про повернення позовної заяви
23 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/21810/23
категорія 109000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,
встановив:
Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол №4184 від 05.12.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6299, виданий 03.12.2018 Державною службою геології та надр України.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення із вказанням інших обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом та доказів такого обґрунтування.
- уточненої позовної заяви із врахуванням висновків суду, та її копії відповідно до кількості учасників справи.
16.08.2023 від керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області надійшла до суду уточнена позовна заява, зокрема щодо суб'єктивного складу учасників справи. Докази надіслання такої іншим учасникам справи чи її копії відповідно до кількості учасників справи до матеріалів справи не додано.
18.08.2023 від керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області надійшли до суду додаткові пояснення щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду, в яких посилається на унеможливлення перепред'явлення позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. При цьому посилається на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.
Таким чином саме з 29.11.2022 у прокурора була можливість звернутися із даним позовом до суду, оскільки продовження розгляду справи №240/401/19 судом апеляційної інстанції, не позбавляло його такого права.
Суд не приймає до уваги посилання прокурора, що зміна підходів унеможливлювала перепред'явлення позовів вказаної категорії раніше, зокрема у період з 29.11.2022 до липня 2023 року. Слід наголосити, що саме з 29.11.2022 судовим рішенням Верховного Суду було підтверджено право прокурора на звернення до суду внаслідок спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, про що не заперечується прокурором у додаткових поясненнях.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини".
При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим».
Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Кажучи про принцип рівності сторін, суд указує, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 р. № 3932/02, § 22).
Відповідно до прецедентного права Суду рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "Гарсія Руїз проти Іспанії", § 26).
Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, як вже зазначалося, прокурором спрямоване обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Втім відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, а тому саме з цієї дати за можливе обраховувати перебіг строк звернення, втім до суду із даним позовом прокурор звернувся лише в липні 2023 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
Таким чином, суд вважає, що ще з листопада 2022 року прокурору стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ (тобто володів вказаною інформацією), однак за захистом інтересів держави звернувся лише в липні 2023 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Отже, ознайомившись із доводами про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, викладеними у поданих прокурором на виконання вимог ухвали суду додаткових поясненнях, суд не вважає такі поважними, на думку суду, наявність таких підстав не може слугувати для поновлення строку звернення до суду із даним позовом.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
З огляду на викладене, суд вважає, що вказані обставини у поданих додаткових поясненнях прокурором на виконання ухвали суду від 08.08.2023 не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
Слід наголосити, що посилання прокурора на обставини зазначені в додаткових поясненнях, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів. Як свідчать матеріали справи, прокурор почав вчиняти такі дії, через вісім місяців, після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.
При проведеному аналізі, суд дійшов висновку, що вказані прокурором твердження у додаткових поясненнях, не є поважними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, до вказаного в судовому рішенні строку позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Оскільки керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області у встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху граничний строк не усунуто недоліки позовної заяви, а тому позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфіменко