачем подано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1160100292301, з якого встановлено, що вона отримана 01.04.2019 особисто " ОСОБА_2 ". Вказані обставин підтвердженні підписом працівника поштового зв'язку, а тому, з огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він не отримував згадану вище вимогу.
З урахуванням викладеного, податкова вимога вважається врученою відповідачу у належний спосіб.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставин, суд зазначає наступне.
Обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), пп. 112.8.9 ПКУ.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабміном, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Це визначено п. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 01.01.2016 р. № 671/97-ВР (далі - Закон № 671).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 671 Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Тобто, є чіткий порядок встановлення в законному порядку наявність форс-мажорних обставин. Відповідачем не надано жодних доказів засвідчення форс-мажорних обставин, які б могли вплинути на сплату/несплату ним податкового зобов'язання.
Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №240/5055/18, оскільки предметом розгляду була податкова заборгованість у розмірі 38 855,79 грн та підставою відмови у задоволенні стягнення такої заборгованості була відсутність належним чином вручення податкових повідомлень-рішень, які, в свою чергу, не є предметом розгляду вказаної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкової заборгованості в розмірі 62 721,71 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) до Приватного підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податкову заборгованість в сумі 62 721 (шістдесят дві тисячі сімсот двадцять одну) грн 71 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 23 серпня 2023 року.
Суддя Л.А.Шуляк